Естетика митців Відродження

Boticelli-VidrodgennyaПерше, що хочеться сказати про епоху Відродження- що цей період відзначився особливим розквітом творчості геніальних митців. В кожній країні були свої обранці долі творчість та чуттєва краса яких досягла вершин досконалості. Їм вдалося знайти спосіб ідеально відобразити свою творчість в мистецтві. Естетичною теорією митців є осмислення закономірностей творчого процесу.

І відомі нам діячі Відродження такі як Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Тіціан- у Італії, Альбрехт Дюкер- у Німеччині, та Дайте, Петрарка, Альберті, Мірандола, Лукас Кранах, Альбрехт Альтдорфер, Маттиаса Грюнвальда та ін. вони активно реалізували свої творчі можливості у різних видах творчості.

Саме вони є тими людьми що започаткували універсалізм особистості
Характерний саме для Відродження.

У період Відродження характерною особливістю став живопис.
В історії естетики на той час посідали проблеми теорії мистецтв.
І такі митці як Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер і мистецтвознавець Варель Ван Мандер продовжували розвивати тезу запропоновану Арістотелем про мистецтво як наслідування природи. Наприклад на той час Дюрер, що чим точніше твір мистецтва відповідає природі, Тим він буде прекраснішим. Він казав «Не фантазуй ніколи, що ти можеш зробити що не будь краще, ніж та творча сила, яку Бог наддав створеній ним природі».

Переглядаючи естетику Відродження, можу зазначити, що вона як і всі інші гуманітарні науки, спиралась на принцип гуманізму, тобто людський принцип. Це і є головна ідеологія епохи Відродження, світське вільнодумство того часу. Започаткували це у середині 14століття прогресивні мислителі Італії, і гуманізм швидко поширився всією Європою ну і став визначальною течією того часу.

Людину проголошують найвищою цінністю. підтверджується її здатність до пізнання, творчості. гідності, свободи і право на всебічний гармонійний розвиток.
І дізнаваючись про кожного митця я переконалася , що універсальними особистостями Були практично всі відомі діячі Відродження.

Наприклад Леонардо да Вінчі: Бувхудожником, скульптором, архітектором, анатомом, математиком, фізиком, природодослідником , інженером, винахідником, ученим-експепементатором…. . і те що ми можемо бачити спадщину як і читати про нього свідчить про універсально обдарованого і геніального майстра. Цікавими для естетики є його роботи саме в живописі. Митець висував проблему належності живопису до вільних мистецтв, так як предметом його є не тільки природа а й багато речей які природа ніколи не створювала.

Порівнюючи різні мистецтва за властивими їм предметами і засобами зображення вчений не протиставляв їх одне одному, а відзначає важливість кожного окремо для сприйняття та переживання. Він вважав що творча природа людини, ніби у своїх можливостях рівна Богу.

А про живопис твердження було в нього , що він не піддається копіюванню, що його не можна навчитись. Він вважав що він єдиний дарує красу своєму творцю. Леонардо належала здатність відчувати явища що надають життєвості зображенням. Я теж так вважаю що це був винятково талановитий і чуттєвий чоловік твори якого лишаються і на сьогоднішній день приводом для особливих емоцій та переживань. Живопис він вважав наукою. Порівнюючи філософію і живопис, митець давав зрозуміти, що живопис своїми засобами охоплює істину тіл, а філософія прагне проникнути в середину цих тіл. Тобто істину оcягають і живопис і філософія алe кожен для цього володіє своїми засобами. Живописець здатний осягати істину і відoбражати сутність рeчей надаючи їм життєвості і душі. Існує думка що все що існує в світі всі явища або уявлення, художник має спочатку в душі, а потім в руках. І маючи чудодійні руки в один і той же час ствoрюють також пропорційну гармонію в погляді яку утворюють предмети. Стверджуючи що око може осягнути красу всесвіту тобто око є вікно душі.

Цінність живопису полягaє в тому що нa відміну від предметів і речей які з часом руйнуються саме живопис робить красу вічною і дарує очам насолоду.
Навіть поезія називає красу окремих предметів але не може скласти з них гармонійну пропорційність. З чого виходить що живопис має такі самі права називатись вільним мистецтвом як і музика і поезія.

Хотілось мені ще сказати про видатного теоретика естетики Відродження Альберта Дюрера
Творчість його полягала під впливом мистецтва італійського Відродження. Однак він ствoрив власний стиль і свою проблeматику, яка розкривала свoєрідність німецькoго гуманізму та реформації в Німеччині.

Питання живопису в цього митця мають більш прикладний характер порівняно з Давінчі в якого все було сповнене філософської глибини. Дюрер давав митцям практичні настанови що до створення і моделювання людської фігури. Пропорційне відношення частин тіла, колір, світлотінь, техніку створення об’ємності живописних зображень. І для того щоб досягнути успіху потрібно навчатись і виконувати вправи з удосконалення знань та вмінь.
Велику увагу він приділяє зору-як почуття людини. Так само як і Леонардо йому близька ідея що живописність дає цілісний образ предмeта на відміну вiд слухових вражень від нього.

Завдяки очам в нашу душу проникає всяка фігура яку ми бачимо, а разом побачене і почуте створює повну глибину вражень. Його твердження , що не маючи правильної основи ти не можеш зробити нічого правдивого і хорошого, навіяти якщо ти володієш найкращими в світі навичками свобідної роботи.
Перегук думок Леонардо да Вінчі і Дюрера які відкрили закони художнього формування образу в живописі, визначили умову естетичної виразності і глибини художнього твору визначили умови існування мистецтва живопису загалом.

Розмірковуючи над думками і твердженнями найяскравіших митців того часу можна сказати що естетика Ренесансу це перш за все естетика ідеалу.
Естетика Відродження приділяє велику увагу зовнішньому вигляду, правдоподібності, вважаючи що реальний світ гідний для точного відображення.
Деякі митці створюючи свій твір , щоб зробити його ідеальним шукали риси в багатьох різних людей поєднуючи все в одне нібито створювали ідеал.
І той же Дюкер вважав що не може в одній людині бути все ідеальним.

Естетика епохи Відродження це особливе прагнення до ідеалізації.

Естетика Відродження не демонструє собою однорідного явища. там були різні течії, які часто стикались один з одним. Але не дивлячись ні на що естетика цього періоду це була естетика реалістична тісно пов’язана з художньою практикою спрямована на дійсність предмета. Мистецтво Відродження перейнято ідеалами створило образ прекрасної гармонійно розвиненої людини, гармонія інтересів індивіда і суспільства, ідеал вільного розвитку особистості.

І на сьогоднішній день твори того часу милують наше око, прикрашають музеї, а якщо тобі пощастило бути колекціонером-иільярдером то і твої стіни……. .

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>