Етико-філосовські ідеї Пантелеймона Куліша

Panteleimon_KulishПантелеймон Куліш був видатний письменник, освічена людина , неабиякий мислитель , громадянський діяч. Все життя в його серці була історія , культура нашого краю, він захоплювався, і прагнув знати все що пов’язано з ним, традиції , обряди , норми , все , все ..ця зацікавленість виникла під впливом батьків , які ще в ранньому дитинстві розповідали казки , легенди , пісні , на основі цього і сформувалося його світо -сприйняття.

Наскільки він був начитаний його вся творчість такі манила, і він читав , читав Декарта, Спіноза, Бекона та інших авторів зарубіжної філософії, він хотів зрозуміти їх думки і погляди на світ , подобалися погляди Спінози , які і проглядаються у його ранніх творах, а з негативом відносився до думок Вольтера, так як гадав абсурдно його представлення про світ там де вищий клас , пани, священні, а нищій це раби , слуги .

Пантелеймон Куліш захоплювався західноєвропейською філософією , здебільшого це була німецька. Але емоційна і романтична натура Куліша, відторгала згодом скептицизм, і більш до душі йому припадав романтизм. В його творчості можна помітити що він постійно перебував в пошуку істини, від одного погляду до протилежного , Куліш все життя знаходився в русі не тільки фізичному але й духовному, від релігії до науки, від романтичності до позитивності, від православ’я до позитивної релігії, від крайності до крайності він шукав, і знаходив для себе нові відкриття, інші погляди .

Я гадаю його життя було дуже насичене він завжди щось вивчав нове і відкривав для себе нові двері різних світів. Одне єдине в чому він був впевнений і йому не потребувалось в сумнів це в Неньки Україні, її непереможності , цільної , багатої культури, він любив свою країну , як дійсно справжній патріот , при всіх його нестійких поглядів, ідея воскресіння і цілісності України залишалась не зрушимо. Пантелеймон вивчав культуру своєї Батьківщини дуже ретельно, придивляючись до всіх деталів , бо вважав що це обов’язок знати про неї все.

Куліш при своєму по хитному ставленні до релігії , все одно вірив в Бога, і залишався вірному йому до кінця життя, і ставлення до самої релігії було романтичним. Він любив його як і свою Батьківщину, і залишався вірним до кінця , і в своїй творчості , Куліш наголошував про віру і любов, про дружбу і гуманізм, ЛЮБОВІ ДО ПРИРОДИ. Люди по словам Пантелеймона повинні любити все що їх оточує живе нас, природа яку ми повинні берегти , адже якщо ми будемо берегти то і вона нас збереже.

І я дійсно погоджуюсь с цим , це важливу, ми на всі 100 відсотків повинні жити з любов’ю до природи , адже вона нас оточує вона нам допомагає.

Його погляди щодо природи вона повинна існувати і від неї ми не повинні відходити спираючись тільки на науку .Ці дві складові повинні взаємодіяти.

Найвищу нашої складової Пантелеймон Куліш ставив духовну природу людини. Він вважав що між зовнішнім осередком і внутрішнім йде завжди боротьба, тому постійно потрібно прислухатись до внутрішнього голосу , адже він є найвірнішим , але й незаперечувавши значення матеріального, економічного положення в житті , він говорив що без матеріального в нашому житті , наче життя душі без тіла.

Загалом Пантелеймон приділяв увагу минулому більше ніж теперішньому і майбутньому адже вважав історія і культура минулого це потаємний скарб, який потребує пошуку і він його шукав, прагнучи відкрити всі таємниці які похоронили , культурні ідеали які він черпає звідти , можна прослідкувати у розкриття його думок щодо міщанства і урбанізації, про яку він негативно висловлюється в його хутірській філософії , називаючи ї напрям я к розбещеність людей, і відступ від релігійних понять , звичаїв вікових які батьками прийняті нехтуючи ними , показуючи високу науку і вихваляючи свою освідченність, і це є наука — лицемірства.

Куліш заявляє , що не потрібно нам ваша еволюційна наука, коли діти не знатимуть як з батьками вести бесіду під старість. Це все втілено в його хутірській філософії.

Пантелеймон за часів імперії отримав ярлика сепаратист, а потім в радянський час був ідеологом націоналістом .

Основною ідеєю своїх праць це було збереження національних традицій, розвиток української культури , закликання людей до української свідомості.

Також доцільну увагу він приділив це саме серцю нашої нації, нашій мові.

Саме вона грає важливу роль в нашій культурі , в нашому сприйнятті історії, традицій, повага до народів, до батьків. Він засуджував і негативно відносився до тих людей які не цінують історичну пам’ять , адже це головне в нашому житті на його думку. Він поважав і доносив до людей культуру і філософію інших народів і говорив, щоб люди читали і пізнавали і тільки після того ви станете дійсно людьми.

Отже можна зробити висновки , Пантелеймон Куліш був людиною серця , його ідеї культури, цінності історії нації пронизані любов’ю до своєї країни, і спробами донести людям це почуття він втілював в своїх працях .Україна понад усе ця ідея доцільна і в наш час , через труднощі скрутне становище, людям потрібна така людина як Пантелеймон , щоб ми всі стали єдині в боротьбі за нашу Батьківщину , і дійсно зрозуміли що це дуже важливо бути ЄДИНОЮ КРАЇНОЮ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>