Ідейно-стильові основи бароко

A-baroccoЩоб визначити ідейно-смислові основи бароко потрібно вивчити походження, розвиток та становлення цього стилю в різних видах мистецтва. Тому, почнемо.

Бароко має не однократне та протирічне походження. У зв’язку з тим, що він слідує після епохи ренесансу основою якого являється людина, а новий стиль у центр своєї уваги ставить щось більше та містичніше, тому ще деякий час між естетами ведеться боротьба за кращий стиль. У 16 – 18 століття, час панування бароко, вважався падінням краси та естетичного смаку. Адже багато хто не підтримував усталені позиції, а пропонував нові та більш ризикові. У наслідок цієї боротьби митці ренесансу називали митців нового часу – borroco (від португальського слова), що означає перлина огидної та незвичної форми, але зараз цей термін втратив негативний зміст, і застосовуватися до всіх напрямків мистецтва цього періоду.

Якщо поглянути на ситуацію з історичного боку, то відразу помітно, що поява бароко як мистецтва була неминуча. Розглянемо цей аспект більш детально. Під кінець панування Відродження церква була у жахливому занепаді. Це все підкреслювалося виступами Лютера та реформаторів. Саме це протистояння стало гарною базою для художньої творчості митців, які виразили своє бачення всього, що відбувалося.

Таким чином виникло підґрунтя для існування бароко. Але основною причиною поширення цього стилю стали єзуїти, які особливо цікавилися ним, тому не дивно, що «бароко» називають єзуїтським мистецтвом. Єзуїти подорожуючи по країнах і показуючи різним майстрам основи нового стилю поширили його по всім континентам світу.

Отже, основним завданням бароко було прославляння церкви та зміцнення її позицій, чому сприяли не тільки єзуїти, але й вся католицька церква загалом. Тому не дивно, що центром бароко була містичність та релігійність. Оскільки церква охоплює декілька видів мистецтва, то бароко сприяло певному їх синтезу та направленій дії до об’єднання та до осягнення цілі – зміцнення її позиції.

На час заснування стилю він носив інший характер і мав інші характеристики ніж у пізні часи. А саме показана трагічність часу, бажання відірватися від всього живого та віддалитися від нього догори. Згодом стиль характеризує надзвичайна вичурність, пишність та декоративність всього. Тобто нездорова тяга до того, щоб збільшити оздоблення твору. Особливий наголос робиться не на статику, а на динамічність елементів, та сильний контраст та протиріччя всієї конструкції, хоча споглядаючи на всі витвори зроблені в той час можна зробити висновок, що збереглась просвітницька тематика.

Щодо розвитку та становлення бароко, то його засновником вважається Мікеланджело Боунаротті. Саме він перший у надзвичайно грандіозних масштабах використовував занадто багато оздоблень у своїй архітектурі, а розміри його творінь були величезними та незрозумілими. Згодом крім розмірів та оздоблень додалась парадність, контрастність та асиметрія.

Усі характеристики стилю виражалися і у житті знаті. (звичайні люди майже не мали ніякого відношення до цього стилю. Особливо у будні дні. Він стосувався їх тільки у релігійних приміщеннях). Тому надзвичайно часто влаштовували відкриті заходи з вичурними манерами, одягом…загалом все їх життя набуло деякої декоративності.

Ми розглянули основний матеріал з походження та основні характеристики стилю. Тепер більш детально дослідимо виявлення стилю у різних видах мистецтва, а саме в: архітектурі, живописі, літературі, та ювелірній справі.

Бароко в архітектурі. Щоб охарактеризувати масштаб та напрямок впливу цього стилю на архітектуру потрібно звернутися до робіт визначних архітекторів того часу, а саме до Міколанджело Боунароті та Берніні. З їх творчих робіт на прикладі полощи Капітолія в Римі чи церкви Джезу можна визначити основні характерні риси вияву бароко в архітектурі. На справді бароко вплинуло на всю архітектуру, тобто на планування міст та окремих споруд. Цікаво те, що не вводяться нові, кардинально інші види будівель, а на базі старої моделі ведуться ускладнення декораціями та плануванням.

Цікавими елементами оформлення були центральні сходинки, розписний потолок, спеціальне місце для оркестру, їдальні, парадний зал, а також занадто велике оформлення декоративними деталями, які інколи не відображали функціональне призначення приміщення. Усі приміщення були з’єднані картинними галереями, колонами, статуями, роботами живопису та дзеркалами.. Основна ідея – єднання з природою, тому панує синтез елементів природи на предметах мистецтва, які інколи виходять за свої рамки і залучаються в основний інтер’єр.

Бароко в живописі. Живопис цього часу в різних країнах має більше відмінностей, ніж в інших видах мистецтва, але у всіх варіаціях збереглися основні ознаки стилю. А саме: релігійність тематики творів, при чому всі персонажі були велично представлені з усіма своїми багатствами чи духовними скарбами; темне тло та ніби сіяючі люди — характеризують всі картини того часу, а також поєднання ідеального з реальним та піднесеного зі смішним.

Бароко в літературі. Світ навколо скоріше ілюзія, ніж реальність. Широко використовувалися метафори, символи, різні вигляди зображення поетичних творів, оксюморони, градації… Щодо жанру, то на перше місце виходить енциклопедичність та підсумування всіх знань, що вже накопичились у світі. Новинки, які з’явилися – це галантно-героїчний роман та сатиричний романи. Широке розповсюдження набули: конфетті, сонет.

Бароко в ювелірній справі. Особливо яскраво представлена чудернадськими келихами з дорогоцінних металів, та різноманітних матеріалів таких як: коралі, мінерали, горіхи.. Була певна ейфорія на них і через те, що ніби то у них закладені магічні властивості. Також були популярними срібні тарілки, підсвічники, вази, розноси, курильниці, ароматниці, келихи.

Ми охарактеризували загалом стиль та визначили основні напрямки в яких він розвивався з характерними йому ознаками. Зараз спробуємо коротко підбити підсумки та сформулювати основні ідейно-смислові особливості цього стилю. Основною і головною ідеєю завдяки якій розвивався та поширювався стиль я виділяю 1) піднесення та зміцнення позицій церкви як у житті людей, так і в її авторитеті на світовій арені. Саме завдяки цьому провідною темою стилю є релігія, але завдяки тому, що мистецтво бароко призначене не тільки для релігійних закладів, то бароко розділяється на 2 вітки – світське та релігійне бароко, які мають різні варіації основних характерних рис. 2) Важливе поєднання людини з природою. Це виражається в інтер’єрі приміщень з використанням розповсюджених прийомів збільшення простору, а також у популяризації садового мистецтва та його культури, а також в літературі, як повернення до старих часів, коли природа була набагато впливові, ніж у часи панування бароко 3) Вираження протесту проти існуючих норм та канонів у наслідок революційних подій, які заполонили всю Європу. 4) Синтез мистецтва з архівацією та впорядкуванням всіх знань, які мало суспільство. Завдяки головній цілі та потребі церкви у поверненні її могутності їй прийшлося об’єднати все мистецтво для кращої та більшої ефективності і направити його у певне русло на свою користь. 5) Інтернаціоналізм. Даний стиль, на відміну від всіх попередніх опинився на всіх континентах світу. Як наслідок набув різноманітних, зовсім не схожих варіацій (пристосовувався до культури та традицій де опинявся).

Загалом даний стиль має певні характеристики та ознаки, які відобразилися у витворах мистецтва та у побуті тогочасних людей, і все це було націлено на головну ціль створення дано стилю, тобто для зміцнення позицій релігії в суспільстві, що було потрібно для подальших дій економістів та політиків на світовій арені.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>