Історія розвитку естетичної свідомості

phil Ідеали в суспільстві постійно змінюються. Адже суспільство – це жива система, тому вона пульсує відповідно до зміни ціннісних орієнтирів, а отже й ідеалів у суспільстві. Кардинальні зміни в світобаченні людей(соціуму) пов’язані з кардинальною зміною орієнтирів пізнання. А саме: то людина, то релігія. У цій роботі ми будемо аналізувати суспільство у таких епохах: античність, середньовіччя, відродження, новий час, а згодом будемо намагатися відшукати можливий вектор розвитку мистецтва як бази для свідомості майбутнього покоління та можливу їх поведінку на економічному ринку. Нижче розглянемо узагальнені ідеали цих епох.

Античність. Ідеали та мистецтво.

Античний ідеал. Людина як ідеальне. Адже являється синтезом прекрасного зовнішнього та внутрішнього. На базі даного ідеалу розгортає свою діяльність мистецтво. Інколи діяльність окремих людей породжувала нові ідеали. Для ілюстрування цього прикладу можна навести робота Мікеланджело «Давид», який став певним еталоном зовнішності чоловіка. Поетичні твори формувалися на наукових та філософських пізнаннях світу, що породжували нові питання та стимулювали розвиток і роздроблення основних наук. У цей час на території світу панують великі держави. Території яких, значно перевищують сучасні розміри країн.

Саме велика територія зумовлює проживання на ній різних народностей та ментальностей, що призводить до резонансу культур та неможливості співіснування. На базі цього, щоб стабілізувати політику розвивається єдине мистецтво, що буде поєднувати всіх, а саме античне. Всі розглядають зовнішні характеристики ідеалів, але якщо поглянути глибше, то можна зрозуміти, що багато ідеалів виконували не тільки поверхневі функції, як естетичне, а сприяли формуванню нової культури та нових звичаїв, що допомогло протримати територію певний час у сукупності,але на підґрунті економічних неполадок естетичне вже не може справитися з фізіологічними потребами людини для нормального існування. В подальшому людство повертається до ідеалів античності, коли існують певні неполадки в країні та економічній ситуації, щоб піднести населення та допомогти створити емоційне підґрунтя для побудови нової держави.

У естетичному змісті роль Античності полягає у тому, що створилися підвалини для подальшого його розвитку. Сформувалися певні еталони та канони, які створили єдину соціальну сферу з естетичними орієнтирами та спільними поглядами на прекрасне.

Середньовіччя. Ідеали та мистецтво.

Середньовічний ідеал – Бог як досконалість, але при цьому досконалість є недосяжною, хоча кожен повинен прагнути її. Після завершення часу Античності на деякий час втрачається віра в тодішні ідеали, що не змогли врегулювати стосунки людей. Саме в цей час починає широко розвиватися інша сфера людського життя, така як релігійна. Яка може дати віру в завтрашній день та створити нову платформу для побудови мистецьких ідеалів. Зовнішня ситуація тільки сприяла цьому.

Адже неможливість задоволення власних вітальних потреб (хвороби, економічні проблеми, війни та революції), не давало розвиватися мистецтву, але релігія відновила в деякій мірі баланс. У зв’язку з хрестовими походами релігія популяризується і стає відомю у всіх куточках Старого світу. Саме з цього моменту починається переважання релігії над людиною. Оскільки релігія знайшла своє місце на карті Європи, то її потрібно було більш популяризувати і створити потужну «рекламу». Саме ця необхідність це дає нове життя мистецтву як засобу впливу.

Відродження. Ідеали та мистецтво.

Ідеали відродження базуються на ідеалах Античності, але проявляються трішки в іншій формі, а саме з доповненнями. Після «темних» часів людство потребувало нових ідеалів. Зміні у мистецтві відбуваються в наслідок зміни свідомості людей протягом певного періоду. У цьому разі спрацьовує закон: «коли я маю інформацію і хтось мені дає нову інформацію, то я маю дві інформації, які в синтезі можуть дати безліч ідей». Саме дане змішування попередніх уявлень створює зовсім несподіваний образ. Цей несподіваний образ виливається також і в економіці та політиці.

В Європу приходять велика кількість грошових запасів(внаслідок Великих географічних відкриттів), що змушує країни конкурувати за їх кількість (Англія, Іспанія, Португалія, Італія), але ця вже інформованізована війна потребує об’єднання в загальний напрямок, що виражається у мистецтві. Тобто було завдання увіковічити багатство країн та окремих вельмож і показати іншим країнам наскільки вони багаті, а людям дати віру в майбутнє та підняти національну свідомість. На полотнах картин переважають темні кольори позаду та світлі образи, що говорить про темні часи і світлих людей. Загалом це можна інтерпретувати довгий час, але все підведеться до головного висновку, а саме, що мистецтво Відродження копіює функції та призначення мистецтва Античності.

Новий час. Ідеали та мистецтво.

У новий час відбувається синтез попередніх ідеалів, що формують зовсім новий напрямі мистецтва, де епіцентром становиться бентежна людина в пошуці. Загалом це може означати в деякій мірі занепад, що підкреслюється політичною ситуацією. Тобто війнами, революціями, економічними кризами… неочікуваний синтез думки привів до її розколу. У даному випадку церква займає пріоритетні позиції на заході, і зовсім низькі на сході та пн.-сх.(СРСР).

Цей розкол вплинув на подальший розвиток мистецтва, і на формування зовсім різних ментальностей, що в економічному плані вилилося у різні способи ведення господарства та пріоритетні галузі. Безліч таких нюансів створюють новий вектор розвитку мистецтва у майбутньому, а саме не один, а декілька. Перший говорить про ще більше розділення думок, що зараз починає прослідковуватися, а згодом може призвести до світової кризи та перерозподіл територій. Для звичайних людей це означає військові дії. Загалом я можу виявити майбутньому напрямленість мистецтва на засадах античності з певним синтезом і новим баченням. Можливий інший варіант розвитку, коли всі системи будуть прагнути до єдинства, але цей конфлікт, що назріває говорить про те, що даний вектор розвитку немає майбутнього і може існувати тільки в теорії.

Загалом для мене, як майбутнього менеджера, це говорить про те, що зараз потрібно поглибити свої знання з кризис-менеджменту та розширити свої знання в комп’ютерних технологіях, які починають розвиватися і безпосередньо стануть предметом для мистецтва майбутнього, як результату розвитку людства та синтезу відомого.

Отже, щодо естетичних ідеалів різних епох можна сказати, що вони циклічно змінюються і повторюються через певний проміжок часу, що дає підстави вважати, що у часи панування однакових ідеалів політична ситуація досить схожа. (Експеримент підтвердився).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Борев Ю.В. Эстетика. – М., 1988.
2. Ильенков Э.В. О «специфике» искусства
3. Каган М.М. Эстетика как философская наука: Учебник. – СПб, 1997.
4. Локк. Опыт о человечечком разумении.- 1985.

5. Левчук Л.Т., Кучерюк Д.Ю., Панченко В.І. Естетика: Підручник. – К.: Вища школа, 1997, 2000.
6. Маркс, Енгельс. 1955-29с.
7. Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1978.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.