Філософ Кассірер був яскравим представником філософського мислення. Його праці були розвиненими у таких напрямках – логіка, наукова історія пізнавальній теорії. Ним було створено поняття природничих наук. Йог думки полягали в тому, що світ єдиний (світ культури).

Ввів в обіг таке філософське значення про людину «тварин, що створює символи». Велику увагу приділяв вивченню та дослідженню такого поняття як «міф», що на його думку є першою стадією символічної форми.

Має поняття Буття започаткового сенсу філософського мислення по Кассіреру. Тільки з конструктування поняття, зі зверненням мислення від багатозначності цього світу про питання буття, все розглянення світу отримує специфічний характер. Світ стає проблемним , і свідомість в початкових спробах вирішення проблеми вперше пізнає всю складність. Розглянення світу знаходиться в межах сущого, і те, що означається як суть чи субстанція всесвітнього цілого, не виходить за межі , проте зводиться до того з цього. Другими словами, в гіпотезах проявляється інший аспект сущого, з яких потім по генетичній лінії вводиться і якими потім «пояснюється» все.

Перший час цей аспект зв`язаний ще з відчуттям світу: він є щось конкретне «першоджерело» , думка як останнє основа світу появ. З часом пояснювання напрямовується до ідеального і речі замінюються чистим мисленням «принципом». Але при найближчому розгляданні з`ясовується непостійність і цього «принципу», він повинен коливатись між «фізичним» й «духовним», будучи ідеальним він тісним образом зв`язаний зі світом відчуваного.

Слово «символ» як поняття доволі непросте. В процесі його вивчення використовувалися різноманітні підходи до визначення, взалежності від думки та підходу того, хто визначав це поняття.

Релігія трактує як посередника, при допомозі якого люди орієнтуються у світобачення.
Коли його трактують естетично роздумуючи, то це досить індивідуально. Тому що він виступає зв’язком між творцем і людьми (споживачами), для яких йе призначено.

Якщо ж подивитися на це питаня з боку культурного, то символ є щось зв’язуючи людину (особу), що створює ідеали, символи, цінності і навколишній світ.

А от філософія визначає символ як необхідність у ході сприйняття світу, його вивчення, пізнання, зрозуміння внутрішнього світу та зовнішнього особистості.

А ще це може бути психологічне визначення свідомості, яка може говорити про психологічний стан особистості.
Символ використовується і має велике значення також і в суспільно – політичному життя суспільства, оскільки складає політичну соціальну та іншу реальності.

При можливості можна дати визначення поняттю «символ» маючи для цього таку підставу як соціальний та філософський підхід.

Кассірер вивчав поняття «символ» доволі довго, приділяючи цьому значенню у свої роботах доволі багато уваги.
Символізм представлений у різних сферах життя людей: політика, психологія, тобто це ланка яка поєднує взаємозв’язок людей з світом навколо. Це є не що інше як інформація. А вона можу бути різна. Так, наприклад інформацію можна отримувати: з навколишнього світу.

То з його точки зору, що виходить з його праці були видані такі роботи «Пізнання і дійсність. Оскільки автор приділяв у цих працях велику увагу саме поняттю «символ» то можна вважати що його праці найобширніші, та найбільш цікаві з точку зору вивчення та визначення «символ».

З його робіт слідує, що символ – спосіб, засіб для думки.

При вивченні значення символу у якихось соціальних процесах приходимо до висновку, що це є результатом якоїсь соціальної творчості, а також одним з чинників руху суспільства.

Ці ідеї і висував Кассірер в роботі що стосувалася держави «Міф держави». В цій роботі він на прикладі часу нацистського режиму в Німеччині доводив як можна управляти людьми, на основі однієї нації. Тоталітарну політичну систему поєднували міфічні символи, організація соціальна були результатом політики.

Також в цій праці було розкрито те, що в задумі націонал – соціалістичної пропаганди лежить різні звичаї, закони, що регулюють життя людей, табу, забобони.

Для того щоб ефективно управляти свідомістю людей мають бути великі технічні засоби. За допомогою них поєднуються особисте и суспільне життя.

Велику увага при цих діях техніках приділяється ритуалам. А також не абияке значення мають знищення ідеальних цінностей і заміна їх образами зла і добра. Також в цьому обирається єдина спільна суспільна цінність, яка заперечує всі інші.

І наступне – це міфічна «доля», яка тлумачить як події передбачування.

Що стосується політичного управління то тут Кассірер викладає мету політичних символів для того щоб змінювати бачення людей на світ, тому що при цьому легко ними управляти і маніпулювати.

Отже підбиваючи підсумки вивчення і дослідження значення символів за Кассірером, то інтерпретація символу є розуміння його як пов’язуючого ланцюжка між людьми, як особистостями та побудову суспільства, засіб що упорядковує процеси в суспільстві. Та попри все символ це якась ємність що тримає в собі якісь знання та інформацію.
Символ –зв’язковий у процесі поєднання людини і світу.