Нещодавно я передивлялась музичні новини і дивувалась кількості інформації, що мені відкрилась. Хоча, це зовсім невипадково, оскільки музика в наш час, якого б ти студента, школяра, чи навіть дорослого не спитав, займає одне із почесних перших місць по підняттю будь-якого настрою. Але це ще не все.
Музика – не просто витвір мистецтва якогось композитора чи співака, це щось набагато більше. З музикою ти занурюєшся у фантастичний світ чистих нотних рядків, які миттєво поглинаєш, наповнюючись блаженною насолодою та спокоєм. А потім, прислухавшись до певного мотиву, відчуваєш як твоє серце перетворюється у струни арфи, що з кожним звуком, піддаються натиску магічної сили мелодії, що дозволяє нам розкрити власні естетичні погляди та смаки.
До того ж музика багатогранна, кожен може знайти те, що йому буде до вподоби: рок, поп, джаз, рок-н-рол, класика, для будь-якої події своя атмосфера, для будь якої емоції свій мотив.
Моє справжнє знайомство з цим видом мистецтва почалося з четвертого класу середньої школи. Ще з дитинства в мене були невеликі проблеми з вимовою, вчасності з буквами «с», «ш», «ж», які ускладнювали моє спілкування з оточуючими. Наведу невеличкий приклад. Коли мені було приблизно п’ять років, я поїхала до моєї бабусі на дачу, яка вже в той час привчала мене відчувати любов до землі та праці. А як всі знають, що коли ти мале дитя, то твій ентузіазм до будь-якої нової діяльності збільшується стократно, особливо, якщо ти майже цілий рік живеш в Києві, та не бачиш того городу чи саду. Ось і я, захопившись збиранням ягід, овочів та прополкою бур’яну, підійшла до своєї бабусі та попросила: « Ба, дай сапку», на що вона почула: «Ба, дай шапку». Думаю, ви уявляєте її реакцію, коли вона почула таке дивне прохання своєї онуки жарким літом, та ще й з усією дитячою наполегливістю, ледь-ледь стримуючи сльози від такого непорозуміння.
Тому, щоб уникнути подальших казусів у моєму житті, мене відправили спочатку до логопеда, який досить результативно зі мною займався, показуючи різноманітні вправи, що для цікавості змішувались з різноманітними іграми, та перетворювали мої заняття на захопливі розваги. А в більш старшому віці мене записали на хор, на який я проходила майже до випускного. Саме в тому місці в мене привилась любов до музики. Саме мій викладач розкрив весь цей таємничий світ барв та кольорів, які дарувало мені хорове мистецтво.
На гуртку ми виконували різноманітні хорові композиції, а ще я займалася сольфеджіо, вокалом та фортепіано. Ми їздили виступати по різним містам та країнам, ознайомлювались з тутешніми хорами, слухали музику, ходили в різноманітні театри, особливо мені запам’яталися «Кармен» та «Вечори близь Диканьки» у Львові та Києві. Ці неперевершені вистави у рази збільшили моя любов до класики. Також мій колектив навчався виконувати різні партитури та просто займатися музичним саморозвитком, за що я вдячна моєму любому концертмейстеру та диригенту-викладачу.
Дуже давно, як я не граю на фортепіано, і, на жаль, не маю музичного інструмента, щоби практикуватися. Наслідком цього стала моя втрата цієї навички, і тепер я навіть не можу згадати гри жодної партитури етюду, чи навіть мелодії. Цей факт мене дуже гнітить, тому я сподіваюсь, що коли в мене звільниться побільше часу, я зможу приділити увагу своїм давно забутим навичкам.
Але це лише невеличка частина того, що я люблю у музиці, оскільки поле мого естетично смаку досить різнобарвне. Напевно мене можна назвати меломаном, бо найбільше за все я ціную в музиці: рок, класичну музику, або ж просто мелодії сучасних композиторів як Мюррей Голд, Ян Тірсен, Ясухару Таканаші або ж Тошіхіко Сахаші.
Оскільки одні із моїх найголовніших захоплень є японська культура, то авжеж я маю декілька улюблених гуртів не тільки з «країни східного сонця», але із Кореї та Китаю. Багато людей навіть не здогадуються наскільки цікаві та різноманітні азіатські культури і скільки всього незвичного та інтригуючого можна в них знайти. А ще є різноманітні композиції до аніме, яке я теж із захопленням продивляюсь, і слухаючи музику з деяких серій, я знову переживаю свої враження, які здобула під час перегляду.
Я вважаю, що слухаючи гарну музику людина заспокоюються, особливо коли музика без слів. Просто ноти і релакс. Тоді ти занурюєшся в свій особистий неземний світ, коли час починає зупинятися, думки приходять до ладу і перетворюються з потоку безладних ідей в структуровану систему, яка ніколи не вийде і з ладу. Теж саме торкається і емоції. Будучи людиною, в якої частенько досить нестійкий настрій, мені треба час від часу під заряджатися позитивними подіями чи емоціями, тому слухаючи музику, все знову приходить до певного ладу та гармонії, за що я вельми та вельми вдячна.
Навіть діти з порушенням слуху мають музико-ритмічні заняття. Можливо вони не так повноцінно сприймають мелодію, і не можуть вловити всі ноти, але за те, вони краще за нас сприймають вібрації, які дозволяють їм відчувати темп, ритм, висоту звуків. І взагалі, я вважаю, що ці вібрації впливають на нас не тільки психічно, а ще і фізично. Колись давно я читала статтю, що музика Вольфганга Амадея Моцарта, при частому прослуховуванні, позитивно впливає на здоров’я організму. Як на мене, це пояснюється саме вібраціями, які мають вплив на кожну клітину нашого тіла, що стає ще одним додатковим подарунком для шанувальника музичного мистецтва. Хіба ж це не чудово?
Тож ми бачимо, яке величезне місце займає в нашому житті музика. Зараз її можна почути скрізь: в супермаркетах, в маршрутках, університеті, дома в чотири години ранку, коли добрі сусіди вирішають влаштувати паті на всю ніч ( але не будемо про болюче, оскільки позитивних якостей у музики все рівно набагато більше ніж негативних ).
Тому перейдемо до моральної сторони цього питання. Я вважаю, що коли людина займається вихованням свого естетичного світогляду, то вона піднімається на новий рівень саморозвитку. До того ж музика впливає на емоційно-вольову сферу людини: виховує в ній чуйність, здатність співпереживати, цінувати працю та історію, бо для створення хоча б однієї композиції у виконавця пішла не одна безсонна ніч. Музика ж українських виконавців дає нам можливість ще більше пишатися нашою націю та розвиває патріотичний дух.
Тому я бажаю всім слухати гарну музику та знайти для себе щось приємне та виняткове. І тоді світ стане ще кольоровішим та незабутнішим, а життя перетвориться у справжню казку.
