Проблема співвідносності естетики і прекрасного

miraСеред гуманітарних наук естетика відіграє значну роль, тому що активно розвиває чуттєву культуру людини.

Ідею Гегеля зв’язків прекраснішого та естетики досліджував Чернишевський М.Г., який поняття прекраснішого в естетиці не обмежував мистецтвом, а, навпаки, наполягав на всеосяжності життя в науці. Гарно просліджується у спробах Гегеля визначати прекрасне в сфері життєдіяльності людини. Людина є чуттєвою істотою, яка взаємодіє з навколишнім світом, за допомогою спілкування. Слід зазначити, що ця взаємодія відбувається не через наявність почуттів у людини, а як формування акта чуттєвого споглядання, що допомагає осмислити сенс предмета чи явища. Розвиток чуттєвого потенціалу філософ визначає як перетворення людського почуття на теоретичні почуття.

Слід зазначити, що актуальними при розгляді цієї теми були і залишаються такі естетичні поняття, як мораль та краса, які, нажаль, стали втрачати своє значення, через те що з’являються нові етичні норми, і те, що колись вважали неприйнятим, стає прийнятним явищем. Красу можна розуміти по-різному. Те що зараз молодь вважає нормальним, для людей старшого віку є неприйнятим. Тому, вважаємо, що етику та естетику не слід забувати, адже багатьма вченими досліджувалися різні поняття та погляди щодо них. Останнім часом у людей відбувається переоцінка цінностей, спростовуються певні ідеали, погляди та з’являються нові погляди та принципи мислення, але краще не забувати про історію, щоб не робити поспішних суджень та висновків. Ці філософські вчення та поняття дають людині можливість задуматись над плодами праці, вчинків, суджень, сього творчого потенціалу.

Великою загадкою життя є краса. Якщо її розтлумачити, то можна зрозуміти суть людського буття. Поняття прекрасного можна розуміти як відбиток або образ Бога у певних явищах чи речах, – або як бажання людини наділяти красу своїм духовним світом.

Тому найпрекрасніше є найвищою цінністю для людини, що збігається з ідеалами які впливають на удосконалення та покращання її життя.

Термін естетика – для позначення естетичної складової – це духовне ставлення до реальності у процесі взаємодії між ідеалом дійсності прекрасного та гармонійного, що оцінює прояв існування людини. Залежно від естетичних явищ виділяють основні позиції: прекрасне-потворне, піднесене-низьке, трагічне-комічне.

Прекрасне є образом, що чуттєво передає образи ідеалів, відповідно до якого з’являються інші нові естетичні явища. Найпрекрасніше завжди є історико-чітким. В різні періоди історії існували різні ідеали краси.

Прекрасне завжди має національне забарвлення, різні народи, нехай і живуть в один і той же час, але мають різне або й протилежне уявлення про красу. Деякі вчені пояснюють це певними поглядами того чи іншого народу найпрекрасніших ознак. Чернишевський у своїй дисертації пише про протилежне уявлення щодо прекраснішого серед сільського та панського станів.

Як філософія, естетика через ідею гармонії, зовнішню та внутрішню, поєднується з етикою. Спільна взаємодія етики та естетики є аналізом гармонійного почуття, що базується на певних зовнішніх та внутрішніх почуттях людини. Внутрішніми почуттями то є: кохання, дружелюбність, вірність, ненависть, а зовнішніми: дотик, зір, слух, нюх, тобто вони є морально-етичними почуттями. Тому вони досліджують людину як творчий та морально-естетичний об’єкт. Всю своєрідність поєднання етики та естетики досліджував все своє життя німецький філософ Йоган Фіхте. Він вважає, що саме мистецтво позитивно впливає на цілісне формування людини.

Особливу роль творчість накладає відбиток на мистецтві та художній діяльності, де є розвитком того ж самого мистецтва. Щодо професійної етики митця, його моральних цінностей, творчість може впливати на свідомість людей як негативно, так і позитивно. Великою складовою етичної науки є норми професійно-ділових взаємин та професійна етика. Ще існують такі поняття: етика та естетика влади, яка проявляється у мирний час в суспільно-корисних діях та під час війни у відстоюванні прав та ідей в державі. Також вона може проявлятись у проведенні свят, дійств та в певних ритуалах, традиціях, церемоніях, атрибутиці. Етика влади – дотримання владою норм моралі в державі.

Щоб з’ясувати сутність значення «естетичне», потрібно заглибитись в історію. Первісна людина потихеньку знайомилась та завойовувала світ. Ті речі, що її оточували вона сприймала так, як для неї воно було б логічнішим у використанні в її діяльності. Так і складалось загальне ставлення. Тільки згодом люди почали роз’єднувати суб’єктивне та об’єктивне відношення до сутності. Якщо поєднати ці два критерія до людського буття, то можна дійти до:

- що потреба пізнання сформувалась пізніше ніж потреба цінностей
- ціннісне ставлення має максимум суб’єктивності
- у пізнаваному відношенні формуються властивості об’єкта, а у ціннісному взаємодіють як суб’єктивні так і об’єктивні властивості.

Тому естетичне є ціннісним ставленням до світу. Але естетичне має дві сторони: першу – як цінність визнання того, що воно належить об’єкту, а другу оцінює як буття самого себе, що зумовлює соціально психологічний характер. В повсякденному житті воно проявляється в переживаннях, волі, почуттях, бажаннях.

Посеред найвищих людських цінностей, де є добро, краса та істина, краса відіграє велику роль в житті людини. Та вона є об’єктом для роздумів, дискусій, різних думок та уявлень. Краса та прекрасне дуже суперечать одне одному. На це звернув увагу давньогрецький філософ Платон у діалозі Сократа із софістом Гіппієм, де на питання Сократа: «Що таке прекрасне?», Гіппій відповів, що це як гарна дівчина, гарна кобилиця чи горщик. Його відповідь не задовільнила Сократа, оскільки він назвав ті речі, які між собою не мають нічого спільного та не відображають самої суті прекрасного. Тому Платон знаходить інші варіанти прекрасного, що прекрасне – це щось вигідне або чуттєве задоволення. На думку Платона, прекрасне є чимось вічним, яке не знає ані народження, ані смерті.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>