Японська мода, як явище культури

japan-womenЯпонія дуже цікава, але надзвичайно «дивна» країна. Її моду вивчають уже впродовж багатьох років. Японці, щоб створити свій стиль та певні тенденції в моді, використовували різні всесвітні бренди. Але це того було варте! На формування японської моди вплинули популярні в наш час аніме та такий стиль танців, як хіп-хоп, які стали частиною культури в Японії.

Навіть сьогодні ми можемо прослідкувати модні тенденції японської моди в аніме-фільмах. Ще одним фактором формування японської моди є те, що в Японії почали утворюватись безліч молодіжних субкультур, що користувалися великою популярністю. Вони завжди виділялися особливим стилем одягу, який «носив в собі» філософський характер. Адже він відображував сутність людини.

З субкультурами часто поєднують такий вираз, як «вулична японська мода», адже більша кількість субкультур це є свого роду протест проти традиційних японських ідеалів та еталонів краси, а також встановлених суспільних норм. Спочатку це явище називали «street fashion», але коли почали з’являтись все більш різні, не схожі на себе напрямки, тоді ввели термін «японська вулична мода». За останні декілька років модні тенденції в Японії часто змінювались. Розглянемо ж декілька з найпопулярніших стилів Японії.

«Лоліта» — один з найвідоміших напрямків вуличної моди в цій країні. В цьому стилі поєднують як елементи традиційного одягу, так і готичного, чи навіть панк елементи. Костюм цього стилю, як правило, має чорні відтінки, що свідчить про елементи готики в цьому напрямку, і складається з сукні чи спідниці міді (довжиною до коліна, або трішки нижче), головного убору, блузи, взуття на високих підборах чи платформі, а також різні аксесуари у вигляді хрестів та схожих елементів. Ця тенденція в моді Японії несе в собі образ спокусливої дівчини в дитячій сукні до колін, з мереживом й шнурівками. Подібний стиль одягу можна було помітити в моді епохи «рококо».

Ще одним з відомих стилів Японії є «Гангуро». Елементами цієї модної тенденціє є міні-спідниці (вище колін), густі накладні вії, яскравий макіяж (навіть може бути розмальоване обличчя), «шоколадний» загар, показні аксесуари великого розміру, покрашене волосся в яскравий колір, або навіть декілька кольорів, взуття на платформі. Цей стиль має відтінки яскравих кольорів, зазвичай це розовий, жовтий та яскраво зелений, тобто робиться акцент на яскравості та різнокольоровості.

Стиль «Харадзюку», або його ще називають стилем «Фрутс» трішки по своїй яскравості та різноманітності кольорів схожий на «Гангуро». Але його характерними ознаками є «поєднання непоєднуваного» в одязі, а також надмірна кількість аксесуарів, як кажуть «все відразу». В цьому стилі можуть поєднуватись як елементи готики так і кіберпанку, клубні та неонові відтінки. Суть цього стилю полягає в тому, що кожна людина, незалежно від свого фінансового становища, може створити свій ідеал сучасної краси. Головну роль при створенні свого образу відіграє уява та образне мислення.

Ще одним незвичайним стилем японської моди є стиль «Косплей». Його суть полягає в тому, що фанати аніме чи відеоігор самостійно створюють й носять костюми схожі на героїв тої чи іншої гри, чи мультфільму. Популярним є принт з різними смішними монстрами.

І звичайно, мабуть вже всі знають, що традиційним одягом, а також національним костюмом в Японії є кімоно. Це Т-подібний халат, який зазвичай має однаковий крій, тому що фігура японок майже однакова, схожа. Замість ґудзиків японці використовують пасок. Ще однією особливістю кімоно є рукава «соде», які мають мішкоподібну форму і які набагато ширші від товщини руки. Кімоно, на відміну від європейського одягу, не підкреслює фігуру людини, а навпаки акцентує на рівномірності і площині. Вони вважають, що «чим менше опуклостей і нерівностей, тим красивіше». На їхню думку, дівчина у кімоно повинна бути схожою на свічку.

Як висновок можна сказати, що дизайн одягу, на думку японців, це мистецтво, подібне скульптурі. Але слід зауважити, що модні тенденції в Японії є найбільш незвичайними. Тому якщо ви плануєте поїхати, наприклад в Токіо, то потрібно пам’ятати, що деякі образи просто перехожих людей вас можуть не тільки шокувати, а й налякати. Адже японці завжди хочуть бути унікальними і в той же час модними.

Більшу кількість своїх доходів вони витрачають на одяг, прагнучи показати індивідуальність та справити враження на оточуючих. Японські дизайнери, на противагу українським та західним дизайнерам, замість того, щоб створювати одяг, який буде підкреслювати всі частини людського тіла, вони змінюють форми людського тіла за допомогою одягу.

В цьому і є особливість японської культури. Причиною цього є те, що японці надають перевагу духовній красі людини, а не фізичній (тілесній). На їхню думку, краса повинна розкриватися поступово за допомогою різних натяків та асоціацій, а сексуальність повинна бути в середині людини. Це ще є одним з головних факторів та особливостей моди в Японії.

Також характерною особливістю модних тенденцій Японії є така ознака, як незавершеність. Тобто вони можуть поєднувати такі матеріали одягу, які на наш погляд взагалі несумісні, залишати рвані краї та необроблені шви, робити якісь довільні розрізи. Відомі японські дизайнери стверджують, що якщо річ є досконалою, то вона швидко стає нудною. Тому вони надають перевагу незавершеності.

Отже, переглянувши різні тенденції в моді Японії, можна чітко сказати, що японці постійно хочуть знайти щось надзвичайно особливе, по-справжньому нове. Тому нам важко віднести колекції відомих японських дизайнерів в рамки якогось конкретного напряму, наприклад: класичного, чи навпаки — епатажного, розкутого. І це свідчить, що сформувався новий напрям естетики в мистецтві одягу. Він є унікальним, адже не схожий на усі ті, які вже існують в нашому світі. Цей напрям розвивається по своїм закономірностям, принципам формотворення, неординарним образним мисленням, а також має свої особливості та характеристики. Це все дає нам змогу сказати, що японська мода є унікальним явищем культури, яка користується великою популярністю особливо серед молоді.

Список використаної літератури

1. Алпатов В. М. Образ Японии в России (1850–1917) // Россия и Япония: диалог культур и народов (Москва, 10–11 сентября 2003 года). М.: Наталис, 2004. С. 100–113.
2. Алпатов В. М. Япония: свое и чужое в культуре и языке // Вавилонская башня: Слово. Текст. Культура. М.: МГЛУ, 2004. С. 45–53.
3. Алпатов В. М. Япония: язык и культура. М.: Языки славянских культур, 2008. 206 с.
4. Жуков М. П. «Мода и искусство» // Удивительная Япония: культура, искусство, мода и традиции – 2013.- №135. – c.3-4
5. Молодякова Э. В., Маркарьян С. Б. Японское общество: книга перемен. М.: ИВЛ, 1996. 56 с.
6. Чемберлен Б. Х. Традиционная Япония. Издательство: АСТ : Восток — Запад, 2008 год. Мягкая обложка, 249 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>