Тарас Григорій Шевченко – геній українського народу, величний поет та художник, політичний та громадський діяч. Людина котра зробила неоцінений вклад в духовне надбання народу.

Вперше з новою, а можливо з ще більшою силою після Григорія Сковороди філософія українського духу зазвучала на устах такого відомого всіх часів діяча,як Тараса Григоровича . Його етико-філософські погляди ,котрі ґрунтувалися на ментальності національних ідей українського народу індивідуальні та особисті й дійшли до наших часів та відіграють важливу роль в житі багатьох .

Філософські ідеї поета полягають у поважному ставленні до такої тріади , як любові ,віри та надії. І це не дивно, адже життя Тараса Шевченка не можливо назвати простим — смерть матері та жебракування, ненависть та побої мачухи ,смерть батька та врешті-решт кріпацтво не зламали його тому що у його серці завжди були віра,любов та надія та незламне прагнення свободи , своє та всього українського народу.

Філософія Шевченка про пробудження гідності людей, волі та протесту виникає саме з любові до своєї батьківщини – України. За саму любов поет говорив , що життя стає сумним коли тобі немає кого любити. Вся сила його творчості в тому,що він зумів серед мертвої душі, ненависті, неволі та підозр розсіяти один з тих трьох компонентів , що супроводжують нас впродовж життя – надію . Без якої просто не можливо,а у ті часи це чи не єдине ,що лишалося у житі .

Надія розпочинає свій шлях з бажаної та оспіваної свободи за яку боровся та довго прагнув Шевченко тому що сам був кріпаком та знав ,що саме кріпацтво одна з основних причин економічних та соціальних проблем. Діяч у свої творіннях вказує на те, що незламність українського,людського духу виявляється у тому, що співців свободи народжували у самі страшніші часи та їхній дух залишався незламним.

В творчості поета велика роль приділяється свободі саме ,як невід’ємної передумови людського добробуту,щастя та поступу. Саме в Кобзарі якомога детальніше розкривається ця філософська ідея Шевченка, адже ця книга ніби наскрізь пронизана безмежним прагнення до омріяної свободи. Його творчість розкриває віру в незламність та незнищеність українського духу, віру в те, що рабство буде подолано та людство здобуде нарешті очікувану свободу.

Тарас Шевченко також мав етичні ідеї, що мали визначний вплив на українську етичну думку . Він входив до Кирило-Мефодіївського товариства ,котре за своє моральне покликання мало просвіту народу та відродження національної свободи народу.

Філософський характер шевченківської творчості пронизаний народністю ,в ній кожна подія у житі розглядається очима самого народу, та кожна оцінюється такими мірками ,як народна мораль, чистота та незайманість трудової людини. Саме завдяки цій народності проявляється й власне оригінальне бачення Тараса Шевченка світу .

Для його етичної філософії властиве нове поетично-мистецьке розуміння співставлення закономірного та стихійного.

Філософія поета дуже багата на емоційні образами та широке асоціативне мислення. У ній крізь людську біль проникає вселюдське де історія переплітається з сьогоденням,а досвід минулого – з сучасним ,з сьогоднішнім .І саме в цьому розумінні філософські погляди Шевченка невичерпні та саме в ній нові покоління, що прийдуть на зміну у цих поглядах,у цій філософії будуть знаходити синтез народного досвіду ,що збирався та продовжує збиратися багатьма поколіннями.

Хочеться звернути увагу ще на його основні філософські думки :

— близькість природи з людиною(так звана вихідна спорідненість);
— зв’язок Бога з людиною та ідеї Бога(Шевченко вважав ,що існує Бог церков для панування над людьми та Бог людський — душа людського світу) ;
— народ він вважав єдиним суб’єктом всіх подій життя людей (говорив ,що народ не має бути ізольований один від одного,а має мати контакт) ;
— людські почуття повинні перебувати в гармонії з людським розумом;
— та шанування жінок.

Ідеї, погляди та творчість поета здійснили величезний ,визначний вплив подальшого розвитку культури українського народу. А його філософія посідає вагоме місце у історії філософської думки на Україні.

Вище уже було згадано 3 компоненти моральних категорій філософської проблематики у творчості Шевченка та існують ще й інші такі, як смерть та життя,котрі відіграють не меншу роль .

Отже, з вище сказаного можна зробити висновок ,що філософсько-етичні ідеї поета є складними. В центрі уваги його стоїть людина її свобода, щастя, доля та її багатий духовний світ. В шевченківські філософії матеріалізм переплетений з ідеалізмом, а звернення до Бога до релігії . Він відіграв велику роль у літератури та мистецтва України та у виникненні й поширені революційної ідеології в країні.

А філософсько-етичні погляди Тараса Шевченка та його попередника Григорія Сковороди були настільки важливими, що стали підґрунтям для Лесі Українки на якому вона свою філософію пошуку синтезу проблем, що вічно існують.

З року і урік постать цього величного поета буде зростати у наших очах та свідомості, а його філософсько–етичні ідеї є підґрунтям філософсько-етичних ідей сьогодення. .