Норми поведінки людини у суспільстві Китаю та Японії

japan-womenЗа час існування китайської держави змінилося кілька династій, а разом з ними змінювалися звичаї і правила поведінки в суспільстві. Одіяння китайців залежало від положення в чиновницькій ієрархії і поділялося на кілька категорій: одягу імператора, одягу правителів васальних князівств, одягу їх міністрів, одягу аристократів двох рангів.

Невід’ємною деталлю одягу був головний убір, який також залежав від рангу. Знімати його в приміщенні було не можна. Носіння взуття та головного убору вважалося відмінними ознаками китайської культури. Важливе значення мала зачіска китайців. Ні чоловіки, ні жінки не стригли волосся – їх зачісували в складні зачіски.

Чоловічий костюм ділився на три основні категорії: «бяньфу» — халат до колін і спідниця до щиколоток, «чанпао» — довгий халат від плечей до п’ят і «шеньі» — аналог «бяньфу», дві частини якого зшиті разом. Після Синьхайской революції поряд з європейським костюмом поширилася «чжуньшань чжуан». Китайські жінки зазвичай носили одяг яскравих кольорів, особливо червоного, а чоловіки, навпаки, більш темних тонів. Прикраси китаянок (персні, брошки, шпильки) також привертали увагу і були яскравими і блискучими.

В Китаї прийнято ходити і запрошувати гостей додому, причому гості цілком можуть прийти і без попередження, причому разом зі своїми друзями. Однак гість зазвичай приходив не з порожніми руками, а з цінним подарунком, причому не тільки адресуються господареві, а й іншим жителям будинку.

Під час обіду в центр столу виставлялися кілька страв, але кожен учасник обов’язково отримував свою чашку рису і палички для їжі. В давнину перед початком обіду всі учасники трапези дякували Будді і господарю будинку, але з часом ця традиція була загублена. Кожен учасник трапези їсть зі своєї чашки з рисом, накладаючи туди потроху кожної страви. При вживанні алкоголю китайці не випивають відразу всю чарку до дна, а вимовляти тост кожен раз не обов’язково.

Етикет Японії чимось схожий з американським. В країні Висхідного сонця не прийнято скаржитися на життя. Японці з дитинства звикають бути витривалими, сильними духом і терплячими. Особисті складності в цій країні кожен вирішує самостійно. Ще одна схожість з етикетом США – це звичка японців постійно посміхатися.

Етикет Японії наказує дарувати посмішки оточуючим навіть тоді, коли у самого на душі тоскно й похмуро. Посмішка в цій країні теж є знаком поваги до співрозмовника.

Етикету в Японії відводять особливо важливу роль. Під час поїздки до Японії Ви нерідко можете зустріти в громадських місцях таблички з написами, що закликають проявляти ввічливість. Ось приклад одне із таких гасел: «Люди, єдине, чому Ви повинні підкорятися, це добро і ввічливість!».

Само собою зрозуміло, всі японці ввічливі і попереджувальні. Якщо будете в Японії, самі зможете це оцінити при спілкуванні з обслуговуючим персоналом готелів, з офіціантами і адміністраторами ресторанів, з таксистами, продавцями і т.д.

Етикет спілкування в Японії забороняє навіть незначне підвищення тону під час міжособистісного спілкування. В процесі бесіди виховані японці намагаються згладжувати всі гострі кути, з особливою увагою вислуховують кожне слово співрозмовника, утримуються від строгих суджень.

Навіть в самій японській мові закладена база для ввічливого викладу думок. За дієсловом закріплено місце в кінці речення, завдяки чому завжди можна його замінити, помітивши негативну реакцію співрозмовника на перші слова фрази.

Особливістю етикету спілкування японців є уникнення слова «Ні». Навіть відмовляючись від запропонованої чашки чаю, японець не скаже: «Ні, спасибі!», він промовить щось типу «Спасибі, але мені і без цього чудово!».

Для встановлення контакту в Японії прийнято обмінюватися візитними картками. Такий обмін для японців – це практично церемонія. Візитки подаються і приймаються неодмінно двома руками. Отримавши візитку, Ви не можете просто покласти її в кишеню – етикет Японії вимагає уважного вивчення візитки на очах у того, хто Вам її вручив. Не зайвим буде вираження захоплення самою візитною карткою або інформацією, яка в ній прописана. Врахуйте: чим більше часу Ви витрачаєте на розгляд візитки, тим, відповідно до японського етикету, більшу повагу Ви висловлюєте.

На випадок, якщо під час поїздки до Японії, Вас запросять в гості в будинок, запам’ятайте основні правила японського гостьового етикету. Увійшовши до будинку, Ви опиняєтеся в холі (який в Японії іменується «ченкан»), де Вас зустрічає господиня.

При зустрічі з нею, за правилами японського етикету, Вам слід вибачитися за те, що потурбували її своїм відвідуванням. Господиня в свою чергу принесе Вам вибачення за те, що приймає Вас у своєму будинку так скромно. Тільки після даних взаємних вибачень Ви перейдете до обміну привітаннями, побажаннями доброго здоров’я, миру і багатства дому. Після тривалого вітання господиня будинку нарешті запропонує Вам пройти.

Але перш ніж пройти в кімнати в японському житлі, за правилами етикету, Ви повинні перевзутися в домашні тапочки, залишивши вуличне взуття в передпокої.

У тій кімнаті, в якій в японському будинку приймають гостей, підлога зазвичай встелена килимками, тому Вам треба буде роззутися перед входом в неї і пройти в шкарпетках або таби (матерчаті шкарпетки з відділенням для великого пальця).

Багаторазова зміна взуття при відвідуванні будинку в Японії – це теж свого роду ритуал. Перевзування символізує перехід кордону між великим зовнішнім світом і малим затишним світом будинку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>