Спектакль сутність та особливості

tatrВзагалі, театр, як вид мистецтва, який з’явився ще за часів античності, специфічне і досить унікальне явище. Він особливий своєю природою, змістом, особливостями впливу на свідомість та почуття людини.

Спектакль за своєю сутністю є специфічним засобом, виразом якого є сценічна дія, виникаюча в процесі гри актора, здатна впливати на почуття людини ,його розум, світовідчуття.

Спектакль, який уявляє собою структурну частину театрального мистецтва це, субстанція, яка поєднує в собі різноманітні жанри мистецтва, створені людством. Література, художнє та музичне мистецтво, архітектура… Все знайшло своє місце та по поєдналося на підмостках театру. Перебуваючи в театрі, ми водночас насолоджуємося музикою, бездоганними зразками літератури, декораціями, грою трупи, талантом режисера.

Спектакль створює група однодумців. Причому кожний з них грає свою роль. Важливу і незамінну. Без драматурга немає п’єси, без художника-декорацій, без костюмера-сценічного одягу, без режисера — головного, чуда під назвою дійство.

Але театр має й свої , притаманні тільки йому ,особливості. Від інших видів мистецтва його відрізняє наявність постаті актора, який своїм умінням,талантом немов би з’єднує глядача з усіма учасниками процесу створення спектаклю. Да, ми не маємо змоги зустрітися з драматургом, який жив триста років потому, але саме вуста актора ,його очі та пластика його тіла доносять до наших сердець , душ думки, спостереження, переживання, почуття автора; занурюють нас в його життєву епоху.

Ми не бачимо композитора, але слухаючи чарівні арії, аріози насолоджуючись неперевершеною майстерністю танцівників, ‘’шкірою’’ відчуваємо вплив музики , створеної майстром , на наші душі. Не бачивши сценографа, але спостерігаючи життя актора в декораціях на сцені ми можемо оцінити ступінь його таланту,як художника.

Милуючись костюмами акторів, уявляємо дизайнера , вклавшого душу, працю в їх створення. І все це завдяки актору, який знаходячись на сцені, підсумовує все те, що зроблено цілим колективом театру. Можна сказати, що ві акомулює енергетику колег- однодумців.

Не знаю, помічали ви чи ні, але театр здатний зупиняти час. Ненадовго, але зупиняти. Це ще одна з особливостей цього виду мистецтва. Інколи під час спектаклю глядачі, перебуваючи в стані сильного емоційного накалу , перестають відчувати час, переносяться в іншу історичну епоху. Деякі «розчиняються» в дійстві,що в даний момент відбувається перед його очима.

Пам’ятаю свій першій похід в театр опери і балету в ранньому дитинстві. Враження від вистави «Білосніжка та сім гномів» ,а це був саме цей балет, було неймовірним. Казкова музика Б. Павловського, яскраві декорації, дуже гарні костюми веселих акторів , майстерність виконавців змусили мене стати немов би одним з тих героїв, хто був в той час на сцені. Це було неймовірно! Різниця в тому, що раніше читала мені матуся і те, що я побачила на власні очі , вражала. Саме зараз я бачила справжнє життя. Нехай казкове, але справжнє. Я могла підійти до чарівного принца, танцювати разом з кумедними гномами, щось гнівно кричати , погрожуючи меленькими кулачками мачухи-злодійці, попередити Білосніжку, якій погрожує біда.

Пройшло понад шістнадцять років після цієї вистави, але я й досі посміхаюсь, коли згадую свій перший театральний досвід.

До особливостей спектаклю відноситься ще й його сиюмінутність. Кожна вистава неповторна. Так, в репертуарі театру п’єса буде знаходитися багато років. Актори кожний вихід на сцену будуть повторювати тіж самі репліки, сміятися, плакати, сумувати. Але так , як її зіграли актори сьогодні, завтра , післязавтра, через рік вони не зіграють.

Може це буде набагато краще, більш майстерніше, або,навпаки, гірше. Це буде зовсім по-іншому, бо залежить все не від тексту,який не змінюється, залежить все від емоцій,настрою,здоров»я, психологічного стану актора. І ось це кардинально відрізняє театральне мистецтво від інших його видів. Статична картина залишиться такою навіки. Спіймавши момент,художник невзмозі його змінити, додати красок,душі, емоцій. Джоконда ніколи не змінить свою загадкову посмішку.

Ще момент, на який необхідно звернути вагу, це те,що театр не існує без глядачів. Спектакль проходить тільки в тому разі,коли глядач, розмістившись в зручному кріслі, залишивши позаду всі справи, почуття починає свою чудову подорож у світ чарівного.

Підсумовуючи можна сказати, що театральне мистецтво являється найбільш яскравим, емоційним видом мистецтва, який існує тільки в колективі і тільки при наявності тих, хто може оцінити його за достоїнством глядачів.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>