Для вивчення культури та мистецтва різних народів світу важливо зрозуміти структуру та особливості естетичної свідомості, що допоможе краще охарактеризувати менталітет людей, які проживали на тій території у певний проміжок часу. Метою роботи є відшукати структуру та елементи естетичної свідомості на базі тієї інформації, яка вже має місце у науці, а також охарактеризувати та знайти спільне й відмінне естетичних свідомостей різних часових проміжків. Для цього я буду вирішувати наступні завдання: 1) опрацюю матеріал з теми 2) порівняю ідеали мистецтва різних часових проміжків, і спробую відшукати відповідні паралелі до естетичної свідомості народу.

Естетична свідомість — база для побудови мистецтва, а мистецтво у свою чергу формує естетичну свідомість, тому розглянувши естетичну свідомість та витвори мистецтва можна визначити менталітет народу, а також дух епохи. Зі співставленням інших аспектів стає можливе віднайдення майбутнього вектору розвитку естетичної свідомості, а отже, й можливо майбутнього менталітету та пріоритетів, що можна використати у менеджерській діяльності для створення концепцій роботи персоналу чи існування фірми. Тому, розглянемо та оцінимо запропоновану теорію у нашій роботі.

Поняття естетичної свідомості

Поряд з естетичною структурою свідомістю існує її окрема форма – естетична свідомість.
Естетична свідомість – відокремлена форма суспільної свідомості, яка існує у вигляді абстракції (тобто духовного утворення), що формується на базі переживаючого ставлення людини відповідно до суспільного ідеалу.

Іншими словами, естетична свідомість формує особистісні уявлення людини відповідно до всезагального досвіду людства. При чому на особистісні уявлення впливають вподобання, сфера діяльності…, а це у майбутньому може вплинути на трансформування навколишньої реальності. Естетичний образ – неповторний, адже під час інтелектуальної діяльності відбувається зовсім неочікуване зіткнення інформації, яке під час синтезу може формувати новий варіант, зовсім інакший від висхідних. Зараз розглянемо більш детально сутність естетичної свідомості.

Предмет та специфіка естетичної свідомості
Предметом дослідження та об’єктом пізнання естетичної свідомості є переживання та безпосереднє продукування нових форм дійсності, які мають чуттєвий характер.

Специфіка її діяльності полягає у тому, що естетична свідомість — це складана сукупність почуттів, переживань, ідей,… що існує у суспільстві як суспільна свідомість. І головне те, що естетична свідомість завжди набувається у практичній діяльності, а процес формування естетичної свідомості особистості дублює досвід всього людства. Головною її особливістю є те, що на формування безпосередньо впливає емоційне начало.

Видові особливості створюються єдністю форми та структури. Існує два рівні функціонування естетичної свідомості, а саме: повсякденний (той, який ми використовуємо у буденній діяльності навіть не маючи відповідної підготовки) та теоретичний (той, який створюють професіонали. На цьому рівні знаходяться загальні уявлення про світ).

Усі люди займаються мистецтвом чи являються носіями знань про нього, а естетична свідомість народу фіксує результати творчої діяльності соціуму, що є базою для подальшого формування загальних ідеалів. Завдяки різноманітній діяльності людей межі між рівнями стали досить умовними. Специфікою та особливістю естетичної свідомості є те, що ми створюємо суб’єктивний образ на базі об’єктивного, але він являється досить мінливим відповідно до динаміки ідеалів краси.

Свідомість – це людський досвід. При чому естетична свідомість, а особливо її чуттєва частина – небайдужість – створює базу для інтелектуальної творчості.

За уявленнями Локка у його книзі «Опыт человеческого розуменнии» Свідомість – рівне поняттю особистості [4]. Тобто, бачення світу — це і є особистість. На противагу цій думці Маркс висловлюється кардинально іншу тезу, яка базується на тому, що свідомість та мислення — продукт діяльності мозку і не може представляти нічого іншого[6].

Важливою передумовою появи свідомості стало різнорівневе емоційне реагування на світ. Предметом емоційного реагування є якості та предмети, що вимагають розгортання почуттів, а саме завдяки цій операції вони набувають для людської свідомості сенсу. Емоції в даній системі фіксують та зберігають інформацію про навколишнє середовище у вигляді образів. При чому, емоції – це не тільки оцінка, а й безпосередня діяльність особистості. Таким чином емоції виступали як передформа мислення. Хоча на сьогоднішній день відомо, що механізм оцінки — різний. Спільним є лиш те, що у своїй діяльності вони спираються на попередній досвід і як наслідок створюють узагальнені образи, якими користується у майбутньому.

Специфіка естетичної свідомості базується на поняттях які детермінують її, а саме: ідеали, погляди, смаки, переживання які не можна тлумачити однозначно. Емоції формують ставлення до предметів пов’язаних з духовною сферою. Отже, естетична свідомість – це прояв духовно-практичного освоєння світу. Індивідуальний характер естетичного не виключає соціально-детермінованого змісту. Індивідуальне естетичне може стати значимим на загальнолюдському рівні. Особливістю естетичного є те, що воно не завжди базується на інтелектуальному знанні, а інколи на інтуїтивному, що створює різні рівні відображення естетичної свідомості:
1) чуттєво-емпіричний (уява);
2)раціональний (погляди, естетичні судження, ідеали);
3)теоретичний.

За формою продукування естетичну свідомість її можна розділити на 2 типи – споживчий та творчий.
Структура естетичної свідомості в наслідок того, що складається з естетичних емоцій та переживань є достатньо нестійкою, а як результат не тривалою.

Поняття естетичного почуття, смаку та ідеалу

Естетичні почуття не вроджені, а набуваються в ранньому дитинстві. Формування їх відбувається через безпосередню діяльність, освоєну раніше культурою. Генетична підструктура людської особистості є фундаментом для побудови естетичного, адже в ній збережена інформація про задатки різних направленостей. У наслідок того, що генетичний код присутній у всіх, а специфічним її атрибутом являється різнопланова інформація (про вподобання та схильності), то можна припустити, що задатки наявні у всіх, а ступінь їх розвинутості – різна.

Естетичне почуття – це результат об’єктивної оцінки особистістю навколишньої форми реальності, яка співставляється з його власним ідеалом краси. Естетичні почуття формуються на основі власної діяльності та оцінки продуктів мистецтва. Нерозвинуте естетичне почуття може говорити про недостатню освідченість та культурну розвинутість особи.

Естетичний смак – це можливість людини правильно оцінити мистецтво. Загалом, це не пасивний процес оцінювання, а й безпосереднього процес прийняття чи відторгнення естетичних цінностей суспільства. Наш вибір цінностей визначає вектор естетичного саморозвитку. Відповідно до того, що фундамент для побудови естетичного смаку мінливий, то як результат і смак постійно змінюється. Цікаво те, що навколишнє оточення може вплинути на піднесення чи спад власного естетичного смаку.

Естетичний ідеал – взірець, який утворюється в наслідок співставлення вподобань суспільства та власних поглядів на предмети мистецтва. Виражений у чуттєвій формі. Ідеал тісно пов’язаний з дійсністю. Їх безпосередній контакт відбувається завдяки різним засобам. Загалом, продукування ідеалу відбувається творчо у процесі синтезу найкращих елементів різних частин. Ідеал – це синтез сьогоднішніх вподобань та тенденцій майбутнього. Він має такі функції: вказує на напрям діяльності; зазначає тенденції майбутнього. Не існує реального естетичного ідеалу, він утворюється внаслідок синтезу та реалій та уявлень найпрекраснішого на базі естетичних знань та вподобань.

З розвитком людства стає необхідним оформлювати та аналізувати естетичні ідеали людей різних часів, що створює так звану теорію, яка має на меті знайти об’єктивні погляди на базі багатьох суб’єктивних. Специфіка естетичного ідеалу пов’язана зі зв’язками суспільних та моральних ідеалів людини та суспільства, що згодом виливається в узагальнений ідеал певної епохи певної місцевості. Загалом естетичний ідеал зумовлений матеріальним життям народу (розвиток естетичної діяльності, розвиток мистецтва).

Підводячи підсумки потрібно зазначити, що естетична свідомість – це досвід накопичений у процесі духовно-матеріальної діяльності, що формує ідеали, якими послуговується особистість та суспільство створюючи нові предмети мистецтва, тобто матеріал для побудови нових ідеалів. Естетична свідомість створюється безпосередньо при взаємообміні інформацією особистості та оточуючих, при чому відбувається синтез ідей та створюються нові неповторні образи, які використовують всі учасники обміну. Загалом на естетичну свідомість може впливати як окрема особистість, так і суспільство.

ВИСНОВКИ
Опрацювавши матеріал і дослідивши деякі аспекти історичного розвитку людства можна з впевненістю сказати, що естетична свідомість безпосередньо впливає на формування менталітету населення, а також це створює поле для нових досліджень пов’язаних з впливом мистецтва на економічну та політичну ситуацію на мапі світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Борев Ю.В. Эстетика. – М., 1988.
2. Ильенков Э.В. О «специфике» искусства
3. Каган М.М. Эстетика как философская наука: Учебник. – СПб, 1997.
4. Локк. Опыт о человечечком разумении.- 1985.
5. Левчук Л.Т., Кучерюк Д.Ю., Панченко В.І. Естетика: Підручник. – К.: Вища школа, 1997, 2000.
6. Маркс, Енгельс. 1955-29с.
7. Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1978.