Етикет сучасного психолога

psihУ сучасному світі тема етикету, зокрема професійного, є досить актуальною. Адже саме поведінка та спілкування кожного члену трудового колек¬тиву власне у певному колективі, чи поза його межами (робота з клієнтами) є надзвичайно важливим для отримання кінцевого результату даної взаємодії. Етикет сучасного психолога має свою специфіку, оскільки в сферу діяльності психолога перш за все входить спілкування та безпосередня взаємодія з людьми. Психолог своїми словами та діями впливає на думки, погляди, установки, поведінку інших людей, тому, надзвичайно важливо, щоб він дотри¬мувався етикету.

Щоб окреслити роль етикету сучасного психолога, необхідно спочатку визначити, що ж таке «етикет», і хто такий «психолог».

«Етикет – це система норм і правил, що регулюють зовнішні форми по¬ведінки людей та їх взаємини в процесі спілкування.»[1]

«Психолог – це фахівець в галузі психології; людина, яка має професійні знання й уміння і виконує певну роботу в практичній або теоретичній ро¬боті.»[3]

Тож можна зробити висновок, що етикет психолога – це нормативно-правова система, що займається регулюванням поведінки та взаємовідносин у ході комунікації між психологом і клієнтом.

Для регулювання поведінки психолога у сучасному світі прийнято вико¬ристовувати «Етичний Кодекс Психолога» (ЕКП). ЕКП – це збірка правил по¬ведінки, на основі яких психолог повинен здійснювати свою діяльність та бу¬дувати взаємостосунки з іншими людьми. ЕКП ґрунтується не на правових нормах, а на моральних (особа, що його порушує, показує свій непрофесіо¬налізм, однак, не притягується до кримінальної відповідальності). ЕКП був прийнятий в Києві, 20.12.1990р., на 1 Установчому з’їзді

Товариства психоло¬гів України. До його складу входить 7 розділів: «відповідальність, компетент¬ність, захист інтересів клієнта, конфіденційність, етичні правила психологіч¬них досліджень, кваліфікована пропаганда психології, професійна коопера¬ція».[2]

У розділі «Відповідальність» йдеться про: відповідальність психолога за свою роботу; методи, що використовуються, знання; гуманістичну направ¬леність та пріоритет інтересів клієнта.

У розділі «Компетентність» йдеться про: необхідність постійного покра¬щення своїх знань; умови публікації праць; умови використання психологіч¬них методик; адекватне прагнення знань про власні якості та професійні мож¬ливості.

У розділі «Захист інтересів клієнта» йдеться про: дотримання принципу добровільності; психологи не мають права обмежувати свободу клієнта (ні морально, ні психологічно, ні фізично); психологи не користуються ніякими привілеями та не встановлюють ніяких неофіційних стосунків з клієнтами; психолог сам має вирішити, коли потрібно робити висновки, і власне їх ро¬бить лише на основі достовірної інформації; психолог у зрозумілій для клієн¬та формі повідомляє йому діагноз (висновок).

У розділі «Конфіденційність» йдеться про: дотримання принципу конфі¬денційності та збереження професійної таємниці (за винятком випадків, пе¬редбачених Законом України).

У розділі «Етичні правила психологічних досліджень» йдеться про: умови планування та проведення психологічних досліджень, надійність їх резуль¬татів; право клієнтів відмовитись від прийняття участі у психологічному дослідженні.

У розділі «Кваліфікована пропаганда психології» йдеться про: об’єктивне та точне інформування про психологію, як галузь діяльності; заперечення рек¬лами та самореклами; умови виступу психолога у ЗМІ.

У розділі «Професійна кооперація» йдеться про: ведення професійних дискусій шляхами, які не допустять дискредитування представників інших професій і власної професії; заборону на використання маніпулятивних мето¬дів для отримання прихильності більшого кола клієнтів.

Таким чином, можна зробити висновок, що ЕКП охоплює всі сфери діяль¬ності психолога. Однак він не враховує особистісні професійні якості, що також впливають на взаємодію психолога з клієнтом. Такими якостями, окрім компетентності, є емпатійність, неупередженість, впевненість, дисципліно¬ваність, старанність, здатність до активного емпатійного слухання, гуманність, доброзичливість, креативність, стресостійкість, наполегливість, толерантність, високий рівень саморегуляції, здатність до дивергентного мислення та сприйняття світу, адекватна самооцінка, здатність до самоаналізу, рефлексія, добре розвинена фантазія, незалежність, адаптативність.

Ці всі якості знач¬ною мірою впливають на світосприйняття психолога, а отже й на його взає¬модію з оточуючим світом (зокрема з клієнтами). Також, він не враховує зов¬нішній вигляд психолога, його самопочуття, форс-мажорні події. А це, в свою чергу впливає на сприйняття психолога його клієнтами.

Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що знання та дотримання етикету є надзвичайно важливим завданням кожного психолога (і практика, і теоретика). Адже це є ґрунтовними аспектами здійс¬нення психологічної діяльності. І саме дотримання цього етикету є запорукою вдалої взаємодії між психологом та його клієнтами. А позитивний, продук¬тивний результат цієї взаємодії і є кінцевою метою психологічної роботи.

Список використаних джерел

1. Дуткевич Т. В., Савицька О. В. Практична психологія: вступ у спеціальність – К., 2007р.
2. Колтунович Т. А. Етичний кодекс психолога – Ч., 2007р.
3. Лавриненко В. Н. Психология и этика делового общения – М., 2005р.
4. Мацко Л. А., Прищак М. Д. Основи психології та педагогіки – В., 2009р.
5. Шнейдер Л. Б. Пособие по психологическому консультированию: Учебное пособие – М., 2003р.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>