У наш час, ситуація в українському кіномистецтві далеко не найкращого зразку. Описуючи її я зрозуміла одну просту річ, що наше українське кіномистецтво повністю заполонила зарубіжна кінопродукція. Звернула увагу на проблему вітчизняних кінотеатрів які переживають не найкращі часи.

Зараз головною проблемою кінотеатрів, як і інших сфер життя, є фінансування та підтримка з боку держави та громадськості. Приміщення у яких вони розміщені, давно потребують ремонту, обладнання вже давно застарілі і не відповідає сучасним вимогам. Для їх підтримки потрібні як фінансово-матеріальні, так і людські ресурси яких в Україні не достатньо. Хоча, відкривають кінотеатри де і приміщення, і обладнання нове та відповідає сучасним вимогам.

Ще однією, не менш головною проблемою, є відвідування кінопрем’єр. Вона, дійсно є дуже низькою. Хоча, на мою думку, це не свідчить про те, що український народ не цікавиться кінопрем’єрами, і це також не свідчить про байдужість людей. Я вважаю, що це відображає лише фінансове становище українців. За кордоном квитки у кінотеатр є дешевшими ніж в Україні і це свідчить лиш про те, що українці краще зроблять ціни вищими ніж доступнішими, щоб люди могли біль свого вільного часу присвятити перегляду цікавого кінофільму.

Також, низьку відвідуваність кінотеатрів зумовлена розвитком технологій. Практично усі кінофільми ми можемо знайти і переглянути в мережі Інтернет.

Ще однією з причин складного становища українського кіно, а зокрема кіностудій, є їх закриття. Кіностудії у Одесі та Києві свого часу були найбільшими у світі. У них творив Олександр Довженко. А тепер вони не мають коштів на свій ремонт або навіть, на створення музею на їх базі.

І це все лише свідчить про те, яким є український народ. На будівництво різноманітних магазинів, супермаркетів які є на кожному «кутку» кошти є, а на ремонт кінотеатрів не має.

Ця ситуація з кіностудіями призводить до того, що талановиті українці від’їдають працювати за кордон. Так ми і втрачаємо таланти, не цінуючи їх. Також, виходячи з цієї ситуації, люди знімають кіно на любительському, аматорському рівні. Ці ж кінострічки показують на екранах кінотеатрів.

Крім цього, існує і така проблема, як дублювання кінострічок. Люди, які мали б хоча якісь моральні норми, не копіювали кінострічки, які завозять до України як з Росії, так і з Європи і Голівуду. Україна не має необхідного обладнання для перекладу фільмів на українську мову, і це призвело до їх дублювання.

Найбільшою проблемою є те, що у великих містах (Києві, Одесі, Рівному, Житомирі і т. д.) відкриття кінотеатрів не припиняється і сьогодні, а у маленьких містечках, якщо є хоча б один кінотеатр, це вже добре. Люди кругом однакові. Як у великих так і у маленьких містах є особи які бажають відвідувати кінопрем’єри. Але чомусь у маленьких містечках не вважають доцільним відкривати кінотеатри. Можливо, їх і не потрібно багато але хоча б один який регулярно працює і там показують цікаві кінофільми, необхідний.

Також, існує така проблема, що кінопрем’єри демонструють лише у великих містах. На мою думку, це не є вірно по відношенню до інших людей. Можна зробити висновок, що піти на прем’єру можуть собі дозволити лише ті люди які проживають у великому місті.

Колись, знімаючи фільми, українські кінорежисери надавали велику увагу історичним кінофільмах, у яких розкривали всі подробиці тогочасних подій. У тогочасних кінострічках розкрита мораль. На сьогоднішній день, знімаючи кінострічку, режисери не задумуються над тим, що саме вони хочуть нею донести до глядачів, чи є у цьому фільмі хоч якісь етичні сторони.

Кіно є один з наймогутніших засобів впливу на психіку глядачів.

Коли ми передивляємось фільми, рідко зупиняємось, аби осмислити побачене й почуте. Кіно призводить до механічного запам’ятовування інформації, автоматичного сприйняття “на віру ”. Дивлячись фільми ми самі того не осмислюючи, автоматично запам’ятовуємо поведінку героїв яка не завжди є позитивною. Більшість негативної інформації ми отримуємо від неякісних кінострічок яка негативно впливає на наше життя.

У сучасному кіно висвітлена і релігійна проблематика. Вона проявляється і в органіці, тобто впливає з суспільного середовища, з сучасної епохи і в провокаціях, бо навмисно, інколи, певними силами, що цілеспрямовано діють в напрямку регресу, засіває сумніви, зневіру, культивує фальшиві цінності, стимулює розбрат між віруючими, служить зброєю боротьби проти релігії. Релігійні теми за своєю природою не є сумісні з розважальною індустрією, а спонукають до мислення, зосередженні на власному серці. Однак, у нашому, сучасному кіно всі тематика сумісні в одну і це є не вірно. Людина сама повинна обирати який кінофільм вона хоче переглянути. Якщо це фільм релігійної проблематики то у ньому не повинно бути сцен з інших індустрій.

На сьогоднішній момент, у кожного є можливість обрати кінофільм у тому напрямку, який він бажає. Обираючи фільми ми не замислюємось чи можемо ми навчитись чомусь хорошому, як він впливає на нас з моральної точки зору. Кожен кінофільм повинен мати у собі мораль інакше не має сенсу його переглядати, так як він не навчить нічому хорошому. Не важливо де ми переглядаємо кінофільми в домашніх умовах, в кінотеатрах чи деінде, ми повинні взяти з нього лише хороше. Усвідомлювати, що є позитивним, а що негативним.

Важливим є те, яку користь приносить в наше життя кінотеатри та кіно. З однієї сторони це цікаво, можна весело та з користю провести вільний час, але з іншої сторони, шкідливим є перегляд фільмів за телевізором чи в мережі Інтернет, так як це шкодить нашому здоров’ю.

Отже, переглядаючи сучасні кінофільм, ми можемо навчитись визначати морально-етичні сторони які висвітлені у фільмі. Вибираючи, на який фільм піти до кінотеатру, ми маємо врахувати всі позитиви і негативи. Варто звернутись до відгуків про ту чи іншу кінострічку і лише тоді приступати до її перегляду.

Сучасні кінофільми не зовсім відповідають моральним нормам, яких повинні дотримуватись, коли випускають фільми. Можна зробити лише один єдиний висновок, що обираючи кінострічку для перегляду, ми повинні дізнатися, про що вона і лише тоді приступати до перегляду.