Естетичні погляди Володимира Соловйова

solovВолодимир Сергійович Соловйов (1853-1900рр.) – це найбільший російський філософ, учений, який створив всеосяжну, цілісну філософську систему. Він запропонував естетичні ідеї в своїх філософських роботах та літературно-критичних статтях та написав кілька специфічних статей з естетики теорії мистецтва. Можна сказати, що в кінці життя в нього сформувалася цілісна естетична система. Він був спадковим вченим, сином відомого Соловйова. Він, магістр, доктор, викладав філософію в університеті. Ще він був християнином, політичним і громадським мислителем.

Система Соловйова має із три частини – вчення про знання, вчення про красу і вчення про моральності. Одна частина представлена у головній праці Соловйова – «Виправдання добра». Вчення про знання філософ збирався вмістити в працю «Виправдання істини», проте написав тільки певну частину роботи. Також він мав створити працю з естетики – «Виправдання краси», але також написав на цю тему лише дві статті – «Краса у природі» і «Загальний сенс мистецтва». Автор написав багато рецензій, літературно – критичних статей, за якими можна судити про його естетичні погляди.

Його філософія «боголюдства» була дуже важлива для людства. . Вчення Соловйова призвело до виникнення ідеї союзу між російським царем та римським папою як гарантії «боголюдської» дружби. До центру уваги російських символістів потрапили багато віршів еротичного змісту, які ввійшли до «Софійського циклу». Особистістю Соловйова є життєва безпорадність, а його подвижництво робили філософа символом переломної епохи, героєм легенд. Ідея всеєдності є головною у філософії Володимира Соловйова. У філософії «всеєдності» мова йде про єднання людства і Бога , раціонального та емпіричного, ідеальних і моральних початків, релігії, естетики, інтуїтивно-містичного знання, науки, моралі. Філософія, на його думку, розквітає в період кризи, коли соціальна, релігійна ворожнеча розриває людську свідомість, єдність.

Стаття «Краса і природа» вийшла друком у журналі «Питання філософії і психології». У цій статті зібрані загальні положення з питань естетики. В своїй роботі «Критика абстрактних початків» Соловйов говорить про велике значення краси у філософському баченні, оскільки краса реалізується у дійсності і виступає «метою мистецтва і людства»

Філософ говорить, що краса у природі є «втіленням ідеї», « краса є ідеєю, яка була здійснена і втілена в світі людського духа». У статті «Краса у природі» автор шукає визначення суті краси. Існують різноманітні погляди щодо краси. Філософ говорить, що автори визнають за жорстокою вродою світове значення, і відмінності починаються тоді, коли йде мова про характер мистецтва. Отже, щоб відчувати справжнє мистецтво, а це важлива справа, потрібно мати здатність сильно й глибоко впливати на реальний світ. Соловйов каже, що на «тлі хаотичного, темно існування» світу, краса виступає як символ надії.

Соловйов зауважує, що не можна вважати сучасний рівень мистецтва як остаточний. Саме втілення краси, як дійсность має безліч рівнів.

Більшу частину своїх робіт письменник присвячує корисності краси для світу: те, що корисно для предків, стане прикрасою для нащадків. Але все прекрасне, як у мистецтві, так і у природі не пов1язане з практичною корисністю. Краса показує себе як чиста безкорисність, яка не цінується людиною,а цінується тільки як мета.

Щоб показати своє розуміння краси Соловйов наводить приклади з природи. Алмаз він бере як зразок краси. Його краса залежить від переливанні світлових променів у його кристалах. Проте з цього не випливає, що сама властивість краси залежить від заломлення променю світла в алмазі.

Естетичні погляди російського філософа, формувалися період панування позитивістських, матеріалістичних уявлень та створила в ньому могутню, духовну свідомість.
Естетика Соловйова має дуже великий вплив на багатьох представників «Срібного віку» російської культури. Деякі вчені розділяють естетичну спадщину Соловйова на два періоди. Перший пов’язаний з категорією прекрасного і осмисленням проблеми символу. Другий аналізується через вияви прекрасного у природі й духовній сфері , насамперед, у мистецтві. Дослідники його творчості заявляють, що естетичні погляди філософа майже не змінювались впродовж життя. В. Соловйов, формуючи теорію цілісного знання, вважає його метою здійснення вищих людських цінностей: краси, добра та істини.

Особистість Володимира Сергійовича Соловйова надзвичайно складна, він був блискавичним письменником, все, за що він брався, завершувалося успіхом, де б він не з’являвся, його завжди зустрічали із захопленням і захватом.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>