Складність вивчення естетичних явищ як вияву людської почуттєвості

Salvador-DaliНасамперед потрібно визначити, що таке естетика. Естетика — це наука про становлення чуттєвості культури людини. Саме ця наука почала досліджувати адаптацію об’єктів навколишнього світу до потреб існування людини як суспільної істоти, її почали вважати наукою філософського мистецтва.

На сьогоднішній день,предметом вивчення естетики являється весь світ, навколишнє середовище, суспільство, люди у всіх сферах діяльності. Для покращення естетичної культури на неї іде вплив естетичних поглядів, різних уявлень і понять,художня творчість і її види. Але естетична свідомість відрізняється своєю самостійністю, адже вона розвивається за допомогою своїх специфічних, своєрідних , особливих законів.

У людській життєдіяльності дуже важливими є почуття. Що я маю на увазі під цим терміном? Я вважаю,що,почуття — це певний стан, який утворює певні зміни в організмі людини ( дихання, пульсація, тривога, хвилювання). Саме почуття викликають у людини емоції – як позитивні так і негативні. Наприклад: радість, щастя, сум, гнів, сором та інші.
Естетичні почуття є найскладнішим видом духовного переживання,найкращим з почуттів у людини.

По-справжньому естетичні почуття може відчувати тільки високорозвинена людина,адже тоді,коли ми бачимо красу навколишнього світу і стараємось відповідати йому ми стаємо кращими і таким чином саморозвиваємось. Зазвичай, естетичні почуття,з’являються тоді,коли людина почуває себе вільною від практичних потреб. Саме людина вміє та може насолоджуватись навколишнім світом,красотою предметів, бачити прекрасне в деталях і тільки людина має музичний слух.

Та з естетичними почуттями має міцний зв’язок і інтелектуальний розвиток, адже не маючи достатнього інтелекту людина не зможе повною мірою оцінити всю красу. Наприклад: для того,щоб оцінити якийсь витвір мистецтва, індивід повинен знати цінність, історію епохи, або вивчати мистецтвознавство та інше.

Отже, почуття красивого, файного, чудового не є підсвідомим, адже воно має тільки оціночний характер. Саме це почуття іде в ногу разом з людством,розвивається, набуває нового і відбиває притаманні тому чи іншому суспільству історичні епохи.

Естетичні категорії показують освоєння людини світу красотою. У естетичних категоріях є об’єктивна сторона і суб’єктивна сторона. Отже, до об’єктивної сторони можна зарахувати наукове мислення, яке діє на всебічні логічні закони та форми мислення, а до суб’єктивної сторони – естетичні відчуття, ідеї, смаки, переживання,ідеали, оцінки.

Для того, аби визначити чи є те чи інше прекрасним чи ні ми узагальнюєм наше представлення з суб’єктом а не об’єктом . Академік І. Зязюн визнавав одним із гайголовніших завдань теперішньої освіти саме розвивати,виховувати формування учіння досвіду ціннісно-естетичного ставлення дотеперішньої дійсності.

Почуття — це людські переживання,зодоволення або незадоволення,позитивні або негативні емоції. Естетичні почуття- це почуття краси природи ,праці, гармоні та інше. Саме почуття являються невід*ємним атрибутом у житті кодного з нас. Вчені були переконані,що людина завжди намагалась і намагається уникати негативних емоцій і прагне до позитивних, але були і інші думки, деякі вчені вважали, що сутністю людини є примарний абстракт-дух. Тому, незважаючи на різноманіття естетики, усі почуття можна поділити на позитивні та негативні і об*єднати загальним поняттям- «естетичні почуття».

Естетичні категорії можуть поділятись на парні ті непарні. До парних категорій можна віднести: як прекрасне так і потворне, трагічне та комічне, низьке та високе, а до непарних відносяться: зміст, художні образи, форма, естетична діяльність, есетична культура та інше. Всі категорії та поняття дуже тісно пов*язані одне з одним.

Естетика користується системним підходом намасамперед, як методом вивчення, вона ще вміє не тільки оторимувати позитивне уявлення про становлення і інтереси естетично-художньої культури та її частин, але й висловлюватись щодо них як найкраща світоглядна і методологічна наука. Потрібно також підкреслити, що сучасна,нова естетична наука дуже цікавиться категоріальним апаратом естетики.

Складність являється саме в тому, що учені які багато років досліджували цю тему особливо сперичаються між собою у питаннях розуміння та пояснення принципів обґрунтування статусу понять. У найбільш точній поставі естетика проявляєсебе в людській індивідуальності, якій вона надає смислові орієнтири та методологічні засоби, не дозволяє формуватись смакам тавподобанням, а також спонукає, наштовхує до створення продуктів, які задовольнять незвичайну духовну потребу в непотрібному для істоти блаженстві, без якого вона не зможе відчувати себе гармонійною, щасливою, потрібною та успішною.

Якщо ми будемо дивитись на вироби мистецтва як незаплямоване джерело естетичного досвіду, тоді вони є передумовами для досвіду істоти, яка є самодостатньою і зможе показувати як естетична насолода. Саме через це,деяким виробам мистецтва надають властивості, які служать джерелом цієї насолоди.

Естетичний досвід є жагою, адже він допомагає збільшенню творчих здібностей, котрі можуть проявлятися у всіляких сферах суспільного життя. Але, якщо розуміти естетичний досвідсаме так, то тут просто неможливо запобігти деяких проблем, які будуть об’єднані такими характеристиками як бажаність та самоцінність. Багатьох дослідників, вчених, філософів вважають,що пошук такої унікальності та неповторності дає нам необхідність виділити незвичайні риси естетичного об’єкту, а саме якостей, які можуть давати задоволення та велику насолоду.

Можна зробити висновок, що естетичні засади професіонального розквіту – це основи, які викликають у людей оціночні висновки, формують естетичний ідеал та підштовхують до еволюційних і революційних якісних психічних та фізілогічних , якостей через самоосвітню та самовиховну діяльність.

Насамкінець можна сказати, що при такій різноманітності напрямів в естетиці,висловлювань різних філософів-естетиків, при відхиленнях її історичного розвитку,цьому є щось однакове яке зв’язує, яке дозволяє нам говорити,обмірковувати про естетику як науку на різних етапах її власного розвитку, про смисли її традицій.І на кінець, естетика як наука не зупиняється розвиватися та збагачуватися іменами, вченнями та школами, а час- все поставить на місця.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>