Виховання – це процес цілеспрямованої організації взаємодії вихователя і вихованця, під час якої відбувається вплив на свідомість, підсвідомість, пізнавально – мотиваційну сфери вихованця, з метою формування наукового світогляду, високих моральних якостей, громадських і професійних рис особистості.
Ознаками процесу виховання є цілеспрямованість, цілісність, безперервність,гуманність. Основними принципами є індивідуалізація, гуманізація, демократизація, єдність виховання і життєдіяльності, етнічість, культуровідповідність, природовідповідність, послідовність і систематичність.
На мою думку, у формуванні особистості досить важливим є моральне та естетичне виховання. Але, щоб зрозуміти їх особливості, необхідно розібратися у єдності та відмінності цих процесів.
Моральне виховання – це цілеспрямована система формування моральної поведінки, почуттів, свідомості. Основою морального виховання є мораль. Мораль – це система ідей, норм, правил, принципів поведінки і діяльності, що регулюють гуманні стосунки між людьми за будь – якої ситуації. Моральність охоплює почуття, погляди, стосунки.
Моральні переконання – це пережиті та узагальнені моральні принципи та норми . Моральні почуття – запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості. Моральні звички – це стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за певних умов. Моральна спрямованість – стійка позиція особистості. Існують такі сутності морального виховання :
-врахування позицій іншої людини та вибудування власної поведінки, що регламентована нормами моралі;
-формування вільної особистості;
-опора на інтелект, емоції.
Зміст морального виховання зумовлений потребами суспільства: виховання культури поведінки гуманного ставлення до людей; виховання свідомості та самосвідомості; патріотичне виховання; виховання колективізму та дружби.
Основним фактором морального виховання є трудова , ігрова, навчальна, суспільна діяльність. Будь – якій діяльності властивий моральний сенс, так як людина знаходиться в конкретних відносинах з оточуючими людьми і суспільним впливом. Моральність цих відносин проявляється в способах поведінки.
Одним із завдань морального виховання є формування моральних почуттів. В процесі діяльності у дітей виникають складні моральні почуття, чуттєво – емоційний досвід. І в цьому процесі виникає єдність із естетичним вихованням. З формуванням моральної свідомості дитина засвоює такі поняття як ввічливість, дружелюбність, відповідальність, патріотизм, дружба. Цьому сприяють літературні твори. На прикладі поведінки літературних героїв і оцінки їх вчинків, розкриваються моральні поняття, якості особистості.
Можна виділити декілька етапів формування моральної свідомості : практичне оволодіння нормами поведінки; вивчення моральних понять; застосування знань на практиці, в поведінці, спілкуванні. Умовно зміст морального виховання можна представити в вигляді виховання гуманного відношення до людей, доброти, милосердя, дружби, поваги, позитивного відношення до праці , бережного ставлення до природи.
Естетичне виховання – це цілеспрямований процес формування здатності переживати і оцінювати прекрасне в різних сферах людської діяльності. Особливостями є емоційність, осмисленість, оцінний момент і активність. В процесі сприйняття мистецтва беруть участь відчуття людини, її уява і пам’ять, мислення і мовлення. Від рівня розвитку психічних процесів залежить повнота і глибина естетичного виховання.
Широке ознайомлення зі світом прекрасного (література, живопис, театр ), виховна робота з роз’ясненням їх художньої цінності і естетичної важливості, екскурсії, позакласна робота – все це сприяє формуванню художнього смаку, естетичних ідеалів. Особливе місце займають прогулянки з дітьми та екскурсії, що знайомлять зі світом речей, природи, людей. Як сказав К.Д.Ушинський: « Природа – кращий вихователь».
Вона є джерелом прекрасного, радує людину і заспокоює її, надихає на нові досягнення. Відношення людини до природи є показником його культури і моральності. В цьому і проявляється єдність морального та естетичного виховання.
Велике значення має естетика побуту. Затишні, зі смаком оформленні приміщення, красиві репродукції на стінах, акуратні горщики з квітами, вишукані полички для книг і сувенірів – все це виробляє естетичний смак.
Таким чином, активна естетична діяльність в поєднанні з бесідами про прекрасне, з екскурсіями до природу, в театри і картинні галереї забезпечують виховання смаку і відчуття прекрасного.
Моральне та естетичне виховання мають багато спільного. Естетичний ідеал є одночасно і критерієм моральності. Єдність краси і моральності глибоко впливає на людину, її почуття, думки і поведінку. Рівень морального розвитку людини визначає її життєві цілі і установки, духовні цінності. Моральні переконання, в свою чергу, здійснюють вплив на смак, потреби особистості.
В той же час, коли людина пізнає прекрасне, знайомиться зі світом речей, природи, витворів мистецтва, тоді ж формується моральність. Людина через сприйняття прекрасного починає глибше проникати у суть цих речей, осмислювати їх і на цій основі у неї з’являються моральна спрямованість і свідомість. Тому розділяти такі поняття як естетичне і моральне виховання не можна, так як вони є основою,що сприяє становленню людини як особистості.
