Естетичне виховання починається в період коли дитина пізнає світ, вчиться відрізняти колір, смак, форми, звуки, людей. Ще з раннього віку дитина формує свої смаки та вподобання. Звісно задача вчителя, викладача не тільки навчити ай зацікавити. Якщо дитина зацікавлена вона буде все більше і більше прагнути вчитись, розвиватись, пізнавати світ і головне дитина буде пізнавати себе.
Естетика виховує людей в різних сферах. Перший приклад естетична краса, цінність людини бути в хорошій фізичній формі, коли м’язи мають певну форму,об’єм, тобто певний ідеал зовнішності людини. Деякі із філософів дотримувались даної цінності: Арістотель, Платон, Сократ. Вони вважали що потрібно бути здоровим тілом і душею. Сьогодні також має популярність дана цінність і серед молоді, а за кордоном наприклад в Швеції люди займаються спортом і в зимній період. Також є інша мода це вічна тема жіночої статі – тонка фігура. Деякі від цієї цілі можуть нашкодити собі. Звісно до естетичної краси можна віднести й одяг, макіяж, і навіть манеру ходити.
Звісно маючи силу волі чи активність, людина буде досягати своєї мети,або під певною системою, або індивідуально-творчим підходом.
Хочу звернути увагу на те, що естетика дає нам приклади прекрасного в різних формах і в різних періодах. Хотіла би зробити акцент на слові «форма». Власне форма допомагає нам відрізнити одне від іншого.
Наприклад, в розрізнені людини – тобто її будова тіла, може багато чого розповісти про саму людину, про її ритм життя, про генетику, про характер, про здібності, про задатки, про статус, про виховання. В цьому нам допомагають знання з фізіономіки , педагогіки, психології, фізіології, генетики, антропології та ін..
Інший приклад приведу на архітектурі. Форма архітектури та її індивідуальні характеристики мають свій стиль, особливість і тим і розрізняються.
Романський стиль – характеризувався своїм стилем и особливістью, обов’язково мала бути роза із вітражу,округлої форми яка знаходилась над входом в костьол чи в церкву.
Готичний стиль подібний романському але мав більш гострий стиль побудови та темніший за виглядом. Можна згадати і кубізм і бароко та ін.. Потрібно цінити інший погляд, інший підхід тобто творчий підхід з часом має найкращий фундамент,результат та вплив. Є думка, що раніше не було квадратів, чітких форм в будівництві , що це все з’явилось років 500-600 назад.
Творча активність особистості це є власне ця зацікавленість. Коли дитина з юних років вчиться робити вибір, приймати рішення, формує свій світогляд та збирає досвід, бажання її здійснити свою ціль буде мати часто творчий характер. Так як діти хочуть виокремити себе, хочуть щоб їх хвалили, багато хто з них буде мати ціль щоб стати краще чим хтось.
Є діти з великим талантом але якщо вони не будуть активні, вони не стануть наприклад малювати краще. Діти, люди які активно розвиваються, постійно займаються в одному напрямку мають добрий результат не завжди відразу але мають.
Ще з юних років потрібно робити екскурсії для того щоб кожний побачив іншу форму естетичної краси, інший стиль, відчути іншу атмосферу, все це потрібно щоб надихати і мотивувати людину. Певні спогади є досвідом і прикладом на рівні підсвідомому для людини. Не дарма кажуть мудрості сходу, що після подорожі людина не є такою якою була раніше. Тому що вона була в іншій обстановці, можливо в іншій культурі і це закладається в ній.
Є бажання згадати Хайдегера, про те як він розповідав що людина може бачити ідеальне. І це ідеальне іноді застряє в голові в людини, і людина буде намагатись те що вона відчула передати іншим людям за допомогою творчості, мистецтва. Наприклад можна згадати фільм «Сніданок у Тіфані» в якому знімалась відома зірка та діяч Одрі Хепберн. В цьому фільмі вона вперше виконувала пісню яка за малий час стала класикою. Пісня називалась «Moon river» автор цієї пісні Генрі Манчіні сказав що одного разу під час зйомок фільму в голові в нього заграла чудова мелодія але нажаль він її забув. Після цієї події він цілий місяць намагався згадати ту мелодію, яку він почув тоді, але він досяг своєї мети, він її записав і після як кажуть результат його старань був колосальним. Хоча, за думкою Хайдегера, людина все одно не може повністю передати те що чує, відчуває, бачить, але людина постійно намагається досягти своєї мети.
Тому потрібно цінити та любити те що оточує нас. Багато людей які жили до нас вкладають душу в різні види творчості, чи то мистецтво, чи то наука, головне що людина може створювати, хто знає може це і є межа людської свободи, волі.