Дев`ятнадцяте століття проходило під дуже бурхливими подіями того часу, що не могло вплинути на естетичні смаки людей та естетику в цілому. Це було століття революцій, бунтів та кровопролитних воєн. Це був «золотий» вік світової літератури та «вільних» художників, музикантів, скульпторів. Соціально-економічні та політичні інтереси суспільства заставляли відходити від старого та пристосовуватись до нових умов, відходити від пережитків феодалізму Читать далее →

«Душа людини-найбільше диво світу» Данте Аліг’єрі
«Закохатися можна в красу,але полюбити-лише тільки душу» В.Шекспір

Колись людина помітила що гуртом легше Читать далее →

Бароко один з найвідоміших стилів мистецтва в світі. Він з’явився в Італії 15-16 ст. Від італійського barocco — «химерний», «дивний», «схильний до надмірностей». Цей стиль мистецтва включає в себе досить багато напрямків. Це і живопис, і музика, і театр, і архітектура, а також мода.

Стиль бароко народився в Італії, але з Читать далее →

При розгляді попередніх тем даного курсу ми встановили, що культура міжнаціональних відносин ґрунтується на знаннях, розумінні і повазі національних особливостей, інтересів і культури інших народів. Вона залежить від ступеня демократичності суспільства, рівня розв’язання політичних і соціально-економічних проблем, в тому числі Читать далее →

РОЗДІЛ ІІІ. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН

§1. НАЦІОНАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ І ПРОБЛЕМИ СПІЛКУВАННЯ ЇЇ НОСІЇВ

Вивчаючи народи, спілкуючись із їх представниками, необхідно знати найбільш яскраві риси їх психології. Принцип рівності всіх народів і націй не Читать далее →

Зміст

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ

Читать далее →

ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА КУРСУ

Читать далее →

Культура міжнаціональних відносин.

Читать далее →

Однією з сучасних тенденцій розвитку різних галузей суспільного життя виступає естетизація. Якщо упродовж тривалого часу джерелом естетичних якостей реальності слугувало мистецтво, то нині важливу роль в естетизації виконують інші складові культури, зокрема освіта, наука, релігія, техніка. Повторюваність естетичного вибору призводить до того, що естетизація повсякденності набуває форми стилізації [2]. Сказане зумовлює актуальність виявлення сутності поняття Читать далее →

Естетичне судження, за словами Канта, виникає не з розуму як з здібності і не з чуттєвого споглядання, а лише з вільної гри розуму і сили уяви. Гармонія здібностей пізнання робить можливим і саме пізнання в кантівському сенсі — налаштовує пізнавальні здібності суб’єкта, націлює його на предмет.

Впадає в очі і друга особливість естетичної концепції Канта. Німецька просвітницька естетика аналізувала естетичні об’єкти. В центрі своїх пошуків вона висувала проблеми прекрасного і шукала об’єктивні основи краси.

Кант відійшов від цієї традиції. Головним його інтересом, є Читать далее →