Естетичні почуття

pochuttayВСТУП.
В емоційній сфері людської життєдіяльності важливе місце посідають почуття — зокрема вищі. Навіть у художній творчості різні відомі автори ставлять вищі почуття на важливий щабель. Вони відображають переживання людини, ставлення до явищ соціальної діяльності.

Саме рівень духовного розвитку визначається за тим, якою мірою їй властиві певні почуття. Вищу почуття є й особистими переживаннями людини, й впливом на інших людей своїми емоціями, почуттями, переживаннями.

Є різні характеристики емоцій:

За переживанням поділяються на негативні й позитивні;
Впливові на певний організм називаються сценічні та астенічні;
Ті, які піддаються регулюванню і ті які не піддаються;
За перебігом – уповільнені та вибухові;
Прості та складні – за структурою;
За значущістю – локальні та фундаментальні;
Гальмівні, оцінювані та активізуючі – за функціями.

ПОЧУТТЯ

Взагалі, що я можу сказати про почуття?
На мою думку, Почуття – людські, узагальнені та специфічні, переживання чи ставлення до людських потреб, задоволення чи незадоволення яких може викликати певні емоції: позитивні або негативні. Цими емоціями є: радість, гордість, сум, гнів, сором і такі інші.

Почуття – це складний стан організму, що утворю якісь зміни в характері – дихання, пульсація, збудження чи хвилювання, яке показує рівні форм поведінки особи тощо. Також почуттям я можу назвати свідомістю з більшим чи меншим поєднанням різного роду відчуттів; емоційним аспектом розумового життя особи та його виявлення не так як інтелектуальний, вольовий чи діяльний аспекти життя.

Почуття з емоціями не зв’язує: вони виникають щодо чогось або когось. Наприклад: «Я боюсь ось тієї людини!» — це буде почуттям, а «Мені страшно!» — буде емоцією.

Розгляну моральні, практичні та естетичні почуття.
Моральні почуття – це почуття, що виявляють певне стійке ставлення до людини до соціальних подій, до інших людей й до себе. Основою моральних почуттів є життя людей в суспільстві, їхні почуття, відносини, взаємини, смисл буття, боротьба за досягнення цілей. Моральні почуття людини в суспільно – історичному житті людей й у процесі їх спілкування є сформульованими. Вони вже стали важливими засобами оцінювання поведінки та вчинків, урегулювання взаємин особистості.

Практичні почуття – це є певні переживання людиною свого особистого ставлення до діяльності. Людина має різна види діяльності: навчальна, трудова, спортивна тощо. Це показується у захопленнях особи, в її задоволенні роботою, творчому підході, в радості стосовно успіхів або в незадоволенні тощо. Саме праксичні почуття виникають в діяльності.

Ці почуття можуть розвиватися або згасати залежно від організації та умов діяльності. Вони успішно розвиваються коли сама діяльність імпонує навичкам, нахилам та здібностям особи. На мою думку, сковорода писав, щодо ідеї « сродної праці», саме про те, щоб людина зверталась до своїх праксичних почуттів для того щоб її діяльність було її душевним задоволенням.

Естетичні доволі зв’язані з моральними почуттями. Вони є реакцією на прекрасне.

ЕСТЕТИЧНІ ПОЧУТТЯ

Роль почуттів в естетичній свідомості, визначається зв’язком взаємодії людини та навколишнього середовища, витягаючи з нього якусь небайдужість до предметів й також концентруючи інші духовні здатності. Вища рівні саме розвитку естетичного почуття виявляються в почуттях чогось піднесеного, високого, трагічного, комічного. Ці всі різновиди естетичних почуттів певною мірою пов’язані з моральними почуттями і є важливим засобом їх формування.

Естетичні почуття – дуже складна духовна структура. Естетичні почуття є неначе своєрідні переживання людини виникають при сприйнятті специфічних об’єктів — творів мистецтва, красивих предметів, явищ природи тощо. Вони стимулюють соціальну активність людини, надають регулюючий вплив на його поведінку і впливають на формування суспільно-політичних, естетичних, етичних та інших ідеалів особистості.

Особисто для мене важко уявити собі людину без радості, доставленої йому мистецтвом, без щастя естетичних переживань. Естетичні почуття в будні допомагають нам сприймати навколишню дійсність як близьку нам – не чужу — совою. Естетичні почуття роблять кожен день багатобарвним.

Естетичні почуття — складне психічне утворення. Вони притаманні лише людині як соціальній істот. При цьому їх соціальна природа визначається не тільки тим , що вони виникли історично, а й тим , що в онтогенезі особистості вони стають людськими лише завдяки її участі в суспільному житті.

Естетичні почуття, як і вся емоційно-чуттєва сфера людської психіки, — своєрідна форма відображення дійсності, в якій відносини об’єкта та суб’єктні суттєво відрізняються від таких же взаємин в пізнавальному відображенні реальності.

Суб’єктивні переживання особистості — це частина її власної індивідуального життя, кров і плоть її реального буття. В емоціях немає відділення об’єктивного змісту, що відображає навколишню дійсність, від внутрішніх станів суб’єкта. У них світ не виступає чимось існуючим об’єктивно, сам по собі, не мають відношення до життя суб’єкта. Почуття і емоції є тією формою психічної діяльності, в якій людина привласнює собі об’єктивний світ, робить його частиною себе, надає йому суб’єктивну значимість. І об’єктивні властивості дійсності в даному випадку не мають ніякого значення для людини.

На мою думку, за допомогою естетичних почуттів, ми відкриваємо красу світу і людини. Зв’язок естетичних почуттів з предметами, що викликають їх , настільки глибока, що деякі психологи та естетики стали стверджувати, що естетичні почуття є » вчувствованием » в предмет. Тобто ці почуття не просто породжуються відповідними об’єктами, а входять в предмет, проникають в нього з особливою інтимної любов’ю. І ця проникливість породжує власну cуть предмета та виявляє її і робить людину співавтором об’єкта.

ВИСНОВОК
Отже, в основі естетичних почуттів лежить особлива, властива людині, потреба — потреба в естетичному переживанні. У процесі історичного розвитку людського суспільства ця потреба в естетичному задоволенні отримала величезне розвиток і знайшла своє вираження у створених людиною різних видах мистецтва — музики, живопису, поезії, архітектурі, хореографії тощо.

Серед великої різноманітності естетичних почуттів можна відзначити наступні.

Почуття красивого охоплює нас, коли у своєму сприйнятті ми відображаємо об’єктивно прекрасну, реально існуючу красу явищ природи і суспільства. Ми відчуваємо це почуття при погляді на красиву квітку, тварина, ландшафт, створену руками людини машину або домашнє начиння, коли спостерігаємо вчинки людини, думаємо про чудових рисах його характеру тощо.

Краса всіх цих явищ існує об’єктивно, тобто незалежно від нашої свідомості, навіть тоді, коли ми її не сприймаємо. Вона являє собою єдність різноманіття елементів цілого явища, полягає в складному взаємовідносини усіх боків і особливостей предмета — його фарб, форми, звучання і таке інше, у своїй сукупності відображають своєрідність і справжню сутність явищ.

Основне значення при цьому має не проста наявність симетрії чи гармонії кожного з цих елементів, а відповідність виражається всіма цими елементами форми предмета його змісту. Навіть позбавлене симетричних форм обличчя людини буде сприйматися як красиве , якщо в ньому виражається характер людини, її внутрішній зміст.

Почуття красивого не підсвідомим, воно, завжди має оціночний характер. Це почуття розвивається разом з розвитком людства, має історичну суспільну, а не природну природу, в ньому відбиваються властиві тому чи іншому суспільству, в ту чи іншу історичну епоху естетичні смаки, уявлення та поняття.

Список літератури:
Гегель Г. В. Ф. Феноменологія духу. — К.: Основи, 2004.
Мовчан В. С. Естетика: Навч. посіб. — К.: Знання, 2011.
Бычков В. В. Эстетика: учебник. М.: КНОРУС, 2012.
Кримський С. Б. Мистецтво – нова онтологія // Кримський С. Б. Ранкові роздуми – К., 2009.
Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів. – К., 1998.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *