Естетика елліністичної доби показує нам, її розвиток протягом великого історичного періоду від 2 ст. до н.е. до 3ст. н.е. Ця доба характеризується тим, що поєднує в собі дві культури. Це грецька та римська. Грецька культура мала великий вплив на римську,і тому римська мало внесла нове в історію естетики.
Доцільно вважати,що еллінська культура починається з видатної постаті Олександра Македонського. Завдяки йому поширилась грецька культура,на землях які він завоював. У розвитку еллінської культури стало поштовхом загарбання Греції Римом.
У період еллінізму змінились погляди та цінності естетики та культури. Естетика вже зосереджувала свою увагу,не на питаннях таких як, проблеми мистецтва та краси та її сутності, а на користі мистецтва для створення життєвого добробуту. Доба еллінізму характеризується започаткуванням філософських шкіл,які займалися та розробляли нові напрями естетичної теорії. Наприклад, це школи скептичні школи та епікурейська. Естетичні погляди названих шкіл, розглядали питання щастя та методів його досягнення. Епікурейська школа займалася розвитком ідеї насолоди життям,для цього представники цієї школи брали за основу сенсуалістичну філософію. Але скептична школа заперечувала здатність знаходження істини,для вирішення проблем,які хвилюють людей. З часом виникає еклектична школа. Вона зробила спробу поєднання всіх ідей та методів вищезазначених шкіл.
Естетика еллінізму можна розподілити на ранній еллінізм та пізній еллінізм. У ранньому еллінізмі естетика вже починає розвиватися в межах скептичної ,епікурейської та стоїчної. Фундатор епікурейської школи – Епікур. Він був автором праць «Про музику», «Про риторику». Представниками епікурейської школи були Горацій, Лукрецій та Метродор. Основне естетичне кредо епікурейців це цінність задоволення. Вони вважали,що одним із основних задоволень – це задоволення фізичне. Але вони не виключають й духовні естетичне задоволення. Наприклад, споглядання на прекрасні витвори мистецтва,або прослуховування музики. Але важливо дотримуватись міри,яку вважали за необхідність епікурейці. Вони не вважали благом те,що порушує природу та її закони. Лукрецій,що насолоди можна досягти,лише за умов вміння людей у різних справах. Це духовні та практичні,естетичні та пізнавальні. Джерелом насолоди було не практичні навички або вміння,та іх наслідки, а розуміння краси людського та природного. Основним шляхом розвитку мистецтва та джерелом для його натхнення Лукрецій бачить у природі. Він вважає,що саме природа являє собою взірець для наслідування, для людського розуміння,та задоволення її потреб.
Естетика стоїків. Взагалі багату історію стоїцизму,переважно можна ділити на три періоди. Перший період – ранній,видатними представниками цього періоду можна назвати Клеанф та Зенон,Хрисіп. Другий період – середній,представниками були Панецій, Філон та Посидоній. Третій період – пізній період,його ще називають римським періодом,представниками цього часу доречно вважати Сенека,Цицерон та Епіктет. Естетичними питаннями займалися Клеанф та Зенон і іх праця «Про прекрасні предмети», Хрисіпп « Про прекрасне та насолоду»,Сенека «Листи до Луцилія»,та видатна робота Цицерона «Теоретик».
Основними ідеями естетики стоїками було пов’язано з космосом. Розглядаючи космос представники цього напряму вважали,що це творче начало,яке завершує свій розвиток в людині. Людину стоїки розглядали, як художника,яка творить себе. У цьому творенні повинні поєднуватися естетичне та моральні начала. Головну увагу стоїки приділяли мистецтву. Мистецтво для них це було в першу чергу наслідування природи,та намагання поширити мистецтво на різноманітні сфери людської діяльності. А взагалі якщо брати таку галузь,як художня майстерність, то головна мета його була досконалість твору,майстерність,та здатність позитивно впливати на особистість. Зокрема, Сенека дуже негативне мав відношення до тих митців,які бачили мистецтво тільки для того,щоб задовольнити свої матеріальні потреби,а не досягти художнього розвитку.
Естетичні погляди скептиків. Основоположником школи скептиків – Піррон. Представником був – Тімон Флунський. Естетичні погляди скептики мали негативний характер. Вони постійно намагалися довести, що наука про мистецтво не можлива,і не важлива. А взагалі якщо брати цінність естетики скептиків,то це було збереження античної спадщини,яка стала предметом їх досліджень та аналізів,та за допомогою цитування дійшла до нащадків.
Висновок.
Естетика елліністичної доби дуже цікава, а саме тим, що поєднує у собі дві культури це насамперед культура та грецька та римська. Ця доба яскраво показує нам те,як змінювались естетичні погляди та смаки. Характерною особливістю також доцільно вважати започаткування нових шкіл,які займалися розробкою нових естетичних теорій та поглядів. Я більш схиляюсь до ідеї та поглядів стоїків,бо вважаю мистецтво – це засіб художнього розвитку, яке важливе для кожної людини, не засіб для задоволення матеріальних потреб.
