Мораль та мистецтво

EtiikkaІз зародженням людської цивілізації почався один із найважливіших процесів людської культури – процес творення прекрасного. Нині ми називаємо це «мистецтвом». Чим же раніше було мистецтво для людини? Яку роль відігравало воно в духовно-практичному освоєнні світу?

Минуле упродовж тисячоліть лишало відбитки для нащадків. Історія зберегла згадки складнощів та суперечливостей у визначенні людьми моральних цінностей на кожному етапі розвитку суспільства. Страх і захоплення, тугу й любов, смуток і радість наші предки, так як і ми з вами, намагалися передати. Це можна прослідкувати від першого наскального малюнку аж до найсучаснішого графічного зображення. Це можна побачити, почути, відчути на дотик…

Мистецтво у нас асоціюється із чимось прекрасним. Воно, на мою думку, і є першим у ряду синонімів слова «краса».

Мистецтво дає нам можливість відчути моральне буття речей. Того, як конкретна людина – творець, або ж група людей, бачать навколишнє середовище. Саме образотворчі засоби мистецтва допомагають людям пізнати те чи інше питання, яке турбує не одне покоління. Письменники, музиканти, художники, артисти… Усі вони говорять про те, що хвилює, змушує відчувати.

Коли митець дає волю своїм почуттям – його фантазія створює перед нами образ.

Образ закоханого, образ страждаючого; образ роботи, образ думки, образ образу… Усе те, що надихає людей мистецтва – життя. А чим є життя? Це сукупність різних за змістом та наповненням проблем, які щодня змушують людину прокидатися, боротися, іти вперед.

Ці моральні проблеми змінюються в залежності від епохи, культури, суспільного устрою держави. Але усі вони торкаються наших душ. Моральні цінності кожна особа визначає для себе самостійно. Проте усі вони є типовими: родина, дружба, кохання… Одні конкретні, інші – абстрактні. Але – це наші моральні питання, які ми вирішуємо, крокуючи стежками своїх життів. А куди ми крокуємо? Ми йдемо у певному напрямку, шукаючи сенс власного життя, особисте щастя, іноді суспільне благополуччя.

Хочемо ми того чи ні, але мистецтво тісно пов’язане з мораллю. Уся інформація у творах мистецтва – джерело моральних переконань автора. Цінності, душевні переживання, добро та зло у безкінечній боротьбі – усе це черговий доказ того, що без моралі не було б мистецтва. Адже мистецтво – лише продукт духовної (моральної) діяльності людини.

Існує також і зворотній зв’язок моралі та мистецтва. Мистецтво, у свою чергу збагачує моральний потенціал людини новими емоціями, враженнями і переживаннями.

Ось так, у тісному взаємозв’язку, мистецтво і мораль супроводжують нас від народження і до смерті. Учора, сьогодні та завтра нас будуть цікавити усе ті ж питання, але з різною глибиною. Перспектива розвитку людини, держави, світової спільноти – вічні проблеми. Паливом для їхнього руху є мораль, яка у свою чергу, черпає енергію від мистецтва.

Кожен творець, на мою думку, під час створення чергового шедевру, замислюється на тим: «А які емоції викликатиме моя робота у людей?» Тобто, художник або композитор підбиратиме певні барви або ж ноти, котрі зможуть викликати у нас прояв моральності – посмішку або ж сльози.

З плином часу та зміною епох, з’являлися нові стилі та течії мистецтва. І, кожен стиль — бароко, класицизм, символізм чи футуризм — ставав новим розумінням нових проблем. Кожен стиль ставав частинкою чогось нового, цікавого і незвичного у мистецтві. Уся історія мистецтва, якщо уявити її у вигляді послідовної еволюції — це рух поетапного наближення естетичної свідомості до розуміння буття.

Але, як би близько мистецтво не наближалося до розкриття сенсу буття, справжнє життя завжди виявлятиметься яскравішим та багатшим у стократ. Юні художники, письменники, композитори продовжуватимуть зображувати лиш образи, але не саме життя. Не слід також забувати, що спосіб творення мистецтва і його зміст, у будь-якому разі, залишиться за межами морального змісту.

Особливості вираження справжнього мистецтва, особливо мистецтва складних епох, що мали велике розмаїття філософських принципів та наукових відкриттів, не знаходять поступок системі, у якій етичні теорії створюють моральні норми та принципи. Художня індивідуальність стилю розкриває суб’єктивність світогляду — авторське бачення світу. Тому воно неодмінно лишає свій відбиток на образному буянні барв мистецтва.

Проте, не хотілося б ототожнювати мистецтво і мораль. Адже, на відміну від мистецтва, мораль ставить перед собою завдання об’єктивувати та узагальнити. Етика формує змістові структури, які наближені до універсальності. Що, особисто я, вважаю правильним.

Музика говорить про життя та смерть, добро та зло, про любов та природу. Вона передає процес створення та знищення, динаміку вічності. Полотна художників заявляють про те, що моральна досконалість та естетична краса мають багато спільного. Слово пробуджує у людській душі образи любові, драматичних стосунків, гармонії, людських почуттів. Вона знаходиться на певній дистанції від моралі, але не відокремлена від неї.

Хотілося б згадати слова видатного українського педагога В. О. Сухомлинського, про те, що морально вихована людина повинна знати норми моралі, і дотримуватися цих принципів; враховувати особливості, почуття і інтереси інших; бути здатною розпізнавати ситуацію з позицій іншої людини, а ще володіти здатністю обстоювати свої переконання.

Отже, на завершення можу сказати одне: мораль та мистецтво взаємодоповнюють одне одного. І цей тісний зв’язок дарує нам духовну гармонію у цьому Всесвіті.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>