Людина протягом життя стикається з величезним об’ємом інформації, яку сприймає своїми органами відчуття, перероблює мозком і приймає рішення як цією інформацією скористатися. Один із способів отримання інформації – спілкування з іншими людьми.
Під спілкуванням розуміється розмова двох або більше людей.
В наш час, з розвитком новітніх інформаційних технологій для спілкування не обов’язково знаходитися поряд зі своїм співрозмовником. Поява і широке розповсюдження засобів дистанційного спілкування, а саме мобільних телефонів спростило процедуру установлення зв’язку: достатньо набрати комбінацію з декількох цифр, піднести слухавку до вуха і маєш можливість спілкуватися з потрібною тобі людиною, знайомою чи незнайомою, навіть якщо вона десь за океаном. Це дуже спрощує наше життя, тому що розширюються границі відстані на якій знаходяться одне до одного співрозмовники.
Специфічність саме телефонних розмов в тому, що використовується лише один із способів сприйняття інформації, а саме слух. Цей факт не відміняє загальноприйнятих морально-етичних норм спілкування, але й водночас створює певну проблему: відсутність візуального контакту з співрозмовником (позбавлений зорової інформації, співрозмовник стає мимоволі більш сприйнятливий і уважний до інформації невербальної (кашель і інтонації, темп мови, паузи, зітхання, і так далі) і вербальної (слова)), а частіше за все раптовість і відсутність знання про того з ким матимеш розмову.
В наш час мобільний телефон це далеко не розкіш, а звичний атрибут кожної людини. Володіння таким телефоном, в свою чергу змушує його власника поводитися певним чином, щодо використання цього засобу зв’язку. Ця поведінка має назву етикету телефонних розмов.
Телефонна розмова дуже залежить від багатьох факторів таких як: який характер має ваш дзвінок: особистісний або діловий; вік людини з якою ви спілкуєтесь, її соціальний рівень, на скільки близька вам ця людина, на скільки ви знаєте цю людину та взагалі знайомі ви чи ні та ще багато іншого. Саме для спрощення цих факторів використовується етикет телефонних розмов.
Взагалі основні задачі використання етикету, такі: лаконічність в думках розповідача, чіткість та ясність у їх передачі. Взагалі використання телефонного етикету розповсюджується на спілкування між незнайомими або малознайомими людьми, для розположення їх одне до одного. Наприклад знайомство хлопця з дівчиною по телефону.
Існують загальноприйняті теми розмов для більш повної інформації про співрозмовника.
Також має місце до кого дзвонять: я комусь, чи мені будь-хто. Існує окремий вид етикету телефонних розмов, а саме діловий.
Завдяки телефону проводять перемовини, домовляються про ділові та важливі зустрічі, вирішують питання котрі виникають в протягом діяльності управління, дають консультації, висловлюють подяку, вибачення, надають запрошення та звертаються із проханнями.
У великих компаніях або фірмах, то там це взагалі ціла наука. Навіть не наука, а докладне зібрання методів і прийомів, які використовуються до, під час і в кінці телефонної розмови. Ця наука спирається на дослідженні психології людей і використовується в основному для універсальності отримання і передання певної інформації, у користь компанії, великій кількості клієнтів.
Підприємці вимагають від підлеглих використання принципу «Час – це гроші», тобто телефонні розмови мають бути досить ємними і в той же час досить короткими. Цьому обучають своїх співробітників на спеціальних курсах власники підприємств.
Найважливіше правило етикету користування телефоном – це не створювати незручностей оточуючим, які перебувають поряд. А саме: користуватися телефоном у театрі під час спектаклю, у кінозалі, на концерті, підчас навчальних занять, конференціях — краще в такі моменти увімкнути вібродзвінок, вимкнувши звуковий сигнал; голосно вести телефонну розмову на вулиці, в транспорті, у громадських місцях; розмовляти перебуваючи за кермом автомобіля, бо це відволікає від водіння, створюючи аварійну ситуацію на дорозі.
Отож можна зробити висновок що дуже важливо дотримуватися етикету телефонних розмов.
