Спілкування в усі часи було основним процесом взаємодії особистостей. Це зумовлено потребами у взаємозв’язку, обміном тієї чи іншої інформації, здатністю розуміти партнера та побудови подальшої співпраці.

Існування жодного суспільства та жодної людини було б неможливо без спілкування. Розвиток особистості буде стояти на місці за відсутністю цього факто бо виховання та пристосування до життя стають закритими.

Звичайно різні соціальні групи мають відмінності в спілкування в результаті чого можуть бути складнощі в розумінні один одного. Але професійне, ділове спілкування є найважливішим видом спілкування між людьми, та характеризує особистість як спеціаліста.

Можна виділити такі професії в яких культура спілкування є головним знаряддям праці, до цього списку належать фахівці соціолога. Емоційна культура, культура мови, культура поведінки, культура професійного спілкування – це все складові професійної культури соціолога якими він повинен володіти.

Спілкування, а саме ділове, є найважливішим видом відносин між особистостями. Результатом цих відносин стають багато різних понять які ми зустрічаємо у повсякденному житті і які є основою всього, що відбувається навколо, річ йде про справедливість, добро, зло. Все це розглядається ще с давніх часів.

Етику культури мови можна визначити як сукупність різним норм і правил які регулюють спілкування між людьми.

Культура мови передбачає вимоги до спілкування в тій чи іншій ситуації та правила прояву поведінки в той час як культура професійного спілкування включає в себе окрім цих ще додаткові вимоги до проведення переговорів тощо.

Важливими є соціально-психологічні характеристики мови, наприклад, відповідність мови щодо соціальних ролей, емоційний стан співрозмовника, все це відіграє свою роль у професійному спілкуванні.

Професійний соціолог повинен володіти певними навичками для продуктивності праці та демонстрації своєї компетентності. Він повинен володіти соціологічною термінологією та знати як пояснити різні явища, володіти професійним діалогом та підтримувати розмову, робити доклади там виступи на соціологічну тематику та вміти спілкуватись з питань соціологічної діяльності з нефахівцями соціології, це потрібно для створення ділових стосунків.

Професійний соціолог при спілкуванні повинен дотримуватись певних правил, а саме етичних норм, правил етикету, тримати під контролем свої емоції, спрямовувати діалог в потрібному напрямку. Спілкування може створювати різну атмосферу у колективі та під час виробничого процесу, це потрібно брати до уваги задля уникнення конфузів на робочому місці. Існує професійний кодекс соціолога в якому прописані аспекти діяльності фахівця.

Етика ділового спілкування – вияв моральності та моралі у спілкуванні ділових партнерів.

Усі аспекти культури мови соціологів прописані у спеціальних етичних кодексах, які регулюють правила поведінки, так як соціолог працює в більшій мірі з людьми напряму. Соціолог несе відповідальність за моральну поведінку, яку він не повинен порушувати. Етика соціолога має багато рівнів адже існують різні ситуації в яких потрібно вести себе відповідно обстановці, це може бути публічний виступ, анкетування, інтерв’ю абощо.

Можна зрозуміти, що етика соціологів є лише «доробленою» версією загальнолюдської моралі, що базується на законодавстві та на науковому спілкуванні. Але звичайно є своя специфіка, так як праця соціолога пов’язана з конфіденційністю (в деяких випадках), є свої складнощі, оточуючий колектив та найголовніше – це значущість результатів дослідження для політики та для соціуму в цілому.

Культура мови в якомусь сенсі є серцевиною професійного спілкування, що саме є важливим, так це стиль та функціональність без зайвих допущень.

Існує багато підручників по етиці ділового спілкування, але не всі вони є влучними і лише декілька з них можна виділити.

Є такий факт, що при невдалому спілкуванні ніколи не буває винна лише одна сторона, в цьому беруть участь обидва партнери одночасно. І щоб уникнути такої ситуації кожен з співрозмовників повинен вміти пояснювати та розуміти.

Щоб мати успіх у комунікації, соціолог повинен вважати на різні розуміння, а саме їх два:
1) Вербальне розуміння – потрібне для встановлення мовного контакту.
2) Глибинне розуміння – найважливіша частина, тому як потрібна для досягнення мети спілкування.

Головним критерієм успішного спілкування – це успішне досягнення цілі, яка була поставлена при комунікації (з цим повинні погодитись обидві сторони які приймали в цьому участь).

Як висновок можна сказати, що спілкування це багатогранний процес розвитку комунікацій між людьми, що стимулюється потребами в діловій діяльності. Основою якого є обмін інформацією, сприйняття, побудова стратегії та розуміння партнера.

Культура мови соціолога повинна включати володіння такими навичками, як культура поведінки, загальну культуру мови, культуру професійного спілкування. Взагалі вимоги прості але при виконанні треба бути уважним і слідкувати за своїм мовленням, треба відповідати за кожне своє слово, повинна бути виразність, лаконічність, дотримуватись норм мовного етикету.

Всі ці пункти вибудовують культуру мови соціолога, як фахівця своєї справи.