Людина живе в світі, в якому оточує себе скрізь також людьми, яким з мальства притаманне вираження емоцій, задоволення або навпаки незадоволення, прохання про допомогу, чи навпаки, турбота про інших. Таким чином, можна з впевненістю вважати, що людина – це суто соціальна істота.
Все це нам вдається за допомогою спілкування. Ми маємо на щастя розмовляти і розуміти інших людей. Спілкуючись, ми розуміємо і відкриваємо для себе дуже багато цікавого і важливого.
Обмін інформацією не був би повним без спілкування. Предметом спілкування є зміст інформації, завдяки якому відбувається передача знань, коли формуються різні вміння і навички.
На початку життя спілкування дитини відбувається завдяки рухам, вимовам дитячого лепету, поглядом. В той же час батьки спілкуються з дитиною з допомогою слів, пісень, звуків та посмішки. Коли дитина стає трохи дорослішою вона опановує засобами мови і жестів. Спілкування набуває суттю-обміном своїх думок і потреб.. Спілкуватись мають можливість всі, без винятку. Це відбувається серед тварин так само, але засоби інші.
Спілкування носить також елементи задоволення при допомозі музики, пісень, віршів. Це така собі внутрішня розмова із Всесвітом.
Психологи спілкування поділили на декілька рівнів. Це маніпулювання, суперництво, співробітництво, з появою комп’ютерних технологій і появою Інтернет з’явилася невербальна (безсловесна) форма спілкування.
Також існує такий засіб, як діалог. Це розмова між двома особами, яка несе насамперед обмін інформацією. Діалог може бути, як для досягнення порозуміння, так і навпаки суперечностей. Кожне висловлювання називається реплікою.
Іноді діалог відбувається в момент спору, для уникнення конфлікту чи розв’язанння незрозумілих дій і вчинків між собою.
Отже, відповісти на питання чи тотожні поняття спілкування і діалогу не так просто, незважаючи на спільність між ними.
Тому ці поняття можна проаналізувати. Так, спілкування – це більш об’ємне поняття, воно включає в себе узагальнюючий вид, від розмови між двома істотами в дану мить до спілкування взагалі, всюди в любу мить.
Діалог має більш вузьке поняття, тому що відбувається між двома людьми. Діалог буває в усній або в письмовій формі, а спілкування включає в себе і монолог, і діалог, Інтернет, листування, також завдяки теле і радіокомунікаціям. При спілкуванні між людьми може використовуватись жива і нежива природа, за їх допомогою відбувається передача почуттів, емоцій, настрою, відчуття того, що нас оточує. Спілкуючись, людина розвивається, вдосконалюються тому, що осягає різні засоби спілкування, це і бесіда, і доповіді, і научіння.
Якщо людина приходить на консультацію, наприклад, до психолога, то вона прагне бути почутою, вона має просити про допомогу завдяки тому, що має поспілкуватись із спеціалістом. Що це, просто діалог чи може це спілкування? Питання дуже цікаве. Психолог надає пораду, спонукаючи до певних розмовних дій того, хто виступаю в ролі співрозмовника. Реалізується намір про досягнення своєї мети. Тобто, спілкуючись, відбувається певний діалог, тому що існують правила в розмові між обома її учасниками, по-перше, донести свою думку, а по-друге, зробивши паузу, надати можливість співрозмовнику відреагувати на почуте, так само, підтверджуючи той факт, що його думка чи призив мають бути почуті і зрозумілі.
Послідовність в діалозі має важливе значення, так, встановлення контакту на початку розмови, потім розвиток теми, ну і закінчується порозумінням, при цьому робляться висновки. Це і є кінцівка розмови.
Двоє ведуть спільну розмову, для обох є важливою тема обговорення. При спілкуванні можуть бути зачеплені різні теми і способи спілкування між людьми.
Кожен день спілкування відбувається при допомозі численних діалогів. Монологів, роздумів і хвилювань.
Отже, висновок такий, що ці поняття дуже і дуже важливі. Близькі вони за змістом і формою, і проникають один в одне повсякчасно. Спілкування більше широке і не конкретизоване, а діалог більш вузьке має значення, тому що конкретніше в ньому завдання і природа походження і проходження.
