Наукове визначення декоративно-прикладного мистецтво – полягає у пізнанні виду образотворчого мистецтва та освоєння прикрашання предметів повсякденного побуту. Першим дослідником науки вважають А.Мілера. Він був першим, який звернув увагу на орнаменти, як важливої складової прикладного мистецтва . Виникнення такого наукового напряму в Україні, почалось з ІІ половини 19 століття, перші Читать далее
Кандинський народився в Москві, гарне місто, проте Київ краще, Слава Україні:-). Проте через декілька років переїхав до Одеси, до «найюмористичнішого» міста нашої неньки України. Тут він отримав і освіту, та сформувався як особистість. Також він вивчав право та економіку в Тартуському університеті, навіть там йому пропонували посаду професора, але не до цієї справи в нього душа лежала. А душа лежала саме до живопису. Чим він і почався займатись з 30 років.
Він навчався у Антона Ажбе, і навіть у Читать далее
Зазначимо, що під категоріями естетики слід розуміти фундаментальні та найсуттєвіші дефініції естетичної теорії, що втілюються у духовних моделях естетичної практики, а також в естетичному освоєнні світу загалом. Вони не тільки відтворюють сутність естетичних явищ, а й відображають оцінне ставлення людини до естетичного, визначаючи його цінність в духовно-практичному житті як всього суспільства, Читать далее
Всі ми інтуїтивно розуміємо, що в нашому світі дуже багато краси, як у природі, так і не тільки. Ми здатні на любов, однак, покажіть мені хоча-б одну людину, яка любила б замість красивого — потворне. Так чи інакше, подібного наївного розуміння світу краси недостатньо, Читать далее
Російський художник Василь Кандинський, вважається засновником абстракціонізму. Перспективними виявилися міркування Василя Кандинського щодо мистецтва, музики, живопису, поезії.
Маючи високу обізнаність, здебільшого в галузі мистецтва та музики, Кандинський не припускав суджень, щодо сумнівів своєї правильності. Душевна гармонійність, життєва енергія, застерігала його від перебільшень.
В перекладі естетика означає чуттєве пізнання. Отже, це філософська наука, що вивчає естетичні норми у діяльності людини, її житті, в різноманітних процесах та буденному в цілому. Як висновок це наука про прекрасне. Олександр Готліб Баумгартен вважається основоположником цієї науки.
Естетика це творчий підхід людини до всього, що оточує її у світі. В процесі вивчення всіх тонкощів дійсності, кожен з нас по-своєму Читать далее
Леонардо да Вінчі являє собою характерну особистість італійської епохи Відродження. Естетика доби Відродження — це предметна естетика, що ставить перед собою ціль вирішити конкретні питання мистецтва. В дану епоху прослідковується міцний зв’язок естетики з художньою практикою.
Леонардо да Вінчі – це унікальна людина, що відрізняється своєю універсальністю, всебічним розвитком. Художник, скульптор, математик, архітектор, інженер, винахідник – все це – Леонардо да Вінчі. Він намагався встигнути усюди і як це не парадоксально йому це з легкістю вдавалось. Він сам розробив складну Читать далее
Період середньовіччя охоплює V – XIV ст., приблизно тисячоліття. Культурні й соціальні процеси, які сформували художню практику й теорію середньовіччя, є неоднорідними. В рамках середньовічної свідомості й середньовічної естетики виділяють три регіони: перший – східноєвропейський (Давня Русь), другий – західноєвропейське середньовіччя і Візантія.
Розвиток візантійських уявлень про естетику відбувається з IV і V ст. Римська імперія в IV ст. розшаровується на дві самостійні частини – східну та західну. Імператором східної частини був Читать далее
Олександр Баумгартен Готліб — це німецький філософ, що наслідував Лейбніца і Вольфа. О. Баумгартен народився в Берліні в 1714 році. З дитинства дуже цікавився філософією та богослов’ям, чого і навчався згодом у Вольфа. В 1735 році здобув ступень магістра, а згодом став професором у Франфуркті-на-Одері, де і працював вже до самої смерті.
Олександра Баумгартена вважають одним із засновників естетики, адже він один із перших дав визначенні цієї науки. Це був 1735 рік, коли О. Баумгартен визначив Читать далее
Доба Відродження це період хронологічні межі якого охоплюють XIV-XVI ст.
В добу Відродження вироблялося зовсім нове ставлення ніж було раніше до релігії, природи, художньої спадщини античного Читать далее
