Л. Н. КОГАН О СОЦИОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМАХ КУЛЬТУРЫ И ЛИЧНОСТИ

kultЦя стаття досить широкого формату, оскільки «культура» тут подається як феномен в загальному значенні ,що передбачає розгляд міркувань про заклади культури.

Лев Наумович показав культуру як живий процес духовного надбання людей за сторіччя. Культуру яка передавалась з покоління в покоління і живе своїм життям в сучасності.

3 десятиріччя тому Коган з колегами провів дослідження, що стосувалось відвідуваності культурних центрів. Дослідження проводилось на території сучасної Російської Федерації і вивів припущення стосовно культурних центрів тогочасної Росії з виглядом на їх майбутнє.

Він вважав , що центром культури є людина, яка являється творцем, новатором та реформатором і всі її здібності та уміння — це результат — це культура.

Варто зазначити,що не слід розглядати духовну культуру, як певний об’єм цінностей що дістались людям з часом, а культуру народу як музей або галерею , тому що це життя речей,що створювались ,зберігались та знаходили своє місце і час.

Отож, праця Когана є найпершою на теренах СССР, що зафіксувала важливість творчості як такої. Кожна річ, що нам дана повинна бути оновлена , вона замінюється іншою .. новішою, а натомість стара знаходить своє місце на поличці. Те ж саме і з культурою! Відбувається модернізація, поступово до обігу входять нові імена, картини, події, а старі відправляються до музею, залишаються на сторінках книг.

Відомо , що культура як явище існує 1000 років, потім поступово вона відходить в минуле. На стільки минуле, що ми вивчаємо її по книжках, а також ходимо в музеї.. або бачимо її щодня йдучи по вулиці(архітектура). Те що відбувається зараз — це актуальна культура.

Головним є те, що культура — це не другорядний феномен — це все те що відбувається навколо, кожна подія, кожен вислів і перемога.

Коган зазначив що дехто називає культуру кладовищем, з цим можна погодитись ..бо більшість пережитків минулого вже навіть не використовується в розмовах.

Наразі популярним став термін “соціокультурний” — по суті це “будування людини” шляхом взаємодії культури на нього. Культура -це важливий механізм соціалізації людини.

Лев Наумович вивів 3 теорії про “зло” на підставах фактів і висловів минулого:

зло притаманне людині з дитинства;
зло залежить від людини і її оточення;
зло породжується в залежності від відносин з людьми і соціальними умовами.
Зло як соціологічна проблема є досить актуальним питанням, оскільки вона не контрольована.

Від соціуму залежить все, оскільки після народження ми потрапляємо у світ сповнений різних людей і на жаль не всі з благими намірами. Соціум загартовує дух, ставить на ноги, розчаровує та інколи навіть вбиває. Здібності у людини формуються і виявляються лише завдяки практичній діяльності. Вдосконалюючи їх людина формує самого себе.

Тож,що стосується дослідження, на мою думку воно є досить цікавим, а що саме найголовніше правдиве. Припущення Когана ,що стосувались відвідуваності культурних місць, а саме кінотеатрів є безперечно вірною. Оскільки Відвідуваність стала меншою у зв’язку з процвітанням туризму і появою телевізорів і можливості взяти фільм на прокат!

Тож якщо подивитись у минуле — це дійсно було так, але наразі відвідуваність кінотеатрів знову зросла і доречі у зв’язку з потребою у людей культурно розвиватись. Дослідження у вигляді аналізу телепрограми та соц. опитувань показало, що поза конкуренцією комедії, тому що працьовитий народ прагнув розслабитись та відпочити після напруженого дня. Найменш затребуваними були детективні фільми і середньою ланкою завжди Є, БУЛИ і БУДУТЬ мелодрами.

Театри
Доля театрів на його думку мала феєричний розвиток. Будування нових закладів, створення мандрівних труп, запровадження всесезонних гастролей…Але на території сучасної РФ театр не дає нових паростків і можна сказати гине. Причинами є небажання молоді розвиватись, відсутність часу або гідного репертуару.

Відвідуваність театру лише останні 5-8 років можна визначити як значний зріст бо в театрі грають відому люди яких ми бачимо на екранах телевізорів або у кінотеатрах.

Клуби
У Радянські часи клуби були центром культурного життя, виховання патріотичного духу, місцем для спілкування, проведення часу..

Вважалось що надалі клуби будуть ще більш відвідуваними модернізованими і актуальними у будь який час.
Але на жаль цього не відбулось, теперішнє життя у клубів досить печальне. У кращій мірі в них зберігся радянський дух у вигляді гасел а прапорів, а майно припадає пилом. Не варто забувати і про те, що наразі в багатьох селах клуби ще і досі залишаються осередками культурного життя, але вже просто як місце посиденьок а інколи навіть і виступів місцевих талантів або зборів.

Актуальність цієї роботи на сьогодення зовсім низька , як Коган сам і писав вона вже вийшла з обороту і займає своє місце в культурі, але не як перечитувана стаття, а просто науковий матеріал з минулого. Звісно добре,що з’явилась така ідея, поєднати декілька його робіт в одній, але дійсно більша половина цього матеріалу просто “вода” з набору слів. Досить багато непотрібних висловів, значень, пояснень.

З іншої сторони сумно усвідомлювати що все те, що мало велику цінність раніше наразі забувається.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.