Сучасна українська музика та її потенціал

muzikaСучасна українська музика досить розвинута, має багато жанрів, а також зароджуються нові віхи. Найвідоміші та улюблені українцями жанри: народна, поп-,хіп-хоп-, електронна, RnB-, рок-музика, шансон. На жаль, занепадають такі жанри як класична та духовна музика. Саме з цих жанрів колись зароджувалась та розвивалась первісна музика, яка була надзвичайно збагачена сенсом. Зміст пісень (молитви до Бога, пісні про кохання, піднесення матері, прославляння Батьківщини тощо), характер музики (героїчні, любовні, колискові, військові і т.д.) – все це було головною складовою музичних творів.

Що ж змінилося в сучасній музиці? Не тільки в Україні, а й у всьому світі музика перетворюється із мелодійної на грохітливу, електронну, деколи страшну (рок-музика, дабстеп, транс, хаус). Зміст пісень інколи лякає, як і сама музика. Від Шуманівських романсів про вічне кохання до такого, як: Кузьма Скрябін – «Кохана» («Якщо ти зрадиш, кохана я вирву всі твої патли до м’яса вкушу за руку як велика скажена собака.

Якщо ти зрадиш, кохана я виб’ю всі твої зуби в коробочку їх поскладаю і буду над нею ридати»), гурт «Співаючі труси» — «Пластичний хірург» («Может быть я жирная толстая корова и никто не смотрит на меня может я от жизни хотела слишком много, но я всё равно люблю себя»). Втратилися головні духовні цінності, моральні принципи, змінюється світогляд людей. Світ стає жорстоким та пустим духовно. То про який моральний потенціал може йти мова? На мою думку, деградація людства в моральному і розумовому плані настільки стрімка, що дуже страшно, що ж буде через 50 років.

Музика – це культура нації. Наша культура дуже занепадає. Композитори пишуть тільки щоб скоріше та побільше створити «шедеврів», які прославляться, а співаки – це вже не висока професія, яка несе мораль та культуру в світ, а просто мотив, щоб заробити славу на телебаченні та побільше грошей.

Я щиро пишаюся нашою чудовою пісенною спадщиною, яку, наприклад, хор імені Г.Вірьовки чудово проносить через віки. Пісні на вірші Лесі Українки, Тараса Шевченка, твори від яких захоплює подих, які наче уявляєш і проживаєш. Сподіваюсь, що українська народна музика занепадати ніколи не буде, й понесе в майбутнє мораль, емоції, одкровення та буде процвітати й надалі. Головне, щоб в цьому нація була зацікавлена.

Ще, я б хотіла відзначити сучасних композиторів, які пишуть духовну музику, таких, як Валентин Сільвестров, Леся Дичко, Віктор Степурко та інші. Ці видатні митці продовжують велику справу та втілюють свою любов до музики у своїх чудових музичних шедеврах. Саме ці композитори несуть моральне, естетичне, культурне надбання людства та продовжують неабияку справу видатних предків (наприклад, Кирила Стеценко).

Та вся ця музика, що несе в собі мораль, не цікава сучасній молоді, та і взагалі сучасним людям. Народ розучився мислити, прийшла епоха техніки. Все за нас зараз роблять машини: пишуть, малюють, друкують, грають, рахують. Так і в музиці, не в моді зараз плакати над піснями, співпереживати автору (хоча є й окремі випадки), проживати ту чи іншу мелодію, наче «пропускаючи її через себе».

Особливо юнаки слухають ту музику, в якій абсолютно відсутня культура, яку просто запам’ятати не замислюючись, під яку можна добре потанцювати в клубі. Шкода… Молодь – це ж майбутнє країни! Та якщо замислитися, навіщо влада це все дозволяє, та ще й підтримує? Хіба останній пісенний конкурс «Євробачення» не показав, куди культура йде? Цей хлопець-дівчина… Це ж якийсь жах! І на це дивляться діти, які ж цінності в них виробляються?

Маю надію, що студенти-музиканти, які навчаються на музичних факультетах, зможуть привнести щось чудове в майбутню музику України. Хоча все це може бути тільки за умови, що навчання справді кваліфіковане та добросовісне, а культура в країні та її пропаганда не буде виходити за межі дозволеного, моральні цінності будуть вище за матеріальні. Хотілося б, щоб влада звернула увагу на культуру, освіту, щоб як колись, за часів Моцарта та Бетховена, люди творили не за гроші, а за духовне задоволення, привнесення чогось свого навіть без визнання.

Можливо потрібно провести ряд програм по вдосконаленню культури українців. Та в першу чергу батьки мають зрозуміти, що діти повинні вчитися культурі з малечку, прививати їм певні моральні якості, виховувати дуже ретельно та обережно, особливо на своєму прикладі. Як кажуть: «Яблуня від яблуні недалеко падає». З пелюшок привчати слухати класичну музику, наспівувати колискові, народні пісні, щоб це не припинялося і передавалося з покоління в покоління. Не просто посадити дитину за комп’ютер та хай не заважає, робить що хоче, а вкладати знання та постійно вдосконалюватися самому.

З усього вище написаного, доходжу до висновку, що моральний потенціал сучасної музики не може існувати апріорі. В майбутньому я хочу бути вчителем з вокалу, і для себе вирішила, що діти мають бути розвинуті в усіх жанрах. Кожен твір, який вони прослухають, має нести в собі щось високе, витончене, обов’язково має бути зміст з шедеврів літератури. Дітям багато чого потрібно показувати, розмовляти, питатися їхньої думки та розуміння. Читати про великих композиторів та письменників, щоб їм хотілося брати приклад з чудового.

Головне, показати, що з морально гарною людиною, вихованою завжди хочеться спілкуватися та дружити, а з добре розвиненою та розумною ще і працювати. Головне сумлінність та духовність, культурний розвиток та моральні якості. Сподіваюсь, є ще митці, які зможуть докласти зусиль для процвітання української сучасної музики, тоді і моральний потенціал її має право на існування.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>