Танець — це вид мистецтва, де думки, емоції, та багато іншого передаються через пластичні рухи тіла. Найчастіше в танці відображається зміст емоцій, пісень та музики. Танець існував, існує і буде існувати в усіх культурних традиціях будь-якого народу. За всю історію існування людства, танець змінювався і вдосконалювався, тим самим відображав різні вікові епохи. Є багато різновидів і форм танцю. Основними та найдавнішими видами танцю являються: народний та класичний танець.
Класичний танець є основою балетного танцю, який з’явився наприкінці шістнадцятого століття. Балет особливий вид театрального мистецтва , який поєднує в собі особливий настрій, що створюється музикою та сюжетом танцю. Із віку в вік всі народи світу виявляли свої почуття, емоції, у якихсь народів це ритуальні танці, у якихось це хороводи, народні, етнічні танці які поклали основу балетному мистецтву. Згодом танець як явище перейшов у сценічне мистецтво яке ще у древніх римлян, греків, у Древньому Китаї, Індії, Єгипту набув став театральним дійством.
Танець як і всі досягнення людства мали певні етапи свого розвитку, якісь із видів проходячи етап певної популярності і будучи вподобанням публіки проходять стадію розвитку та в результаті зникають взагалі, або інтерес публіки до них значно затухає. Так наприклад у в 80-х роках двадцятого століття був дуже популярний танець брейк-данс, багато молодих людей захоплювалися цим видом танцю, створювалися театральні постановки з елементами танцю брейк –данс, але згодом інтерес публіки та й самих виконавців цього виду танцю, згас.
Але сказати, що вид такого танцю як брейк-данс взагалі перестав існувати, не можна, він трансформувався у більш сучасний вид – спортивний танець. На сьогоднішній день існує безліч видів спортивного танцю. Найпоширенішими серед людей які захоплюються культурою танцю, стали такі направлення в танці як: гоу-гоу, ча-ча-ча, пасадобль, вальс(повільний, віденський), фокстрот, самба, румба та інші. Широкого розповсюдження набули спортивні танці, не тільки серед молоді, але й серед людей різного віку.
Якщо зрівнювати класичний та спортивний танець, то в спортивному танці діти можуть виразити більш своїх емоцій ніж в класичному, адже класичний танець являється стриманим видом мистецтва, в якому можна виражати тільки те що написано сценарієм, тому сучасна молодь схильна до більш розкутіших, та вільних видів танцю, через них вони можуть виражати свої протести, думки, емоції та переживання.
Як свою чергу, через класичний вони не зможуть цього зробить, адже класичний танець це насамперед дисципліна якій потрібно підкорятися і не порушувати її, в класичному танці закони були написані багато століть тому, і по цей день всі учасники цього маленького світу, слідують ним, та не порушують його, а в свою чергу в спортивному танці фактично немає ніяких заборон, рамок та правил, можна створювати щось своє, придумував ати, та знаходити нові рухи, які будуть тільки вітатись. Але з іншої сторони, якщо б в класичному танці не було тієї самої дисципліни, то не було б і фактично класичного танцю і тим паче балету, адже саме основою основ класичного танцю є дисципліна якій підкоряються без виключення всі, починаючи від шанувальник закінчуючи, найвеличнішими викладачами.
Якщо зрівнювати дитячі колективи спортивних сучасних танців та класичного танцю, то можна дійти до висновку, що діти які займаються в сучасних колективах, то вони більш розкутіші, сміливіші та коммунікабельніші, так як найчастіше керівники таких колективів молоді люди, які самі бажають від життя того, що дають своїм учням. Керівники таких колективів, зазвичай нехтують дисципліною, і більше стараються щоб в дітях виражалась саме особистість, адже на їх думку якщо немає особистості в дитини, то саме в сучасному танці вона не зможе повністю себе розкрити, та їй буде дуже важко триматись на сцені. Основним аспектом розвитку особистості, в сучасному танці є те , що вони дуже часто виступають перед широкою публікою або в своєму крузі.
Таким чином діти стають більш розкутішими та сміливішими і коммунікабельнішими. В той же час якщо брати дітей з класичних колективів то можна помітити і зробити висновок, що вони більш замкнуті, та тим паче дуже дисципліновані на відміну, від дітей зі спортивних колективів. Їхні викладачі, тримають своїх вихованців в дуже жорстоких умовах, та дисципліні. Якщо говорити прямо, то на мою думку, вони майже вбивають особистість в дитині, адже закони в класичному танці і балеті, написані дуже давно, і їм потрібно слідувати, не відходячи ні на граминку від правил. В балеті не можна придумати щось нове, або якийсь новий рух, адже в ньому вже все давно придумане та продиктоване сценаріями та балетами.
Діти в таких колективах, не завжди самовпевнені і сміливі, некомунікабельні, і найчастіше злі. Але в той же час, в балеті витримують тільки найсильніші, наділені працелюбністю і високим талантом діти, які заради своєї мети готові пройти будь які перешкоди на своєму шляху. Але в той же час ця дисципліна, яка панує в колективах народного танцю та класичного танцю виховує в дітях силу волі, здатність долати різні життєві трудності та перешкоду, формує сильний характер, що може стати в нагоді не тільки в кар’єрі але й в звичайному житті.
І як висновок можна сказати, що всі види танцю мають право на життя, розвиток і в любому сенсі вони приносять багато користі дітям які займаються тими чи іншими видами танцю. І кожен з них унікальний, та неперевершений!
