Моральнісний ідеал українського народу ( за творами українських письменників та сучасними соціально-психологічними дослідженнями)

ukr-vesМоральнісний ідеал українців це вихований народом ідеал – тобто, тлумачення про те який вигляд має ідеальна людина. Наш народ це втілює у своїх пісня, казках, творах.

Багато часу в Україні про морально – етичну культуру не піднімалося питання, а досягненнями у моральному вихованні взагалі знехтували (змовчували). Відомі діячі повинні були покинути кордони країни і ніколи сюди не повертатися. Але у наш час все таки вдалося знайти ці великі знання про культуру, яка складалися протягом багатьох століть.

Українці вважали, що передача морального спадку, набутих моральних знань складала велике значення існування і буття нашого народу. Повагу до старших, братерство, любов, наші предки вважали дуже важливим. З глибини оживала сповнена краси, наша українська культура. За викладом та формою – багатогранна, вона була великим джерелом поповнення вихованням у людей моральності.

Конкретна мета полягала у тому, щоб завдяки моральному вихованню навчити кожного бути Людино, а виховний процес базувався на тому, щоб сформувати у людей риси характеру, які б показували сам народ.

Черпати ідеальність ще можна було у мами чи тата, саме вони виховували моральність у підростаючого покоління.

Про моральнісний ідеал українського народу можна дізнатися у творах українських письменників і діячів: Г. Сковороди, І. Вишенського, П. Юркевича, Т. Г. Шевченка та ін.

Наприклад Юрій Дрогобич у своїх творах поєднує людину з творцем. А метою вважає служити людині. А от Павло Русин писав, що людина не визнається за її статусом чи достатком. Людина стає на шлях визнання завдяки моральності, розуму та чесності.

Вишенський вважав, що найправильнішим наслідуванням ідеалу є Бог. Наш творець виступає як ідеал справедливості, добра, мудрості, досконалості. Та найголовніше, він відтворення найгарніших, найкращих якостей, які присутні людині, і до яких вона прагне досягти. На його думку, щоб людина змогла досягти духовного безсмертя, вона повинна відмовитись від пагубних пристрастей. Наприклад: жадібність, похіть, ненависть, п’янство. Це навчає людину боротися зі злом і прагнути до щастя.

На думку письменника К. Острозького, люди завжди борються із злом. У його витворі «Отпис на другий лист молебного отця, Ипатія» нам розкриваються пагубні сторони людини. Такі, як: розпуста, марнослів’я, гордість, заздрість. Письменник вважав, що людина може бути прощенною, якщо відмовиться від цих пагубних якостей.

А дуже велику увагу приділяв моральності духовенства Мелетій Герасимович Смотрицький. Він дуже критикував їх за жадобу до багатства, лицемірство. У своєму творі «Тренос» заохочує всіх до слухняності та мудрості.

Петро Могила у своїх працях виводив на чисту воду приховання гріхів, злодійство, неслухняність, таким чином закликає до твердості у вірі. Петро Могила вважав, що люди повинні не тільки дбати про свої знання і бути освідченними, а й збагачувати і розвивати науку. Тим самим піднімаючи рівень культури.

Видатний філософ і письменник Г. Сковорода писав, що найголовніше місце займає не розум, а серце. Саме воно є центром людини. У його творах багато сказано про серце людини. Сковорода вважав що людина двоїста, тобто з одного боку демонічна, а з іншого ангельська. Вона постійно морально удосконалюється.

У «Роздумах про Божественну літургію» видатного українського письменника М. В. Гоголя висунута найвища чеснота людини – це любов до Бога. Літургія виступає найважливішим богослужбовим обрядом церкви. Це українська православна церква, в свою чергу морально – етично дуже впливала на розвиток культури особистості.

Найкраще всього моральність висвітлена звичайно у творах Тараса Григоровича Шевченка. Його маральна концепція – гуманістичні ідеї , які переплітаються з християнськими ідеалами життя. У його творах герої асоціюються з підневільними, торжествує зло.

Шевченко висвітлює козаків, як безсумнівний ідеал чоловіцтва. Лицарство козаків є героїчним зразком для наслідування й захоплення. Прикладом є фізична та духовна досконалість, морально – вольові якості. І найголовніше відданість Батьківщині, українству, ці постаті описуються у поемі «Чернець».

У свої творах Тарас Григорович Шевченко доносить до читачів свій власний ідеал українського народу. Його погляди на майбутнє змінювались з кожним твором. Так і український народ ставав ще кращим, ще могутнішим, і найголовніше – єдиним цілим.

Висновок
Отже, з чого починається любов до рідного краю? З маминої пісні чи бабусиної казки, з перших кроків по вулицям рідного міста чи цікавої розповіді вчителя… У кожного свій шлях його пізнання. І на мою думку саме з цього починається моральний ідеал українського народу! Як мешканку Кривого Рогу (а зараз Києва ), мене цікавить минуле і сучасне рідного краю. Тому що саме те що залишили нам наші пращури і те що ми намагаємось зберегти для наших нащадків, а саме спадщина нашого народу, пам’ятки рідної природи, мають цінний досвід формування вільнолюбної людини, борця за народні ідеали, господаря рідної землі, громадянина незалежної України.

Я вважаю, що ми, майбутнє ХХІ століття, повинні знати, досліджувати і берегти багатство рідної землі, пам’ятки рідної природи, моральний ідеал українського народу якщо не ми то хто!?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>