Вплив української народної творчості на мораль суспільства

tanecЯк нам всім відомо, розвиток та формування суспільства не можливі без культурних традицій як минулого, так і сучасності. З розвитком суспільства, його змінами та впливами зароджувалась, розвивалася і українська народна творчість.

Культура зародилася ще за існування первісної людини, ще в доісторичному періоді часу. Про це безумовно підтверджують пам’ятки минулого, що і досі знаходять у своїх розкопках археологи. Як за приклад цього ми можемо взяти і малюнки на стінах печер – схожі на людей фігурки, складені у певну логічну композицію, що має певне пояснення, і археологічні предметні знахідки – посуд, знаряддя праці, різноманітні та чудернацькі прекраси , тощо.

Всі вони свідчать, що культура нашого народу зародилася ще в кам’яному віці, тобто зародилась ще до нашої ери. Саме так зародилась перша епоха української творчості. Якщо подивитися на неї очима сучасної людини, то ми відразу можемо зробити висновок, що вона була досить примітивною, проте все ж таки перші кроки її розвитку відбулися.

Слідом за нею прийшла друга епоха української народної творчості. Вона зародилася в історичний час, який в свою чергу розділяється на два періоди: перший період – це період князів, а другим — християнство. Перший період для культури українського народу був зовсім новим, незрозумілим і незвичним, тому слід зазначити що він став переломним. Це був той період, коли правили князі, тобто це період, відлік якого починається від правління Рюриковичів і сягає правління Миколи II Олександровича. Саме тоді і зароджувалась на той час така могутня, велика і самостійна держава – Київська Русь, існування якої відбилося на історії нашого народу.

Це був той період, коли вперше з’явилася писемність. Завдяки цьому даний історичний період був відображений записами на папері, що дало змогу сучасності не забути про певні великі і невеликі, але такі важливі для нашого народу події, а для найбільш допитливих – пізнати таємниці, що так ретельно приховували століття. Також виникли нові види творчості, що фіксували і історичні події. Це були незабутні походи, героїчні та криваві битви, величні повстання та інше.

Завдяки ним українська молодь має змогу і сьогодні вивчати певних дати, що творили історію нашого народу, безсумнівно має змогу знати імена тих, хто так завзято і віддано боровся за і проти певних, актуальних на той час ідей, певних тверджень. Завдяки цьому і народився героїчний епос – це різноманітні билини, легенди та перекази .

Як за приклад можна взяти всім нам відому героїчну поему «Слово о полку Ігоревім», яка уславилась, не зважаючи на те, що має тільки нетривкі припущення щодо авторства даного твору. Суспільство розвивалося, а отже і українська народна творчість з кожним разом міцніше і міцніше стверджувалася в ході історії. Другий період приходиться на виникнення християнства, хрещення України – хрещення Русі. Так як християнство було визнано релігією держави, то це безумовно сильно вплинуло на мораль тодішнього суспільства, на мороль кожного, хто переживав це.

Старі риси творчості так тісно поєдналися з новими церковними, з новими християнськими, тому на основі цього утворилися нові форми української народної творчості, які дійшли й до наших часів, до нашого сьогодення. Українці почали розвиватися духовно — мелодійна і неповторна хорова музика, вражаюча своєю тендітністю і мальвничістю живописна культура, така прекрасна і неповторна архітектура. Згадаймо тільки, як із сивої давнини до сьогодні долинають чудові легенди, короткі, але з глибоким смислом оповідання, повчальні притчі, тощо. Аби поглибити, вдосконалити і розвивати це все, почали з’являтися школи, що з кожним днем розвивало нас, як націю.

Народний фольклор з кожним разом набував нових функцій. До них можна віднести морально-виховні, естетичні та пізнавальні. Усна народна творчість стала художньою, почала все частіше пробігати по вустам людей. Вона вийшла за свої межі. Суспільство ступило на вищий щабель розвитку своєї творчості. “Душа народу” не існуватиме, якщо буде відірвана від реальності, звичайно, що вона буде розкриватися лише у визначеній послідовності історичних та просторових форм.

З плином часу, за участі певних жеттєвих перепетій з кожним поколінням змінювались, удосконалювались і збагачувались цінності орієнтації людини, цінності суспільства і нарешті нації. Так, адже набуте вже сьогодні тягне своє коріння з сивої давнини, а прекрасне в цьому всьому те, що воно буде і далі збагачуватись, не спиняючи своїх обертів. Це цілком стосується й моральних цінностей, які створюють насамперед культурне обличчя українського народу.

Мораль – це вагома складова частина духовної культури. Фольклористика є безумовно важливим і впливовим фактором також і на внутрішній світ людини, на її моральні принципи, на її світобачення і сприйняття навколишнього. Вона дозволяє утворити міцний зв’язок з народом, що невільно змушує переоцінити свої життєві позиції, поглянувши на них по-новому. Все, що складається, утворюється, виникає в житті та розвитку суспільства відображається людиною в її культурному надбанні — художній творчості, в народній, в різноманітних, відомих нам ще з дитинства приказках і скоромовках, у невеличких, давно вивчених прислів’ях. Давайте тільки-но згадаємо мамині колискові, що вели нас у світ солодких дитячих снів.

Також ми можемо спостерігати це у мистецтві, як в художньому, так і в творчому, і не важливо, будь то радісна чи сумна подія. Радує тільки те, що наш народ, наша нація не стоїть на місці. Чим далі історія ступає вперед, тим більше розвивається суспільство, наше українське суспільство, а на фоні цього все більше удосконалюється і українська народна творчість, виплекана і викохана нашими предками, проведена крізь століття, крізь мільйони сердець, уст, пронизана людською душевністю, виховуючи мораль людини, як індивідуальності, так і суспільства в цілому.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>