Хто не любить дивитися фільми? Є такі? Думаю, що ні. Ти зручно вмощуєшся на дивані, береш в руки чашку чаю, натискаєш «відтворити» і поринаєш зовсім в інший світ. Світ казки чи реальності, миру чи війни, добра чи зла, комедії чи трагедії… Безліч сайтів майорять списками фільмів, які варто подивитись, які так чи інакше впливають на наше життя. А вони, безумовно, впливають!
Чи можуть фільми нас морально виховувати? Пробуджувати співпереживання, совість, доброту, чесність і порядність? Безумовно.
Ось, приміром, взяти фільм «Список Шиндлера» (1993). Друга світова війна. Моторошний час для всієї Європи. Не винятком є і Польща. Тут під жорстоким керівництвом влади масово знищують єврейський народ. За віщо? За віщо їх гонять звідусіль? Відбирають дім, хліб, роботу, життя?.. Ні в чому невинних людей спалюють живцем, душать газом, б’ють, катують… І в такому божевіллі, страху, небезпеці знаходиться людина, яка, ризикуючи своїми статками і власним життям, рятує тисячі євреїв від смерті. Ця людина – Оскар Шиндлер, член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.
Фільм, пронизаний болем і стражданням, показує, що навіть у такий час знайдеться місце доброті та людяності… Чи важливими є посади і звання, коли вони здобуті убивством невинного? Чи принесе щастя будинок, побудований на кістках і крові людей? Чи буде радувати золото, коли воно просочене слізьми сиріт?..
Список Шиндлера – це саме добро. Цей список – саме життя…
Переглядаючи фільм, настрій скаче то вгору, то вниз, серце стискається від жалю, хочеться плакати… Ба, ні! Ридати! Ридати від болю за тих чоловіків, жінок, дітей, яких нещадно били, труїли, ховали живцем. А вже на останніх хвилинах хочеться піднятись і піти робити щось хороше, добре, те, що приносить користь і радість.
Ця стрічка повертає думки у жорстокий світ війни, у нашу історію. Адже ми не можемо мати майбутнього, не знаючи минулого. І водночас надихає нас на гарні вчинки, учить цінувати життя.
Думаю, що «Список Шиндлера» і є той фільм, який морально виховує. Виховує доброту, милосердя, щедрість. Вчить бути людиною у будь-які часи і у будь-якій ситуації. Після його перегляду важко лишитись байдужим. Виникає бажання змінюватись, допомагати, приносити користь оточуючим, не вимагаючи щось взамін. Якщо вже і в ті часи люди знаходили в собі сили на добрі вчинки, то соромно нам сьогодні їх не робити.
Із власного досвіду можу назвати іще один фільм, який пробуджує бажання змінитись. Це – «Плати вперед»(2000). Стрічка доводить нам, що світ можна змінити на краще, достатньо почати із самого себе. Просто варто керуватись правилом: «Коли хтось робить вам послугу, не повертайте йому лише борг… Платіть наперед». І тоді виникне такий собі ланцюжок добра.
Тобто достатньо лише однієї іскорки, щоб розпалити вогнище доброти у людських серцях? Так! Головне, щоб всі дотримувались правила «плати вперед». Ця ідея прийшла в голову 11-річному Тревору. Він, не дивлячись на свої особисті проблеми, захотів змінити світ на краще, достукатись до людських сердець. Хлопчик помічав, що з кожним днем люди все більше і більше закриваються у собі, віддаляються один від одного, усамітнюються. Як наслідок – нема взаємодопомоги.
У фільмі яскраво показано, що найстрашнішою перешкодою до зміни є байдужість. Ми не помічаємо проблем оточуючих, закриваємось у свому світі. Проходячи повз дитину, яка боїться перейти дорогу, мало хто запитає, чи не перести її часом на інший бік? Чи виникає у вас бажання запитати у заплаканої жінки, що трапилось?
А допомагали ви коли-небудь старенькій занести сумку в автобус? Поступались місцем у черзі людині, яка поспішає? Зробити добру справу так просто! Та ми навіть не задумуємось над тим, як можна допомогти. Ми – ні. А от Тревор придумав схему. Ви лише уявіть! Якщо кожен дотримуватиметься правила Тревора, то зовсім скоро почнете змінюватись ви, згодом – ваша родина, потім – місто, країна і, нарешті, світ. Головне – почати.
Роблячи добро іншому(безкорисливо), ми даємо йому надію на те, що все не так погано, що ще можна сподіватись на доброту оточуючих. Цим самим ми пробуджуємо в людини бажання допомагати далі.
Якщо запустити цей механізм одразу в декількох місцях, то зовсім скоро бумеранг добра повернеться до вас. Адже невидимою павутиною пов’яжуться між собою люди різного соціального статусу, раси, національності, віку тощо. Погодьтеся, що у світі, де допомагають один одному, не буде місця для зла і війни.
Саме такі фільми можуть допомогти у моральному вихованні. Вони виховують любов до оточуючого, щирість, щедрість, доброту, людяність, бажання допомогти. І засуджують жадібність, жагу до наживи, цинічність, байдужість, дріб’язковість. Можна продовжити цей список не одним десятком стрічок. Головне, щоб вони так чи інакше впливали на формування стійких моральних якостей, почуттів. Думаю, на сьогоднішній день вистачає негативу, жорстокості, зла.
Тому можна присвятити декілька годин на день перегляду мотивуючих хороших фільмів. Звісно, не після кожного захочеться щось робити. Але, як-то кажуть, вода камінь точить. І за декілька місяців самі не помітите, як захочеться двері старенькій притримати, місцем поступитися, хліба сусідці побігти купити, не зірватись на близькій людині…
Виховуючи моральні якості у собі, ви подаватимете приклад іншим. Своїми вчинками пробудите у близьких бажання до змін. Змін самих себе. Чи-то байдужість на уважність, чи холодне ставлення на співпереживання, чи скупість на щедрість. У кожного були свої проблеми у становленні особистості і в моральному вихованні. Але ж це не причина жити так завжди. Змінюватись на краще можна і треба!
Адже моральне виховання виступає основним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності особистості є її найбільшим надбанням. Тому й цінувати людину необхідно передусім за рівнем сформованості моральних цінностей.
