Естетичні погляди ХІХ ст.

ХІХstДев`ятнадцяте століття проходило під дуже бурхливими подіями того часу, що не могло вплинути на естетичні смаки людей та естетику в цілому. Це було століття революцій, бунтів та кровопролитних воєн. Це був «золотий» вік світової літератури та «вільних» художників, музикантів, скульпторів. Соціально-економічні та політичні інтереси суспільства заставляли відходити від старого та пристосовуватись до нових умов, відходити від пережитків феодалізму і входити в вільний буржуазний світ.

Сильний вплив на естетику мало те, що технічний прогрес удосконалював таке виробництво, як друкарство. Воно в свою чергу здешевлювало книговидання і дозволяли писати твори для більш ширших верств населення. ХІХст. почалось з класицизму в літературі, який центральну увагу приділяв мистецтву, витонченості у мистецтві, витонченості мистецтва, його вплив на виховання, і в той час на антифеодальному та пафосному. Все замальовувалось у найтонших деталях та трактувалось, що естетика як раціональна та нормативна наука деталізованого повторення і відтворення.

Літературний романтизм прийшов на зміну класицизму і був часом самотніх бунтарів, індивідуальних особистостей, що вороже ставились до середовища в якому жили. Стихійні пориви пристрастей, зневага холодної розсудливості. Провідна роль відводилась поезії, бо вона має сильний естетичний вплив, пробуджує почуття, фантазію на створення образів красивого та прекрасного.

Найчастіше сюжетами творів ставали незвичайні події, герої були або у фантастичному, або в далекому та незнайомому від дому місці. Наступним на противагу романтизму став реалізм. Він був зовсім йому протилежний і зображував звичайних героїв у звичайних подіях або місцях. Реалізм живий і неупереджений, сірий і буденний, заставляв сприймати правдиве відображення подій, критично оцінювати події. Естетичне сприйняття та розуміння прекрасного вже оцінюється більш критично та з критичної точки зору. З’являється критичний герой романів, який розкриває гнилість та продажність буржуазного ладу і показує матеріальну залежність людей одних від інших.

Реалізм показує, що крім прекрасного та красивого є ще потворне, бридке і на цьому акцентує увагу, заставляє більш пильно подивитись і глибше подумати, переосмислити. Не гармонійне і непропорційне стає на передній план, і заставляє психічно заглибитись в соціальний і внутрішній світ людини, і зробити аналіз. Завершенням ХІХст. став декаданс або занепад. Про естетичні відчуття красивого та прекрасного можна забути, бо це був час загальноприйнятої моралі міщан, безнадійного настрою, втоми, переконаності в занепаді, і відчаю і загибелі культури.

Декаданс, в свою чергу, поділявся на натуралізм і символізм. Натуралізм наголошував, що людина на світ не впливає, а середовище, побут та спадковість впливають на волю людини, і само собою на долю. Символізм став запереченням натуралізму і реалізму через виправдання індивідуалізму. З закликом до особистості, як такої що повністю свободна у художній творчості, незалежна від соціальних умов життя, суспільно-політичних рухів, побуту і зображується реалістично, без перебільшень.

Але не все було так погано. Життя у буржуазному світі підштовхувало до більшої конкуренції, розвивало нові естетичні смаки, пришвидшувало розвиток культури. Значно активнішою стає музика, і відбувається більш тісна взаємодія з літературою. Через поезію відбувається оновлення музики, музична освіта стає кращою і розширюється, відкриваються музичні академії і консерваторії. Композитори відіграють величезну роль в поширенні красивої, естетичної музики, її смаків та ставленні до неї. Виступаючи і розказуючи про музику, композитори намагались пояснити її зміст, щоб залучити якомога більшу аудиторію і число слухачів.

Все більше нового виникає і в музичних європейських театрах. Опера на цей час входить у масову свідомість людей. Крім опери музику у XIX ст. неможливо було відділити від театру та балету, які так само впливали на якісні естетичні смаки людей. Театральні дійства стають найпопулярнішим відпочинком і збирають найбільшу аудиторію, тому що хоч книжки стають доступніші та дешевші, але не охоплюють усіх людей. Тогочасне населення здебільшого не писемне і не вміє читати, а театр дає можливість бачити книжки, піднімати культуру та естетичні смаки простолюдинів.

Гра героїв заставляє глядачів по іншому подивитись на літературні твори письменників, які ще більше підсилюється. Винайдення фотографії, як естетичної пам`яті про себе та подальше її вдосконалення у фотографічну плівку, створює зовсім новий вид мистецтва — кіно.

Кіно дуже швидко переманює і завойовує народну глядацьку симпатію, яка стає у кінці ХІХст. наймасовішою. Глядачі були настільки приголомшені прибуваючими поїздами та кинутими списами з екранів, що не відрізняли їх від дійсних і розбігались просто під час перегляду фільму. І це не зважаючи, що кіно було ще німим. Спочатку кіно продумали в Росії, але уряд вважав його нісенітницею. Поставили кіно на конвеєр у Франції, яке незабаром стало надбання світового мистецтва. Кіно шокувало, лякало, захоплювало і заманювало, заставляючи людей відчувати зовсім інші естетичні відчуття.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>