Індонезія — одна з яскравих і неординарних держав Південно-Східної Азії. Ця країна просто насичена різними традиціями та правилами , не кажучи про колорит природи, який оточує цю державу.

Закони Індонезії не дуже відрізняються від законів всіх інших округів регіонів. Хоча, традиції і віросповідання дуже не схожі. Вони є одними із самих складних і неординарних.

Республіка Індонезія – держава в Південно-Східній Азії, відома своїми торговцями та моряками, що дали значний поштовх розвитку східних торгівельних шляхів. До середини XI століття держава Матара — об’єднала під своєю владою всі торгові міста. З XI століття Ява стала культурним, економічним і політичним центром Індонезії . З цього моменту розпочинається розквіт країни. Країна широко експортує прянощі, налагоджує зовнішньоекономічні зв*язки зі світом.

Індонезія – надзвичайно колоритна країна, повна унікальних звичаїв та традицій. Так, наприклад, перебуваючи в Індонезії, не слід показувати на когось пальцем і торкатися до його голови. Краще уникати проявів ніжності на людях, виставляти ногу в сторону людини, говорити про політику, кричати і сердитися, лаяти політичний режим. Під час відвідування храмів заборонено одягати шорти, майки і носити декольте, відкритий одяг; голосно спілкуватися під час релігійних церемоній. Цікавим є те, що аплодуючи часто під час перебування на виставі, ви заважаєте акторам.

Індонезійці – дуже щирі, приємні, доброзичливі люди. Конфліктні ситуації або невдоволення з боку острів’ян практично виключені. Повага і терпимість населення виховані кастовою системою. Єдина неприємність, з якою може зіткнутися вибагливий турист – це шум. До нього, втім, можна адаптуватися. Основні джерела шуму – радіоприймачі та телевізори на максимальній гучності.

Індонезійці – ввічливі, звертаються до іноземних гостей шанобливо: «Hello, Mister» («Доброго дня, містер»).

Інша неординарна звичка всіх індонезійців – торкатися до співрозмовника під час розмови. Це вважається проявом особливої ввічливості. Так вони демонструють, наскільки приємно з вами спілкуватися.

Індонезійці дуже толерантні до іноземців, але й гостю потрібно бути дуже обережним. Ні в якому разі не забудьте зняти взуття, заходячи в дім. Якщо ви потрапили в Індонезію під час мусульманського посту, ви не зобов’язані його дотримуватися, але краще не приймати їжу на очах правовірних – це ознака невихованості. Але це правило має виключення, якщо ви знаходитесь у ресторані.

Однією незвичайною традицією Індонезії є голова людини вважається святим місцем, і торкатися до голови людини категорично заборонено. Погладивши дитини по голові, Ви скривдите батьків до смерті.

Передавати або приймати, що не будь лівою рукою, під час їжі, на це варто звернути особливу увагу, категорично забороняється. Індонезійці, як і інші народи цього регіону, ліву руку вважають не чистою, і використовують її для виконання брудної роботи, наприклад, Підтираємо вони тільки лівою рукою.

Вказувати на що-небудь в цій країні, дозволено лише великим пальцем правої руки, і то сильно притиснувши лікті до тулуба. Порушення цього правила розцінюється як образа до смерті, саме тому рекомендується переділити потрібне увагу даному звичаєм.

Обійми , поцілунки або прояв будь-яких інших почуттів на людях, і тут особливо хочеться звернути увагу на те що, не має значення кого, Ви обіймаєте або цілуєте, навіть якщо це Ваша кохана, категорично забороняється. Гуляти по місту, тримаючи один одного за руки, вкрай не рекомендується і може, розцінюється як неповага до навколишнього середовища.

У багатьох селах Індонезії вас приймуть як почесного гостя. Варто пожити в сільській місцевості, аби дізнатися всю специфіку острів*ян на за максимально короткий термін. Прийшовши в селище, насамперед потрібно зайти до місцевого вождя і заручитися його благоволінням на перебування в селищі. Вам запропонують не тільки дах над головою, але і їжу. Однак індонезійці дуже полюбляють подарунки. За їх щирість запропонуйте невеликі дари, з вашої рідної країни. Будь-які листівки, сувеніри, фотографії, жителі Індонезії дуже полюбляють товари з закордону. Так як в них таких речей не можна придбати у крамницях.

Незважаючи на те, що індонезійці дуже привітний і добродушний народ, злочинність, в країні, знаходиться на високому рівні, і проблема в тому що, кишенькові злодії і шахраї не найсерйозніша небезпека загрозлива туристам. У бандитському світі Індонезії дуже поширені терористичні акти різного виду, причому саме більше цих актів саме в курортних зонах. Високий рівень корумпованості місцевих органів, і відсутність правильно націлених Законів Індонезії тільки сприяють розвитку цієї справи.

Гуляючи по місту, загоряючи на пляжі, сідаючи в таксі, навіть перебуваючи на території готелю туриста, можуть, пограбувати або викрасти, або просто довільно він може опинитися в центрі якихось місцевих розбором. На жаль, втрата готівки, обчищені кредитна картка або вкрадена відео камера, це не найгірше, що Вас може очікувати.
Чистота питної води бажає бути кращою. Вживати її в харчових цілях, не рекомендується. А прийом їжі, приготовленої у вуличних умовах, або вживання фруктів куплених на базарах, вкрай небезпечне заняття.

Отже, можна зробити висновок по вищезазначеному, що правила і традиції Індонезії робить країну з надзвичайно цікавими для вивчення дослідження етико-естетичних традицій та правил.