Естетичне ставлення людини до дійсності

arndt_nikolajЗадамося спочатку питанням, а що ж таке Естетичне? Звернувшись до підручників з естетики, можна сказати що естетичне являє собою категорію естетики. Але ж яку! Категорію… неуявну, ілюзорну – метакатегорію. І все ж таки, вона є необхідним в життєдіяльності людини, і нам, людям, пощастило, адже, всупереч своїм лінощам, нам не має потреби докладати зусиль аби це, естетичне, супроводжувало нас.

Точніше, воно розчинилось в людській діяльності. Вимовляючи слово «естетичне», особисто у мене, виникає асоціація з філософією Канта, і також, художнім витвором. Хоча, я могла би з упевненістю сказати, що філософія Канта і є художній витвір… але ж, скажете Ви, кожний філософ, із своєю концепцією є художником. Згодна, тому, скажу так: естетичне – невід’ємна частина філософування та буття. А буття і є – філософія. Зовсім заплуталась. По переду ще 2 сторінки, де можна буде в усьому розібратися.

Естетичне ставлення, передусім, показує суб’єкту об’єкт з точки зору краси, досконалості, поєднання зовнішнього і внутрішнього. Естетичне підносить нас над матеріально-практичним буттям, і тим самим долучає індивіда до цінування духовних цінностей. Виникає питання: чи є це вродженим у людини, чи набутим? Те що естетичне супроводжує людину ми і так вже знаємо, а чи кожну людину це супроводжує? Може цьому необхідно десь вчитися. Звичайно треба, в цьому і є сенс виховання. І починати його треба змалку.

Не аби яку роль грає навколишнє середовище зі своїми позитивними та негативними впливами на формування в нас естетичного. І яким би не був оточуючий вплив, необхідно навчитися фільтрувати те, що надходить ззовні, і направляти в позитивне для самого себе.

Повертаючись до твердження, що естетичне виховує цінування цінностей можна стверджувати, що під суб’єкт естетичного оцінювання дійсності потрапляє все, що нас оточує. (Трохи очевидно, але так і є) Естетично розвинена особистість є всебічною, гармонійною особою. Естетичний розвиток людини виявляє ступінь її відірваності від природної, приземленої необхідності. Естетична людина, наприклад, прибираючи в квартирі ставить собі за мету не тільки прибрати «аби відчепилися», а з «душею», що б все гарно лежало на своїх місцях.

«Все починається з мене», такий девіз має бути присутнім у всьому, що робить індивід на користь людства. Так і в естетичному відношенні, почуттєва потреба може бути задоволена і без фізичного володіння, наприклад, враження від прочитаної книги, чи перегляду кіно.

Найбільш ефективним у вихованні естетичного, звичайно є мистецтво, де органічно пов’язані процеси пізнання світу, його естетичної усвідомленості та вираження свого власного до нього ставлення. Саме тому, наприклад, у школах є необхідними уроки музики та малювання. І як ще один доказ цього, ці предмети читають у школі тільки до 9 класу. Саме тоді, коли особистість найбільш «пластилінова».

На мою думку, немає на Землі людей, у котрих би зовсім було відсутнє естетичне ставлення до дійсності. Адже у кожного, якою би людина не була, є те, що зачіпає струни душі. У цьому сенсі І.Кант називав естетичну діяльність некорисною, такою, що не несе безпосередньої практичної користі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>