Я певен, що кожен, по обидва боки від мікрофону або музичного інструменту ставив собі подібне запитання. Спробуємо все ж з юридичної точки зору.

Перш за все, музичний твір — являється звуковою композицією, яку можна розділити на кілька частин: початок (увертюра, прелюдія, експозиція), розвиток(основний розділ, середня частина, середній розділ), закінчення (постлюдія, реприза, кода). Можна також виділити такі елементи як куплет, приспів або рефрен. Все це підпорядковується вже скоріше не цивільно-правовим нормам, а законам мистецтвознавчим.

Чи є творіння певного композитора матеріальним або воно нематеріальне? Насамперед, музична композиція може бути предметом цивільно-правового договору тільки в тому випадку, якщо вона матеріальна, тобто її можна передати, засвідчивши акт передачі, а також можна надати грошовий еквівалент твору. З іншого боку, музика може бути нематеріальною — в момент виконання, запису. Тут музичний твір не можна «помацати», оцінити з точки зору товару. Він виступає як духовно-емоційна категорія.

Якщо твір подобається, споживач віддасть за нього більше грошей, якщо ні — твір може залишитися пропозицією без попиту.

Матеріальна форма вираження музичного твору може бути двох видів. Перша — юридично значуща — на матеріальному носії, який можна передати в якості товару (ноти, оптичний диск, магнітофонна стрічка). Друга — юридично незначна — звукова хвиля в момент виконання на музичному інструменті або голосом. У другому випадку музичний твір розчиняється і закінчуєть разом із звуковою хвилею. Цей момент невловимий для погляду чи дотику. Такий предмет не можна передати в якості товару. У такому випадку можна або отримати гонорар за виконання твору (на концерті). З цієї точки зору, музичний твір — нематеріальне благо, якому також можна знайти грошовий еквівалент.

На музичний твір як предмет цивільно-правового договору не може вплинути ні жанр твору, ні те, чи є воно оприлюдненими чи ні. А оскільки музичний твір може виступати в якості товару, то його можна віднести до об’єктів цивільного права.

Ціна музичного твору як товару визначається багатьма факторами, головним з яких є особисті міркування автора. Крім того, йому доведеться враховувати сучасні «віяння моди» популярних стилів і т.п. Спиратися на мінімальні ставки авторської винагороди, зазначені в нормативно-правових актах недоцільно, тому світова економіка спрямована на розвиток приватного підприємництва без втручання урядових уповноважених осіб.

Які ж права на музичну композицію можна передати за договором?

По-перше, це право на відтворення.
По-друге, право на розповсюдження копій композиції різними шляхами: продаж, прокат і т.д.
По-третє, право імпортувати копії композицій, включно з копіями, створені зі згодою особи, що має права на власність.
По-четверте, право виконання твору на публіці.
По-п’яте, право транслювати виконання для загального відома.
По-шосте, право на повідомлення для загального відома по кабелю.
По-сьоме, право на переклад (якщо музичний твір містить текст).
По-восьме, право на переробку.
По-дев’яте, право на доведення до загального відома.

Все це виключно права на майнову власність. Передати їх може лише композитор, причому тільки за договором. Таким чином, за договором можна передати будь-які майнові права. За автором зберігаються лише особисті немайнові, невідчужувані права. Це право авторства, право на ім’я, право на оприлюднення та на відгук, право на захист репутації. Вони належать автору незалежно від його майнових прав навіть у разі поступки виключних прав на використання твору.

Таким чином, музичний твір з точки зору об’єкта цивільного права — це звукова композиція з текстом або без тексту, що має свої логічні початок, розвиток і завершення, виражене в матеріальній формі або існуюче одноразово в момент виконання, грошовий еквівалент якої пропонує сам автор. При цьому автору будь-якого твору(якщо він хоче затвердити права) необхідно зібрати величезну кипу документів суворої звітності, а також заплатити близько 135 гривень.

Проте, не дивлячись на всі ці бюрократичні тонкощі оформлення авторських прав, величезна кількість виконавців обходять усі міри, прийняті композитором та інстанціями. Ви можете поцікавитись, яким чином можна позбавити себе небезпеки відповідальності за виконаннятчужих творів, які вже не потребують «розкрутки» та давно мають успіх у глядачів. Все досягається словом. «cover-версія» що означає «покриття», «вкрити» та в даному контексті має на увазі зміну декякої частини оригінального музичного матеріалу дещо видозміненими партіями..

Cover — це справжня знахідка для людей, що звикли користуватися чужою славою. Проте з появою великої кількості можливостей для аналізу та захисту файлів від несанкціонового завантаження проблема не здається настільки глибокою. Досвід деяких композиторів/авторів показує, що людяність все ж актуальна та досі входить до кола пріоритетів хоча б частини українських слухачів. Доказом цього слугує той факт, що коли на офіційному сайті виконавця присутні два варіанти скачування:

Або безкоштовно, але в дещо гіршій якості, або підтримати гурт та купити одну або декілька композицій.. Правда і тут знайдуться «ентузіасти», котрі скажуть, що музика повинна бути безкоштовна.. Так от, по-перше, досвід показує та вже неодноразово доводить, що, наскільки б це дивно не звучало, люди набагато більше цінують те, за що заплатили, а по-друге — Українське агентство авторських та суміжних прав за п’ятнадцять років досить плідної праці та солідному творчому доробку одного сучасного композитора(з відомих причин я не називатиму його) виплатило йому АЖ 750 грн. Звичайно, 15 років тому це були гроші, але тепер..

Проте скільки ж повинна коштувати пісня? Зі стійким переконанням можу стверджувати, що більшість слухачів/купуючих орієнтується на частоту появ виконавця в сеансах новин іі на те, хто з них має кращу репутацію замість того щоб оцінювати якість виконання! Коріння проблеми криється в тому, що люди навіть не здогадуються, наскільки гарною, гармонічною та актуальною може бути музика, написана декілька століть тому, слухаючи натомість деякі сучасні напрями. Проте і зараз, безперечно, є прекрасні композитори, котрі творять як в академічній манері, так і в сучасних напрямах(естрадна музика, джаз, рок).

Та повертаючись до теми, пов’язаної саме з фінансовою винагородою, хотілось би зазначити, що, на жаль, деякі особистості з боку слухачів іноді заявляють про надмірність гонорарів та доходів гуртів. Тут відразу згадується цікава закономірність: людська підсвідомість часто реагує на зовнішні чинники, причому цей вплив нівелювати або мінімізувати досить складно. Музика в своїх найкращих зразках безперечно являється одним з таких чинників, причому її вплив у більшості випадків позитивний, ба більше: твори деяких композиторів чинять позитивні зрушення самопочуття, а іноді навіть прискорюють одужання патологічно хворих людей. Я певен, що є люди, котрі з радістю посперечаються, та я відповім: Можливо просто ви не вмієте слухати?

Отже, резюмуючи, скажу: ми повинні виховати себе настільки, щоб платити лише за варту грошей музику. Ціна повинна визначатись за конкретними критеріями, а також обов’язковими повинні бути студентські знижки!