Що становлять собою ділові відносини? Яке місце вони займають у структурі нашого життя? Хто така ділова людина? Які вимоги у нашому суспільстві висуваються до зовнішнього вигляду ділової людини? Які вимоги висуваються до стилю її спілкування? На ці питання я намагатимусь відповісти у цьому есе.
Етикет є історичним явищем. Правила і норми поведінки людей змінювалися на протязі всього розвитку і формування суспільства, зі змінами життєвих умов суспільства, конкретного соціуму. Порушення правил етикету приводило до ворожнечі між племенами, групами людей і навіть до спалаху військових конфліктів. Час іде і правила поведінки змінюються і трансформуються. І якщо в сучасному світі порушення і недотримання етичних правил ділового спілкування і не приведе до війни, проте можливість значно погіршити стосунки і ділові відносини між сторонами існує доволі велика.
Діловий етикет є результатом довготривалого відбору правил, норм і форм найбільш раціональної поведінки, який сприяє успіху в відносинах між діловими людьми.
Ділові відносини — це така взаємодія людей, яка підпорядковується вирішенню певної задачі. У ділових відносинах сторони завжди виступають в офіційному статусі, цей статус визначає певні норми і стандарти їхньої поведінки. Норми і стандарти поведінки ділової людини передбачає етика ділового спілкування.
Діловій людині потрібно пам’ятати — знання етики ділового спілкування не повинні обмежуватися нормами і правилами ділових відносин тієї країни, в якій ця людина живе. Вирушаючи в іншу країну, необхідно вивчити особливості етикетних взаємин, які прийняті в ній. Ці знання допоможуть зробити ділові переговори найбільш ефективними, якісними і продуктивними.
Процес ділового спілкування може проявлятися по різному: між установою і оточенням, між двома установами, між керівником і його підлеглим, між підлеглим і його керівником, між представниками одного статусу чи різних. Не дивлячись на це, метою ділового спілкування має бути побудова найбільш гармонізованих і взаємовигідних умов взаємодії.
В процесі спілкування керівника і підлеглого, керівнику необхідно пам’ятати і керуватися основним принципом: «Стався до свого підлеглого таким чином, як хотів би, щоб твій керівник ставився до тебе». А в процесі взаємодії підлеглого і керівника, підлеглий має діяти відносно принципу «Стався до керівника свого так, як хотів би, щоб до тебе відносилися твої підлеглі».
Існують такі загальноприйняті етичні правила спілкування у діловому оточенні: звертатися до опонента необхідно завжди використовуючи займенник «ви», незалежно від того, в якій формі відбувається взаємодія, усній чи писемній і незалежно від того, між ким відбувається розмова. Звертання до людини «на Ви» допомагає зберегти субординацію у стосунках.
У діловому спілкуванні не допускається використання слів у зменшувально-пестливій формі. Це є ознакою неповаги і несерйозного відношення. Темп спілкування має бути помірним, спокійним, терпеливим. Недопустимим є перебивання один-одного, підвищення голосу, голосний сміх. В процесі спілкування необхідно слідкувати за власною вимовою. Спілкування краще проводити на одній мові. Допустимим є лише привітання і прощання з опонентом тією мовою, якою говорить опонент.
На ділову зустріч краще не запізнюватися, необхідно поважати свій і чужий час. Під час ділової співбесіди за столом недоречним є телефонна розмова. За умови, якщо телефонний дзвінок є дуже важливим, перед співбесідником необхідно перепроситися і відійти на ту дистанцію від місця переговорів, де розмова не буде задавати незручностей партнеру по спілкуванню.
Саме зовнішній вигляд людини ділової відіграє визначну роль у результаті ділових переговорів. Привабливий оку зовнішній вигляд ділової людини – поєднання таких компонентів як одяг, макіяж, доглянута здорова шкіра, приємний колір обличчя, гарна зачіска. Визначним фактором все ж можна виділити одяг ділової людини.
Одяг людини дає нам інформацію щодо її успішності, надійності, респектабельності.
Саме по одягу можна виділити з натовпу ділову людину. Одяг підкреслює індивідуальність керівника, характеризує його як завзяту людину, яка дотримується правил ділових взаємовідносин. Адже людина в спортивному костюмі не асоціюється у суспільстві як ділова. Дипломатія вимагає від людини дотримання правил у обранні одягу для роботи і виконання власних професійних функцій.
Костюм має обиратися з урахуванням таких факторів як: стильова завершеність, тобто не можна підбирати під діловий костюм зовсім неділові кросівки, фактура матеріалу має підходити одна до одної, при обиранні кольорової гамми краще керуватися правилом трьох кольорів. Також доречно слідкувати за якістю тканини ділового костюму, доречності кольору і узору краватки. Аксесуари мають стилістично доповнювати костюм.
Беззаперечною вимогою до зовнішнього вигляду ділової людини є його акуратність, охайність, свіжість. Адже, чи викликає довіру у вас людина с забрудненими манжетами на рукавах або комірці? Навряд чи. Дивлячись на зовнішній вигляд ділового співбесідника, опонент розповсюджує побачене і на особистісні якості цієї людини.
Волосся має бути чистим, зачіска охайною. Жінкам краще обирати для ділової бесіди вишуканий, але спокійний, макіяж, охайно зачесане наверх волосся і мінімум прикрас. Діловій жінці необхідно ретельно обирати діловий одяг. Спідниця має бути оптимальної довжини.
Зовнішній вигляд і манера спілкування ділової людини відіграють велику роль у процесі створення офіційно-ділових стосунків між людьми. Саме те, як ретельно ділова особа віднеслась до власного зовнішнього вигляду, може свідчити про той факт, якими якостями вона наділена як керівник, організатор. Плануючи організацію власного гардеробу, ділова людина має пам’ятати, що діловий світ потребує виконанню певних вимог у відношенні до зовнішнього вигляду людей, які там «живуть».
