Поняття художнього стилю і напрямку в мистецтві

kult1Мистецтво, література, музика, стиль – все розвивається і все змінюється. З кожною епохою (відродження, бароко, класицизм, романтизм, імпресіонізм та ін.) вимоги до мистецтва з боку життя – набувають інших поглядів. Зароджується все нове в музиці, художньому мистецтві, архітектурі, літературі. Змінюються погляди і потреби людей. Нові напрямки у художніх традиціях і мистецтві, зумовлено розвитком науки, релігії, історичними подіями.

Основним критерієм, який дає нам зрозуміти, як змінюється мистецтво протягом певного відрізку часу, чим це було обумовлено, які були етапи розвитку — це і є художній напрям.

Художній напрям, використовують для аналізу того чи іншого твору мистецтва. Тобто, його історичні дані, релігійні відмінності чи національні особливості. Художній напрям пояснює, погляди тих чи інших поколінь, особливостей з боку розвитку науки.

Стиль також являється не менш важливим критерієм оцінювання мистецтва з боку естетики. Це поняття використовують у різних науках. Його використання поділяють на чотири функції.

Перша: основа творчого процесу, творець (маестро) виявляє свою індивідуальність у створенні того чи іншого твору.

Друга: сам художній процес, відношення митця до формування мистецтва, збереження, створення і удосконалення творчих традицій, зв’язок мистецтва з різними епохами.

Третьою функцією — є чинник твору, у ньому виявляється характер, закінченість, логічність, особливість твору. З нього ми розуміємо походження твору, належність до типу.

І останньої, четвертою функцією — є спілкування маестро з народом. Тут проявляється вплив мистецтва на людей, а саме те, як автор подає свої твори для того щоб захопити особу. Основою є те, як зацікавити аудиторію, у чому допомагає саме стиль виконання. Коли митець створює твір, він керується своїми прихильниками. Це є засобом урізноманітнення і прикрашання культурою історичної дійсності. Наприклад, як писав Олександр Блок : «Стиль кожного письменника настільки пов’язаний з його змістом, що досвідчене око, може побачити душу по його стилю».

Щодо художнього напрямку, то це як категорія. Точного визначення йому немає, але це той засіб, який показує художній процес, а саме — його єдність. Художній напрямок, науково не досліджений, тому важко сказати чи існує це як термін взагалі. Сам напрям виявляється як група творів, яких об’єднує певна закономірності творчості, і про існування таких закономірностей говорив П.В’яземський, що найрізноманітніші генії «… але все в деякому відношенні підвладні загальному духу часу і рухомі в силу місцевих і термінових законів».

Напрям є одним з питання естетики, у якому стикається історія та теорія процесу в мистецтві. Він дозволяє робити характеристики в межах культури. Напрям виявляє особливості культури різних народів і послідовність розвитку того чи іншого мистецтва, об’єднує у собі найрізноманітніші види творчості, охоплює всі складності розвитку мистецтва.

На рахунок художнього методу, можна сказати, що це є принципи пізнання культури і відтворення світу у творчості, пізнання дійсності. Назва «художній метод» порівняно недавня, хоча саме поняття відоме давно, за словами О.Соколова : « … в цій формі народилася разом з мистецтвом. Твору немає без художнього методу і немає наукового дослідження без наукового методу».

Теорії, на рахунок виникнення художнього, творчого методу досліджувалися і розроблялися на протязі історії естетичної думки, хоче й є одним із найактуальніших питань проблем теорії Нового часу. Методи у культурі, мистецтві пояснюються тим, що творці є у пошуках втілення естетичної ідеї, власного бачення. Метод, поняття особистого погляду і такі художні напрями як: бароко, романтизм, класицизм і є методами мистецтва.

Теоретично вважається, що виникнення художнього методу, пов’язане з виникненням реалізму, що був сформований, як напрям у мистецтві у XIX столітті. Естетичний ідеал у напрямку мистецтва реалізмі, як у методі, є наслідком саме творчості митця, а не є ідеалізацією навколишнього реального світу, як наприклад це ми бачимо у класицизмі чи, наприклад у романтизмі. Сам художній метод у естетиці, означає систему принципі, котрі керують над створенням твору.

Вони відображають всю дійсність і свідомість у естетичній формі. Тобто, творчість є самого митця, його власний вибір засобів для відображення того чи іншого виду мистецтва. Витвори мистецтва, залежать від митця, його бачення світу, творчого потенціалу.

Значить, можна сказати, що художній метод, допомагає науці естетики, знаходити відповіді на питання, зв’язку з творчістю митця та його талантом, світоглядом і як регулюється процес самого розвитку мистецтва протягом часу. Одні з аспектів проблем творчих методів в мистецтві є знаходженням його структури, яка потребує подальшого дослідження, вивчення і розробки. Співвідношення методів у мистецтві і їхній характер можуть бути різними, тому і виникають різноманітні індивідуальні творчі художні методи у мистецтві.

Отже, по своїй індивідуальній структурі, художній процес є складним. Усі його методи, стилі, етапи в загальному описують напрями самого художнього процесу. Стає відомо, що напрям, це ще не зрозуміла, не досліджена категорія, тому й немає чіткого визначення чи пояснення. Через систему творів і принципи реалізувалися у творчості. Тобто, напрям є сукупністю художніх творів є подібно будуються і мають спільну концепцію. Напрям є однією з головних проблем у естетиці, це стик теорії з художнім процесом у мистецтві.

Такою ж особливою є категорія мистецтва, як стиль. Саме стиль є показом того, як мистецтво впливає на людей. Це те, що свідчить про якість твору і про самого митця. У художньому процесі, так як і у всіх інших, присутня своя закономірність. Вона виявляється у тому, що основа твору ускладнюється, удосконалюється і постійно змінюється, з іншими змінами у суспільстві і культурі.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.