Морально-естетичний аспект танцю

narodniy-tanecМоральний аспект передбачає розуміння моралі як суспільного явища, усвідомлення суспільної моралі як відповідальності перед іншими людьми, самим собою, колективом. Якщо розглядати як приклад хореографічне мистецтво у дитячих колективах, то можна побачити, що художня творчість у колективі є засобом змістовного використання вільного часу, який спрямований на розвиток дітей.

За час, проведений у хореографічній залі, діти не тільки розвиваються фізично, але й в них проходить внутрішній розвиток, зрощення в дітях почуття моралі, гідності, честі, правил поведінки, на свідомому і підсвідомому рівні у танцюристів проходить етичний розвиток. На заняттях дитина має дотримуватися певних норм, правил, режимних моментів, вона вчиться цьому на місці, через танець.

Також через хореографічні заняття з’являється відчуття поваги до старших, відчуття поваги до діла, яке ти виконуєш. Дитина зростає в любові до улюбленої справи – танцю, і цю любов вона проектує на інші види своєї діяльності. Завдяки «танцювальному» вихованню в тому числі можна виростити справжнього патріота, свідомого громадянина, який через хореографію вчився любити свій народ, любити свою рідну землю й країну з її багатими традиціями й звичками. Ми яскраво відслідковуємо з вищенаведеного, що моральним аспектом у хореографії виступає естетичне та етичне виховання.

Якщо звернутися до історії, то можна побачити, що танець супроводжував ритуальні дії, внаслідок чого і виникла ціла «мова танцю», яка представляла собою низку символічних рухів, які потребують правильного, умисного та етичного вираження, тут і моральний аспект правильного вираження свого внутрішнього стану через рухи.

Танець розказує нам про вихованість, ерудованість, характер людини, яка виконує його. Танець, як і пісня, є душею народу, а отже, в цьому виді мистецтва ми можемо відслідкувати характер, традиції, моральні норми, деякі правила поведінки цілої групи людей, яка колись його виконувала і збагачувала, додаючи щось нове й неповторне.

За допомогою, на перший погляд, простих рухів можна збагатити свій внутрішній світ, своє внутрішнє здоров’я Хореографія вчить нас поводитися правильно, з точки зору моралі, вчить нас, як представити себе в колективі, правилам етикету. На скільки нам відомо, то танець може бути сольним, парним й звичайно колективним. І кожен з цих трьох різновидів танцювального мистецтва, яке ми градували по кількості виконавців, має свої спільні сторони й, звичайно ж, свої особливості, які мають різний вплив на формування морального стержню в людині.

Але безумовно кожен з видів танцю несе щось своє, вчить чомусь своєму, особливому, а досвід, який приходить з вмінням виконавського мистецтва, як ми знаємо, зайвим не буває. Коли ти вже не перший раз виходиш один на широку, освітлену сцену перед величезною залою глядачів і без проблем танцюєш, то і в повсякденному житті ти не розгубишся і вчиниш правильно, коли всі інші будуть боятися, або просто не знатимуть певних норм поведінки.

Сольний танець пропонує тобі здобути вміння заповнювати своїми емоціями монотонний простір, перебувати в центрі уваги, не боятися знаходити певні правильні шляхи дій в нових незвичайних ситуаціях. Завдяки вмінню виступати ти стаєш душею компанії і в багато разів цікавішою людиною, ніж був раніше. А коли ти сумлінно танцюєш в парі, то ти навчаєшся моральним аспектам поведінки з особами протилежної статі. В громадському транспорті ти поступишся місцем, подаси руку при виході з нього, двері до театру відкриєш – цю галантність, вихованість і етичність і формує танець.

Людина яка танцює колективний танець відчуває велику відповідальність за своїх колег по танцю, вчиться їм довіряти, бо тільки з відчуттям довіри і відповідальності танець починає ставати ідеальнішим. В колективному танці приходить цінне вміння, яке знадобиться у житті, вміння працювати разом, вміння налагоджувати стосунки з іншими, грамотно взаємодіяти. Ми чітко бачимо, що танець також задовольняє і моральні потреби людей, чим задовольняє потреби у взаємоспілкуванні людей за певними правилами, танець саме допомагає осягнути і зрозуміти ці норми, допомагає побачити історію і корені цих норм і звичок.

Хореографія – це світ усього прекрасного, гарних костюмів, гарних звичок, прекрасних манер, чудових взаємовідносин. І чудово, коли танцівники приносять в наш сучасний сірий, інколи безманерний і аморальний світ, промені честі, моралі, етичних норм, правильних взаємовідносин.

Особисто я, віддавши чотирнадцять років хореографічному мистецтву, помітила за собою та за іншими, що серед однолітків, мої колеги більш виховані, вони без усяких роздумів і місцем поступляться, і старших уперед пропустять. Знання етикету в них на достатньому, можна навіть сказати – на високому рівні. Тож я на своєму власному досвіді відчула моральний аспект великого, вічного мистецтва — хореографії, відчула чому вчить сольний, колективний та парний танці. І хотіла б, щоб якомога більше дітей в нашій країні і в світі загалом ставали більш вихованими, збільшували свої знання етикету, зміцнювали свої морально-етичні поняття, а в цьому їм може допомогти мистецтво хореографії.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>