Етикет – це певний набір правил та норм поведінки, які людство придумало на основі стосунків. Сюди входить стиль одягу, спілкування, манери та інше.

Хоча етикет є універсальним для всіх, але всеж-таки існує певна різниця в спілкуванні на роботі, вдома, в місцях загального користування.

Тому діловий етикет – це певний набір правил та норм, що регулюють ставлення один до одного при офіційних зустрічах, на роботі, в роботі с коллегами, клієнтами, партнерами.

З цього визначення можна виділити сфери, які відносяться до етики цього виду:

Протокольні та офіційні способи вітання людини.
Винагорода в офіційних стосунках.
Правила поведінки в різних народах.
Подача себе як особистості.
Вбрання на зустрічах.
Субординація в спілкуванні.
Рекламний етикет.

В основі ділового спілкування можна виділити такі основні норми: перш за все це дотримання відстані особистої дистанції між працівниками різних рівнів, аргументована та толерантна відповідь на будь-які виступи інших, повага як себе, так і співрозмовника, вміння визнати свою неправоту, не показувати якусь спробу домінування над іншим.
Діловий етикет варто обов`язково поєднувати з основними правилами етикету, бо тільки так співпраця як з керівником чи співробітником буде мати найбільшу ефективність та мати результат.

Одним із видів ділового етикету є службовий. Саме службовий етикет – це сукупність правил та норм поведінки на заводі чи будь-якій іншій організації де відбувається професійна діяльність. Дотримання саме цього виду етикету є невід`ємною частиною більшості найбільших корпорацій. Вони навіть створюють власні правила поведінки в колективі, бо це в свою чергу створює гарну атмосферу в колективі. А вона як відомо надзвичайно позитивно впливає на результат праці взагалі, бо людина почуває себе гарно в колективі, на робочому місті і в неї є бажання працювати все краще та краще.

Вагомий вклад в розвиток ділового етикети зробив американський дослідник Д. Ягер, який визначив шість основних засад розвитку цього виду етики:

Пунктуальність – потрібно цінувати свій та інший час, також виконувати роботу в поставлений термін.

Конфіденційність – не варто розголошувати особисте життя хоча б когось, бо це є особистою таємницею.

Не варто забувати про привітання, ввічливість, та проявляти добро по відношенню до іншого.
Не бути егоїстичним та турбуватись чи хоча б приділяти увагу оточуючим.
Варто виглядати на рівні, бо як відомо зустрічаю по одягу.
Не варто використовувати сленг та жаргон, а говорити тільки офіційною мовою.

При заключенні договорів особливо з іншими країнами задля їх успішності варто приділяти значну увагу при дотриманні правил написання протоколу.

Слово «протокол» у Візантії означало написання першої частини документа, в якій прописувались всі учасники заходу. На нинішній лад звичай дещо змінився і означає правила проведення церемоній, звичай їх проведення, правила вигляду учасників.

Діловий протокол – це набір норм, що пояснюють порядок проведення зустрічей та делегацій, організація розмов та переговорів, правила вбрання, написання офіційних листів, підпис вадливих документів.

Протокол, як набір правил та норм допомагає створити обстановку яка буде дружньою та дасть змогу цінувати культурні норми кожного з учасників діалогу, а це в свою чергу, як вже говорилося раніше, сприяє плідній праці та отримання високого результату.

В міжнародному співробітництві використовують дипломатичний протокол – це знову ж сукупність правил, норм, що регламентують порядок проведення, але вже на міжнародному рівні. Він є основою для співдружнього укладення договорів, миру між різними країнами.

Дипломатичний протокол є зразком при спілкуванні, на який всі поважні особи чи організації рівняються. Правила в протоколі є звичайною справою і їх не виконання може призвести навіть до конфліктних ситуацій з іншою країною.
Діловий протокол на відміну від іншого є менш суворим, бо має більш гнучкі правила. Але основними принципами його, на гадку різних вчених є тактовність, взаємоповага, порядність, гідність, ввічливість.

Тактовність – це такт як основа стосунків з іншими. Такт – це відчуття міри в людині, тобто делікатність вміння знайти підхід до співрозмовника, цінування співрозмовника як індивідуальності.
Взаємоповага – це повага до різних традицій в нації, країні, менталітеті.

Порядність – це означає бути чесним, не обманювати співрозмовника, відноситися до іншого як до себе.
Гідність – це вміння з достоїнством представити свої інтереси та погляди своєї країни, також правильно вийти зі складної ситуації, мати власну честь та гідність.

Ввічливість – це означає виконувати загальноприйняті норми поведінки між людьми.

Як висновок можна сказати, що дотримання правил протоколу допоможе створити сприятливі відносини в організації, з честю відстояти власні погляди, збільшити продуктивність праці, та покласти основу до подальших стосунків з партнерами.