Дизайн-це насамперед уподобання кожної людини, яка б хотіла вирізнити свій смак. Протягом всього життя розвитку культури людина намагалась зробити своє буденне життя гарнішим, оздобивши всі необхідні їй предмети побуту-оселю,одяг,посуд. В теперішній час входять такі поняття, як користь і краса, суспільство і художник, творчість і потрібність. Найважливішим є те,що нас оточує навколо, несло в собі потрібність і красу, як потрібна умова життя нинішнього суспільства. Це відноситься і до декоративно-оформлюваного мистецтва: своїми витонченими діями архітектура з декоративним мистецтвом роблять світ особистості, її культуру, погляди, мораль та життєві принципи.
Коли йде річ про інтер’єри суспільства, про житлове середовище, то розуміємо під поглядом не лише єдність таких собі красивих виробів. Середовище — це простір, у якому присутні взаємовідносини людей,це єдиний матеріальний та духовний світ. В даний час архітектори і художники на стадії проектування приймають не тільки рішення загальних тем, пов’язаних з використанням будови взагалі, а й застосовують найвиразніші форми багатьох видів декору мистецтва.
Будівельники, архітектори, скульптори, художники, майстри, ґрунтуючись на досягненнях будівельних технік та наук, таким чином підвищують рівень обробки приміщень. В інтер’єрі найчастіше застосовують як сучасні — полімер, так і традиційні — кераміка, скло,дерево та камінь. Обираючи для обробки потрібні матеріали, архітектори намагаються створити єдину композицію інтер’єру, деякі сполучення матеріалів з загальним призначенням будівель.
Загальна специфіка інтер’єру деяких закладів в широкому обсязі використовуються в їх оформленні оригінальних композиційних рішеннях,роботи монументально-декоративного і прикладного мистецтв. Наприклад Палац культури «Україна» в м.Киів, Кремлівський палац з’їзду в Москві. Архітектурне рішення інтер’єрів — є складним з’єднанням архітектурних форм, простору, конструкції, пропорцій, масштабу, ритму, світла та кольору, спрямованого на практичне виявлення всіх ідей, які відповідають функціональному призначенню будівель.
Первісна людина занадто мало творила, а всіляко йшла на боротьбу з ворожими племенами, зі стихією, та голодом. Людина перш за все була мисливцем, її художня творчість навіювалась навколишньою природою, та тваринним світом. Шкури звірів, камені, коріння, складали печерний інтер’єр, на яких сиділи та грілися біля багаття та робили собі їжу.
Первісні люди полюбляли прикрашати свою оселю, розписом по стінах. Найголовнішими мотивами зображень, які є об’єктами полювання. Легкі, точні контури лінії почали відігравати важливу роль, в першу чергу виступають точно і сміливо покладені загалом кольорові плями, які були нанесені яскравою фарбою, коричневою, червоною, жовтою та чорною. Бувають такі випадки як фарби накладаються одна на одну, що створювало вигляд певного об’єму.
В деякий період в людини виникло бажання оздобити своє житло. Завдяки пам’ятникам архітектури ми можемо дізнатися, що відбувалося стародавній Греції будівельники піклувалися про формування інтер’єру. Під час оформлень внутрішніх просторів на той час використовувалась мозаїчна підлога та штукатурка дерева для стін. Ще використовувалась позолота, інструкція із глазурі на мармурі та золота, стрункі вази, пластини із чеканної міді, на яких відображені різноманітні сцени з життя людей.
У стародавньому Єгипті стіни покривались малюнками. Все інтенсивніше і якісніше почались оформлюватись культові споруди. Все більше і більше виділялись храми своїми високими та масивними стінами.Своєю величністю храми вражали оточуючих людей своїм оздобленням.
Поступово розвивається обробка каменем і інструкція, монументальний живопис, архітектурні твори прикрашають скульптурою. найбільше впадає до уваги розкіш інтер’єру Візантії: розписана штукатурка, мармуровий набір, мозаїка. Найунікальніше мистецтво Київської Русі. Сакральне мистецтво, яке є синтезом найбільших видів декоративного мистецтва — прекрасна «Софія» Київська, Золоті ворота, які несли до нас найпрекрасніші зразки сакрального мистецтва.
Найбільш складнo — це візуальний рівень лексики дизайну.
Число візуальних «слів», ідентично вербальним поняттям (наприклад, «крапка» = «-«; «лінія» = «-» тощо) є недосить значним. Отже, кількість головних графічних понять (не наводячи приклад на області кольору, тіні, світла. Таким самим являється положення і з набором кольоросвітлових понять. Адже число додаткових, похідних «слів» і «зворотів» на неординарному рівні мови дизайнів не менше, якщо не досить більше , аніж на вербальному.
Центральною на сьогодні, практична проблема дизайнерської лінгвістики — побудова вербального і, особливо — візуального тезаурусів.
Щодо професійно — ідеологічного словника тезаурус дизайну має забезпечувати не лише місце знаходження найрізноманітніших способів втілення одних і тих же думок, але й, найголовнішим чином,оптимізацію рішень інформаційно — пошукових завдань проектування.
Нарешті, найбільш складною і віддаленою проблемою, яка пов’язана зі створенням оригінальної мови дизайну. Він повинен сформуватись шляхом органічного синтезу своєрідних візуальних і вербальних деяких мовних елементів.
Це стало обумовлюватись найширшим діапазоном деяких причин — від безпосереднього підвищування якості проектування, — до розробок комп’ютерних програм у кібернетичному дизайні.
Тільки от наявність власних мов дизайну, розробки його семантики, лексики, граматики, тезауруса забезпечать дійсну глибину, повноту та якість втілення, розробки, вираження дизайнерських думок.
