«Справжню красу сприймає тільки чиста,
прекрасна душа дитини..»
Е. Мейжелайтис

Мистецтво — це обов’язкова частина життя людини. Воно бере свій початок ще з первісного часу. Але тоді наші предки й не підозрювали, що своєю діяльністю в цій галузі вони принесуть нам стільки користі. Це доводить нам про важливість мистецтва на кожному етапі розвитку людства. В житті людини мистецтво відіграє значну роль. Особливо в теперішній час, коли постає питання про розвиток творчої особистості.

Жодна людина не може нормально існувати без мистецтва, тому що все, що навколо нас, це і є мистецтво. Також воно має важливе значення у житті дітей, адже воно сприяє формуванню особистості, моральності, культурному розвитку, виховує морально-естетичні якості, сприяє розвитку творчості. Коли потрібно знайомити дитину з мистецтвом?Як правильно це зробити?З якого віку?З цими питаннями стикаються більшість батьків. Деякі з них вважають що дитина ще мала й не усвідомлює значення мистецтва. Але це не так.

Вже з раннього віку батьки та вихователі повинні прищеплювати дітям любов до мистецтва,ознайомлювати їх з його видами. Адже якщо дитину не повернути до мистецтва , якщо з раннього дитинства вона не чула хорошої музики ,не відвідувала заклади мистецтва, то в майбутньому мала вірогідність того що вона зацікавиться духовною та естетичною стороною життя .

В сучасній системі освіти серйозно постає питання виховання дітей засобами мистецтва,розвитку творчих здібностей . Це питання досліджували багато педагогів зокрема Л.С.Виготський,В.О Сухомлинський,З.Фрейд та інші.
Джерелами розвитку творчості та морально-естетичного виховання є твори образотворчого мистецтва,музика ,кіно,театр,музеї ,різноманітні виставки, літературні гуртки. Також існує багато засобів та методів морально-естетичного виховання,такі як бесіда,самостійна художня діяльність,естетика побуту,організація свят,занять,твори мистецтва.

На мою думку одними з важливих засобів морального-естетичного виховання є екскурсія до закладів мистецтва. Екскурсія це колективний похід до музеїв, театрів,історичних пам’яток з метою ознайомлення .

Вони є ефективними у вихованні тому що діти отримують інформацію не тільки на словах, а й бачать все на власні очі,переживають емоції ,їм краще запам’ятовується інформація . Як наголошує народна мудрість «Краще раз побачити ніж сто раз почути».

Екскурсії до закладів мистецтва слід організовувати з дітьми старшого дошкільного віку,тому що вони вже більш свідомо сприймають інформацію,більш уважні,краще запам’ятовують та відтворюють почуте та побачене . Такі екскурсії можна проводити в музеї,театри,галереї,виставки. Вибір широкий,але це не головне. Головне те яку користь можуть принести ці екскурсії,ефективність їх проведення. Адже від того як проведена екскурсія залежить кінцевий результат-знання та інформація яку отримали діти під час неї.

На мою думку такий засіб виховання як екскурсія до закладів мистецтва слід брати до уваги батькам. Тому ,що під час такої екскурсії виховуються естетичні, моральні, патріотичні почуття, розвивається творчість. Також такі заходи позитивно впливають на моральну сторону особистості — діти знаходять для себе щось нове,отримують багато позитивних емоцій та приємних вражень. Таким чином дітям прищеплюється любов до мистецтва,вміння бачити красу у буденному,творчо мислити . Спілкування з мистецтвом надихає дітей до нових звершень,підштовхує їх до мистецтва,спонукає творити красу.

Також така форма роботи дає можливість дітям,вихователям та батькам тісніше познайомитись,співпрацювати. Батьки зможуть знати чим захоплюється їхня дитина й вчасно допомогти їй зробити вибір в цій галузі.

Звичайно такі види екскурсій не повинні мати примусовий характер. Вони мають проводитись з метою ознайомлення, роз’яснення та зацікавлення дітей мистецтвом. Діти повинні усвідомлювати важливість екскурсії ,тому що від цього залежить результат проведеної роботи.

Роль екскурсій до закладів мистецтва важко недооцінити. Адже вони залишають істотний слід на вихованні дитини. Дитина засвоює та удосконалює не тільки моральні,духовні та творчі якості, а й деякі важливі риси характеру,такі як уважність,терплячість,посидючість,вихованість. Адже в театрі потрібно сидіти тихо,що не притаманно дітям дошкільного віку,в музеї чи галереї слухати уважно,не чіпати експонати.

Також такі екскурсії важливі для духовної сторони дитини ,адже постійне спілкування з мистецтво, враження поступово нагромаджуються й проникають в душу,тим самим формують дитину. Сприйняті і засвоєнні знання,образи стають смислоутворюючим чинником життя.

Звісно, характер впливу мистецтва на дитину не варто спрощувати. Результат та віддача не завжди позитивні. Одна дитина після контакту з мистецтвом відразу відчує його важливе значення для себе,друга буде роздумувати над цим,поступово засвоюючи,третя ледь відчує на собі вплив мистецтва. Четверту дитину взагалі не зацікавить почуте та побачене. Тому педагогам та батькам не потрібно опускати руки,а наполегливо працювати в цьому напрямку.

Отже,можна зробити висновок,що мистецтво, знайомство дітей з ним відіграє важливу роль у вихованні дитини,розвитку творчих здібностей та любов до мистецтва. Тому важливо як вихователям так і батькам звертати на це увагу, вчасно залучати дітей до різних видів мистецтва. Адже дошкільний вік найсприятливіший для розвитку творчості.