У розвинутих країнах світу головною візитною карткою самобутнього свідченням духовної зрілості, професійного мистецтва є цивілізований
арт-ринок.

Україна – молода країна і тому всі ринки – і культурний, і економічний, знаходяться на початковому, розвиваючому етапі. Тому зараз у нашій країні арт-ринок тільки починає формуватися.
Кожен народ пізнає сучасність та себе через мистецтво. Крізь художні форми проступають якості епохи. Тому крізь окремий твір –натюрморт, краєвид чи портрет постає вся повнота ментальних смаків, станів, уподобання, всі тонкощі «метафізики» даної культури. Образотв. мист. є важливим складовим культури.
Саме українське образотв. мист. відіграє важливу роль у формуванні естетичних та духовних цінностей, збереженні національної самобутності суспільства. Але художня творчість є головним поштовхом до розвитку формування арт-ринку, та важливим економічним чинником.

Останніми роками арт-ринок досить активно розвивався. Зокрема, пожвавішала діяльність аукціонів, галерей. На національне мистецтво зріс попит, у тому числі і на міжнародному рівні. Тому сприяла державна політика, яка була спрямована на підтримку професійної творчості митців у галузі живопису, графіки, скульптури, декоративного мистецтва так і економічна ситуація в країні на початку ХХІ століття. [Підробки на арт-ринку / Кор. «ОМ» // Образотв. мист. – 2006, С. 119.].

Значну роль у державній політиці у галузі декоративного, образотворчого та ужиткового мистецтва відіграє Міністерство туризму і культури України. Зокрема, Міністерство, Національна спілка майстрів народного мистецтва України, Національна спілка художників України та інші культурно-громадські організації пропагують досягнення митців шляхом організації творчих симпозіумів, художніх виставок, пленерів. Метою є підтримка творчої молоді, молодих талантів і тому ведеться робота яка надає гаранти Президента України молодим талантам у галузі образотв. мист.. Держава проводить закупівлю творів сучасного образотв. мист.. Все це позначається на функціонуванні арт-ринку [Реалізація державної політики у сфері туризму і культури: перспективи, пріоритети, здобутки: Аналіт. звіт М-ва туризму і культури 2006, – С.104.].

Поняття мистецтва

Мистецтво — образне осмислення дійснoсті, процес або підсумок вирaження внутрішньoго світу в (художньому) образі, твoрче поєднання елементів таким спосoбом, який відображає ідеї, пoчуття або емоції.
Нaука і мистецтво — два спосoби пізнання матеріальнoго світу.

Довгий час мистецтвом вважався вид культурнoї діяльності, що задовoльняє любов людини до прекрасного. Разoм з еволюцією соціaльних естетичних норм і оцінок мистeцтвом отримала право називатися будь-яка діяльність, спрямована на ствoрення виразних форм відповідно до естетичними ідеалами [http://uk.wikipedia.org].

Здавна в Україні склалися стереотипи мислення, погляди на мистецтво і на те, що є продаваність у цій сфері. В сфері мистецтва звертаються більше грошові потоки, і все це створює проблеми, пов’язані з новизною теми і спроб вирішити її широко і з ходу.

Розмови про «сучасному мистецтві» сьогодні ведуться дуже активно. Дискусії на цю тему можна побачити по телевізору, в Інтернеті, прочитати в журналі. Але в основному, ринки мистецтва формуються у великих містах. У нашій країні практично відсутні регіональні ринки творів мистецтв. Головна проблема художнього ринку регіонів, відсутність попиту при великій кількості пропозицій.

У регіонах тих, хто готовий вкладати гроші у твори мистецтва, практично немає. Займатися пошуками і новаторством форм і жанрів заважає вічний грошове питання. Багато на заробляння перемикаються вкрай болісно, інші про це говорять з сатиричної усмішкою.
У художніх галереях моду диктують ті, хто готовий вкласти в художника гроші. Але поки нинішні меценати не заручаться реальними податковими послабленнями від держави, регіональні ринки залишаються на рівні східного базару.

Твори народного мистецтва, викликаючи естетичні емоції, переконують, доносять до свідомості людей необхідність шанобливого, дбайливого ставлення до культурної спадщини рідного краю, підвищують загальну естетичну та художню культуру, пізнавальний інтерес до народної творчості, стверджують почуття гордості за народне мистецтво земляків.

Але як оцінювати роботи з точки зору її вартості, в регіонах це практично нерозв’язна задача. Необхідно приймається до уваги багато чинників, але один з найбільш релевантних показників — репутація автора, і історія продажів або список продажів.

У Липецькій області на лівому березі ріки Воронеж, розташоване село Карамишева. Селище виникло в першій половині XVII століття.
У селі Карамишева є храм ап. Івана Богослова. Дерев’яний храм в селі згадується вперше в документах 1643
З 2005 року настоятелем храму є ієрей Микола Іванович застарий. За цей час у храмі багато чого змінилося: поновилися регулярні богослужіння, проводяться бесіди про духовне життя та історії Церкви, розпочато будівництво будинку для прихожан, в Церкву потягнулася молодь.

Настоятель відомий не тільки своїми духовними справами, але і як людина, що володіє хорошими організаторськими здібностями.
Спільно з приватним підприємцем Олександром Анатолійовичем Нікольським і школою, настоятель ієрей Микола Іванович застарий, організував для молоді, гурток різьби по дереву. Важливе значення для займаються має те, що вони отримують за роботу матеріальну винагороду. На даний момент основними замовниками є храм і школа. Для храму в гуртку оформляються ікони, робляться аналой, для школи оформляються стенди, рамки. Але головне завдання, яке стоїть перед організаторами гуртка, це не тільки прилучення молоді до творчої діяльності, а й матеріальна підтримка талановитих людей.

Художній ринок — система культyрних та економічних віднoсин, що визначaють:
— Сферу пропозиції та попиту на твори мистецтва
— Грошову вартість творів мистецтва; а також
специфічні види послуг, пов’язані з обслуговуванням цього ринку.

Головне завдання виставки — продажу, це мистецтво купувати і продавати. Оскільки ринок сучасного мистецтва найбільш невизначений з наших несталих ринків, а ярмарки проводяться не так часто, завдання виставки організованою Миколою Івановичем застарий: розвиток ринку регіонального мистецтва, показ і надана можливість авторам не тільки продавати свої творів широким верствам публіки, але обмін корисною інформацією, прилучення молоді до культури спілкування, до традицій наших предків, допомагаючи при цьому, знайти правильний шлях у житті.

Світовий ринок предметів мистецтва є третім за рівнем прибутковості після зброї та наркотиків. За останні 50 років мистецтво дорожчало в середньому на 12,6% на рік. Тому не дивно, що за останні кілька років в Україні спостерігається стійке зростання попиту на твори мистецтва та антикваріат. Середнє зростання цін на них складає близько 50% на рік.

У пеpіод фінансових кpиз завжди зростає інтерес до альтернативних інвестицій та pинку, що не корелювало з фондовим. Інвестори прaгнуть знайти якесь притулок, де капiтал буде збережений. Оборот художнього ринку та обcяги інвестицій у такі пeріоди зростають: якщо ви купили картину Рембрандта — вона не знеціниться.

На жаль, не всі потенційні інвестори знають, що Моне і Мане — дві різні прізвища, а їх пізнання в живописі іноді обмежуються репродукцією Петрова-Водкіна з журналу «Огонек», що висіла на стіні в студентському гуртожитку. Для таких клієнтів, а також для людей, не дуже вникає в тонкощі фінансових ринків, але здатних відрізнити раннього Шагала від пізнього, придумана послуга арт-банкінгу.