Книги які формують світогляд

hud-literaturaКниги — велике джерело знань і така собі енциклопедія соціального досвіду. Ще з самого малечку батьки прививають своїм дітям любов та повагу до книги. Якщо читати книгу поверхово, то вимальовується звичайнісінький сюжет, але якщо зануритися глибше, можна осягнути істинний сенс написаного.

Нерідко між рядків “ховаються” важливі питання щодо моралі та етики в цілому. Бувають випадки, коли береш до рук книгу і навіть уявити собі не можеш, що як тільки перегорнеш останню сторінку, твій світ кардинально зміниться раз і назавжди. Зміниться не тільки світ і відношення до нього, а і ти сам станеш зовсім іншою людиною.

І починаєш жити ніби заново, по-новому дивлячись на речі, розумієш, що раніше робив не так. Але ніколи не можеш бути певним яка саме книга стане “переломною” в твоєму житті. Шкода, що зараз більшість читають книги лише з навчальною метою, щоб здобути практичні знання. А так приємно іноді відволіктися від буденності, холодним зимовим вечором загорнутися в теплий плед і насолоджуватися хорошою книгою.

Розглядаючи тему книг, які змінюють світогляд, зупинюся на проблемі толерантності та взаємодопомоги у сучасному суспільстві, оскільки вже дуже наболіло. Всі живуть за принципом, щоб їм було добре і не упускають моменту тицьнути в когось пальцем і осудити.

Так, наприклад, зовсім недавно я натрапила на книгу Деніела Кіза “Квіти для Елджернона”. Можливо саме професійний інтерес став поштовхом до її прочитання. В двох словах щодо сюжету: уся книга побудована на таких собі звітах від чоловіка на ім’я Чарлі Гордон, 32-річного чоловіка з розумовою відсталістю, який отримав можливість завдяки експерименту стати “нормальним” . Книга описує те як змінювалося його життя, відношення до світу і він сам. Зазвичай люди з порушеннями інтелектуальної сфери досить довірливі і вразливі, а світ навколо них жорстокий і несправедливий.

Поступово з тим як Чарлі ставав розумнішим, змінювався і його внутрішній світ. Адже важко бачити усю цю несправедливість навкруги і, незважаючи на це, лишатися щирим і відкритим для світу. Проблематика описана в книзі є цілком актуальною, особливо для сьогодення, де такі поняття як “моральність”, “справедливість”, “гуманність”, та “чуйність” постають у вигляді кривих дзеркал — кожен розуміє їх з погляду на власну вигоду і зовсім не думає про оточуючих. Яскравим прикладом цього в книзі виявилися лікарі. З одного боку професори нав’язували Чарлі, що увесь експеримент влаштований для того щоб йому допомогти. Але насправді вони робили це для того, щоб стати відомими в області медицини.

В книзі досить гарно описані моменти, коли головний герой починає розуміти, що друзі не друзі, а ті хто сміялися разом з ним, насправді сміялися з нього. Люди втратили можливість співчувати і замість того, щоб допомогти здатні лише потішатися над чужою бідою. Одразу на думку приходить ідея впровадження інклюзивної освіти.

Так деякі політики і батьки намагаються “всунути” дитину з особливими потребами в масові класи. Але ніхто не думає про те, що значна частина суспільства просто не готова до цього. Люди “шарахаються” побачивши когось не такого як вони. Батьки відтягують своїх чад від пісочниці і строго-настрого забороняють з ними гратися. То звідки ж у дітей буде виховуватися толерантність, якщо з дитинства батьки показують на власному прикладі, що людей потрібна ділити на “правильних” і “неправильних”.

Іншу ситуацію можна розглянути в книзі Колін Маккалоу “Тім”. Роман розповідає про сорокарічну Мері Хортон та про двадцятирічного юнака Тима. Чарівна історія кохання, здавалося б нічого незвичного, але є одне “але” — у Тіма розумова відсталість, його не приймає суспільство, над ним знущаються. Мері не злякалася труднощів, вона була захоплена добротою і ніжність Тіма. Її не зупинили труднощі і думка суспільства. Ця історія є гарним прикладом того, що люди з особливими потребами теж люди, вони які і всі здатні жити, кохати і бути щасливими.

Головне, щоб знайшлася людина, яка зможе розгледіти красу душі і не буде звертати увагу на ярлики, які навішало суспільство. Саме ця книга спонукає читача не бути жорстоким і не зневажать людину за якісь її недоліки. Всі ми не такі вже й ідеальні, не слід себе ставити вище від когось.

В буденності ми не так часто замислюємося і аналізуємо ситуації які не хвилюють нас в конкретний проміжок часу. А ось читаючи книгу, людина проносить через себе усе те що відчуває головний герой. Саме тому книга може кардинально змінити погляди на життя. На мою думку, хоча б один з тих романів, описаних вище, слід внести до шкільної програми з зарубіжної літератури. Адже головним завданням школи є виховання гідної особистості з усіма основними моральними якостями для життя у соціумі.

А яким буде суспільство, якщо в ньому не буде толерантності та поваги один до одного? Можливо дані книги зовсім не зворушать серця деяких людей, але якщо хоча б декілька з них переосмислять своє життя то світ стане трішечки добрішим. Можливо пронісши через себе біль і горе головного героя, не буде більше насміхатися над слабшими і ображати їх.

Отже, можу зробити висновок, що будь-яка книга хоча б трішечки може вплинути на життя людини і змінити її світогляд, але головною умовою є для цього правильне розуміння підтексту історії та перенесення на себе тих емоцій і тих переживань, які описані в розповіді.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>