Психологічні аспекти мистецької діяльності людини

psyheОдним з найвищих видів діяльності людини є мистецтво, у якому втілюються думки та почуття митця.

Що відрізняють творчу людину від інших з точки зору психології людини? Чи може бути кожна особистість творчою ? Ці та інші питання вивчає та дає відповіді психологія як наука.

Зокрема, завданням психологічної науки є вивчення індивідуально-психологічних особливостей творчих людей, їх діяльність та соціально-психологічні аспекти розвитку, а також вивчення продуктів творчої діяльності.

При розгляді індивідуально-психологічних аспектів творчої людини, стає зрозумілим, що їм притаманні:

свіжість та цілісність як властивість сприйняття, спроможність бачити те, чого не бачать інші;
особливості пам’яті, що мають прояв у швидкому засвоєнні головного, та відокремлення другорядного, пам’ять на рідкісні факти, образи, слова;
здатність відчувати підтексти, багатозначність слів;
гнучкість, відкритість та оригінальність мислення.

Дослідженням психологічних особливостей мистецької діяльності людини займалось та продовжує займатись багато видатних вчених та психологів, серед яких можна назвати таких як Г.С. Костюк,Б.Г. Ананьєв, З.І. Калмикова, Я.А. Пономарьова, О.І.Кульчицька, Л.П. Міщуха, З. Фрейд, К. Юнг, Є. Фромм, А. Маслоу та ін..

Можна виділити слідуючи психологічні аспекти творчої людини:

1) автор — носій культуро творчих тенденцій;
2) особистісна позиція митця у його творах;
3) проекція образу «Я»-автора на образ «Я»-героя.

Отже, автор перебуває під постійним впливом оточуючого суспільства, яке на протязі віків набуває, зберігає і проносить соціально духовні цінності, без яких людина не може мати своєї неповторності та ментальності. Митець створює у своєму оточуючому середовищі, та, безперечно, прагне дати новий поштовх для розвитку цього середовища крізь призму свого творіння. З’являються нові шляхи розвитку суспільства, культури та науки, що приводить до наступного витка людського прогресу.

Особистість митця, відображена в поетиці та стилі твору, обов’язково відбивається у його творах. Існує пряма залежність між потребою у самовираженні автора та його художньою обдарованістю. Повнота думок і почуттів митця приводить до повноти вираження. І справжній талановитий митець прагне досягнути цього. Художник грає роль передавача інформації, та його особистісні якості відображаються у творі. І аналіз твору дозволяє робити висновки про особистість автора.

Духовний стан митця, творчі та пізнавальні порухи його думок, його світосприймання та психофізичні особливості знаходять своє місце у творі. Розпізнавши цю інформацію у тексті, можливо створити образ автора. Модель художнього мислення автора пояснює особливості притаманної йому поетики (композиція, ритм, мова) та і сам характер її функціонування як системи праці автора.

Безумовно, митець також здатен проектувати свій образ як автора на образ героя твору. В основі психобіографічного методу (за Фрейдом) покладений аналіз розвитку і подолання едіпового комплексу. Наприклад, не маючи за мету написання автобіографічної праці, автор наділяє та переносить на головного героя свої особисті риси характеру, поведінку та портрет, списанні зі свого Я. Що буває цілеспрямованим , а також і без усвідомлення цього самим автором твору.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>