Естетика прийшла до нас з прекрасної держави Греції. Його вперше увів німецький філософ, що в перекладі означає «відношення до пізнання,чуттєвого пізнання». Естетика почала розглядати навколишній світ і те що відбувається в ньому. Те як природа взаємодіє з суспільством, а також саму людину і її діяльність у повсякденному побуті. Завдяки естетики ми маємо можливість оцінити яка природа,які красиві квіти,яка велична споруда збудована,які створенні руками і важкою працею людини. Які вклали не тільки працю, але й всю красу архітектури.
Одним із головних питань вивчення естетики , являється мистецтво. Естетика вивчає процес сприйняття мистецтва. Поняття «художнє» ми відносимо до самої діяльності художника,а також до сприйняття і оцінки творів. На сьогоднішній день ми мало знаємо художні явища, які б були б естетично прекрасними та неповторними. Для суспільства виховну важливу роль виконує естетика. Ми часто у житті зустрічаємося зі словом «естетичне»ми його використовуємо весь час. Хоч ми і живемо в дуже сучасному,яскравому світі,ми не завжди сприймаємо його яскравим,прекрасним, дивовижним.
Якщо в суспільстві вибрати групу людей,то ми побачимо ,що в них чуттєва потреба буде задоволена без фізичного дотику до предмета. Тому що вони можуть просто подивитись на картину,почути гру музичних інструментів,спостерігання за морськими хвилями,вони будуть задоволені від своїх емоцій. З чого починалось ваше дитинство? Це знайомство зі світом. Ми його досліджували,сприймали цей прекрасний і неповторний світ. Коли ми щось для себе відкриваємо,щось нове і неповторне ми звертаємо свою увагу на прекрасне,яке довершене за своєю формою та змістом.
Ми сприймаємо естетичне у формі осмислення предметів,які ми потім формуємо свої думки,почуття,судження. Естетичне виховання ми розглядаємо як діяльність, яка в нас спрямована на розвиток сфери особистості, те як вона її сприймає. На сьогоднішній день важко уявити світ,де люди не сприймають прекрасного,під своєю буденністю вони живуть день у день як роботи і не помічають прекрасного соловейка,його дзвінки спів,тому що вони зайнятті своїми справами і для прекрасного немає часу.
А для кого ж світ стає прекрасним і неповторним? Це для дітей,тільки діти бачать прекрасне не тільки очима, а й серцем. Також важливу роль внесли вчені — дефектологи,вони завжди підкреслювали важливість естетичного виховання. Під час естетичної оцінки людина діє як суб’єкт, яка естетично оцінює процес праці.
Для того щоб зрозуміти суть краси,потрібно з’ясувати людське буття. Над цим ми ще будемо багато століть розмірковувати. Прекрасне — це вища естетична цінність,що закодовується в уяві людини, що вдосконалює її життя. Художня діяльність являє собою творчість не за законами краси,а за законами добра,справедливості. Метою естетичної діяльності являється те що ,вона є не на зовні,а в середині людини,завдяки якій у людини розвиваються різні здібності та якості. В естетиці художня діяльність визвала цілу дискусію.
Художня діяльність є дуже важливим в педагогіці процесом. Основою будь якого художнього твору являються суспільні відносини. Величезне значення естетика спрямовує на розвиток мистецтва. Людина в якої дуже добре розкрита естетична свідомість,вона глибоко проникає в мистецтво,яке приносить людям вищі духовні переживання , а також насолоду. Також можна замітити, як вона сприяє формуванню і розвитку естетичних поглядів,ідеалів. А також людині легко орієнтуватись у світі естетичних цінностей. А також за допомогою естетики ми можемо розкрити всі основні принципи пізнання естетичних об’єктів.
Естетика являє собою такою річчю,що потрібна кожній людині від художника до столяра. Основним шляхом естетичного розвитку являється розвиток уяви, а також художня діяльність. Також естетичне виховання ми можемо тісно пов’язати з вихованням почуттів людини. Діяльність людини завжди спрямована на змінення світу,які вона поставила собі цілі.
Нажаль наше суспільство не займається художньою творчістю, але це можна зрозуміти ,що не кожній людині дано щось творити прекрасне і неповторне. Це прагнення в людини повинно йти від щирих намірів,а не бути примушеним. На мою думку людина яка працює за шаблонами,не зможе реалізувати себе у світі,а особливо у суспільстві. Кожен з нас хоче побачити чого він досягнув у своїй діяльності, і зрозуміти те що це може подобатись іншим людям і приносити їм естетичне і духовне задоволення.
Цінності ,які людина створила в процесі художньої діяльності завжди матиме вічний характер. У процесі діяльності людини вона змінює не лише себе , але й навколишній світ і середовище в якому вона знаходиться,а також побут. Ми починаємо розвивати своє мистецьке бачення,розуміння прекрасного,відчуття кольору,форми. Уміння правильно мислити,шукати схожості в деяких творах мистецтва. І отримувати від цього задоволення.
Отже, ставлення людини змінюється з самою ж людиною,яка осмислює основні типи естетичного ставлення, що відобразилось у основних категоріях це як щось прекрасне,повторне,піднесене,трагічне,естетичне виявляє ставлення людини до дійсності.
