В ХХІ столітті так звані «джинси» заполонили гардероби майже кожного мешканця країн світу. Це зумовлено тенденціями моди сьогодення.
Раннім попередником джинсів був цупкий бавовняний одяг привезений з Індії в 16 столітті для моряків, вони в свою чергу підрізали і підганяли його під себе для зручності . Сама ж історія «чудо штанів» почалася в середині 19 століття в Сан Франциско коли юний єврей Леві Страусс, пригнічений долею і викинутий з рідної домівки, пошив першу пару для гірників та золотошукачів.
Люди були задоволені зручністю і справа почала еволюціонувати. Засновник же розумів, що потрібно покращувати свій винахід щоб утримувати популярність товару і тут з’явився кравець Якоб Девіс (в міру неплатоспроможності був змушений співпрацювати з Леві Страусс) який винайшов заклепки для карманів — сприяли зміцненню кишень. Що ж говорити по справжню джинсову революцію, то вона випадає на післявоєнні часи (50 роки ХХ-го століття), до якої в першу чергу були причетні Елвіс Преслі, Джеймс Дін та кіноактор Марлон Бранд які були досить відомі майже на весь світ. Спочатку революційний «бум» був розповсюджений здебільшого серед субкультур, але подальша його поширення було лише справою часу.
На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в аналізі історії популярності джинсів і їх роль в гардеробі ХХІ століття, дослідження стандартного одягу громадян Києва.
Джинси в ХХ столітті стали викликом консервативній моралі (за рахунок унісексу), спочатку вони були ознакою протесту, потім вільнодумства, зрештою енергійності і сексуальності, і нарешті ознакою солідності і достатку, чим же вони являються сьогодні, в так званий вік інформаційного розвитку і «свободи слова»?
В ХХІ столітті йдучи по вулиці, дивлячись на людей, можна зрозуміти, що популярно і модно зараз, для цього не потрібно бути дизайнером одягу, чи гуру з цієї справи — буденний наряд чоловічої статі (в залежності від погодних умов):
1) Тепло — джинси, кросівки, футболка, сорочка (можливо джинсова).
2) Холодно – джинси з підкладкою, черевики, джемпер, світер.
Для представників жіночої статі, на мою думку, все доволі складніше, так як всі ми добре знаємо, що більшість з них носіння одних і тих же речей протягом декількох днів поспіль вважають за прояв відсутності смаку і стилю. Тим не більше най розповсюдженішою формою одягу для жінок є:
1. Тепло – блузка, сорочка, футболка, кросівки, туфлі(інколи на каблуках), джинси, юбки, шорти.
2. Холодно – світер, джемпер, черевики(часом з підборами), джинси.
За незалежними підрахунками автора в Київському метрополітені, близько 80% одяглися саме так, інші приблизно 20% або не мають смаку, або ж кидають виклик сучасним тенденціям моди (на це можна дивитися по різному – в залежності від сприйняття), але ж чому ми маємо, те що маємо?
Кожна людина прагне одягатися, так як їй подобається, але не кожен задумується про «нав’язування» особистих смаків одягу, моди. Якщо поглянути на досліджуваний предмет без додаткового аналізу, можемо побачити різну кольорову гамму смаків – сині, зелені, розові, чорні, різнокольорові, на будь-який смак, навіть з дірками.
Як же з’явилися ці вирізи на тканині? Можливо, їх зробили для економії матеріалу, або ж виникли самі по собі після нападу диких неконтрольованих звірів(собак), невдалого приземлення на землю, але це б було занадто просто… Зароджування нових стилів пов’язано з бажанням людини до унікальності, але тільки з’являється індивід з новим нарядом, громада його копіює, навіть якщо його зовнішність, здавалося б, абсурдна, чому?
Як одна з гіпотез це, можливо, прагнення не виділятися з натовпу людей, які зранку прямують до робочих місць, купують щось в магазині і так далі. Зараз майже не зустрінеш чоловіка, який одягне плаття для пересування в міському транспорті – це буде не зовсім зрозуміло для інших (напевно подумають про якісь психічні захворювання), та і взагалі не практично. Саме в цьому слові «практично», здається і є тенденція сьогоднішнього гардеробу стандартного пересічного громадянина.
Джинси, є гарним поєднанням ціни і якості – і це є самим важливий чинник, адже бавовняні нитки (стрейч, раніше вельвет) є практичними – повільно зношуються, приємні до тіла, не заважають вільно рухатися.
Авжеж, не будемо брати до уваги ті «малочислені» випадки, коли люди до цих пір купують джинси розміром менше для підкреслення «сексуальності», або ж прикрашають дорогоцінним камінням «вишуканості».
Отже, таким чином можна зробити висновки, в ХХІ столітті пересічний індивід не потребує чогось особливого, він просто прагне загалом вільно пересуватися і не привертати зайвої уваги. Тяжко сказати, що буде через наступні сто років, але мені здається, що нова «гардеробна» революція почнеться як раз з людей яким набридне буденність, і які повідомлять на весь світ про своє «Я».
