Естетика у сучасному світі

Філософія: Конспект лекцій. Схеми.Філософський практикум

aczentПосібник є узагальненням досвіду викладання автором філософії в багатьох ВНЗ, використання наочності та проблемних методів, спрямованих на формування філософського мислення студентів.

Скрипка П.І. Філософія: Конспект лекцій. Схеми. Філософський практикум. Посібник. – Київський славістичний університет. – К., 2010. — 299c.
Зміст
Передмова………………………………………………………….4
Світогляд і філософія………………………………………………5
Філософія, її предмет, функції та структура……………………24
Категорії філософії………………………………………………42
Онтологія (вчення про буття)……………………………………66
Свідомість як відображення буття………………………………85
Діалектика та її альтернативи………………………………….105
Специфіка людського буття (філософська антропологія)……127
Гносеологія (теорія пізнання)………………………………….156
Соціальна філософія……………………………………………191
Філософія історії………………………………………………..229
Філософія культури……………………………………………..247
Філософія цінностей (аксіологія)………………………………259
Історія філософії в схемах………………………………………275

Передмова

ВСУПЕРЕЧ нестабільності економічного життя, політичній кон’юнктурі є щось незмінне, пов’язане з прагненням людини пізнати, ким вона є у цьому світі, — чи вершиною земної еволюції, чи навіть продуктом Космосу, або просто створіннями при Творці.

Про це й буде мова: про сенс життя, внутрішній світ людини і про її місце у безмежному Космосі, про світ і можливості його пізнання, про суспільство, до якого ми належимо, про добро і зло, про спрямованість історії і творчість людини, про цінності і їх динаміку в сучасну епоху, про феномен людської свідомості і духу.
Людина, її місце у світі, її духовність і душевність завжди були споконвічними філософськими питаннями.

Їх специфічний статус в тому, що вони, в принципі, невирішувальні, на них немає однозначної відповіді. Але це не значить, що їх не потрібно ставити і не можна вирішувати. Навпаки, саме ці питання і є тестами інтелектуальної і моральної зрілості людини і суспільства. І кожне нове покоління завжди буде відповідати на них по-своєму, в залежності від історичного досвіду, цілей, засобів, ідолів і ідеалів.

Філософствування – це вічний діалог, діалог з тим, хто вже колись вирішував цю задачу.

До чого прагнуть філософи? Довести всім останнім, що світ, в якому вони живуть, – зовсім не такий, яким здається, що за видимістю і уявністю завжди прихована невидима сутність. І наблизитись до неї можна лише роздумуючи над простими питаннями, з яких інколи виникають досить непрості висновки.

Відомо, що одну й ту ж думку можна висловити по-різному: мовою короткого повідомлення й офіційної інформації, беззаперечного факту і здогаду, роздумів і сумнівів, доказів і передбачень.

Думки не просто відображаються у слові: їх зміст може знаходити у слові точну, яскраву, образну форму і вдосконалюватися або втрачати гостроту, чарівність, багатозначність, алегоричність.

Автор прагне поєднати яскравість, образність і доступність мови з теоретичними положеннями, специфікою філософської мови, її понятійного апарату.
Повторюючись, згадаю свою думку, що висновок про даний курс робити вам. Адже ми, викладачі, йдемо від думки до слова, а ви, слухачі, – від слова до думки.

Філософія не дає готових істин, а навчає їх шукати саму людину. На ці пошуки спрямований філософський практикум, давати відповіді на поставлені в ньому запитання і окремі тести ви будете на семінарських заняття.