Сезонність моди дозволяє їй завжди залишатися актуальною. Зазвичай виділяють два сезони: весна-літо та осінь – зима, які мають свої особливості: фарби і кольори, принти тканин і крій. Відомі світові дизайнери створюють свої колекції приблизно два рази на рік, завдяки чому два рази на рік мода майже повністю змінюється. Безперечно, «все нове – це забуте старе» і жоден дизайнер не обходиться без повернення до модних тенденцій минулих років. Та він вносить в новий стиль свої особливості і акценти [3, c. 65].

Кожен сезон змінюється мода, яка встановлює довжину і стиль одягу, форми, силуети і колір. Таке явище, як сезонність у світі моди розглядається з точки зору того, що саме дизайнери демонструють під час показів, і чи відповідає це кліматичним та погодним умовам, тобто доречно це взимку чи влітку. Отже, сезонність в моді — це відповідність одягу температурі за вікном і клімату, але в той же час вона повинна бути естетичною.

Спроба відмовитися від сезонів у світі моди була зроблена ще в 2007 році. Якщо говорити про генезис сезонності моди, варто зауважити, що в ході вивчення проектних характеристик розробки предметів одягу, а також з урахуванням потреб споживачів і можливостей представників індустрії моди, відбувся розподіл сезонів у світі моди на весну / літо і осінь / зиму.

Але, з урахуванням особливостей ринку і впливу будинків моди як суб’єктів модної індустрії, кількість сезонів щороку може змінюватися і доходити до 6-7 (проміжні, цільові, подієві та інш.). Але, як вже зазначалося, найбільш поширеними стали саме вищезазначені розподіли року на сезони.

Така періодичність у зміні модних тенденцій дозволяє виділити довгострокові тенденції, яких дотримуються протягом тривалого часу (декілька років), короткострокові – є актуальними протягом 2-3 сезонів і поточні — змінюються в кінці кожного сезону. В залежності від пори року: весни, літа, осені, зими змінюється не тільки стиль одягу, але і вплив на саму людину, її настрій і відповідно на її зовнішній вигляд.

Ці зміни пов’язані з емоційним фоном — реакціями, які відбуваються у людей у зв’язку із змінами в природі. Стиль і колір одягу, його елементи, складові образу, «лук» — на сучасній мові моди, можуть відображати настрій людини залежно від пори року і характерних особливостей сезону [2, c. 76].

Наприклад, весна асоціюється у нас з пробудженням природи, розквітом життя, молодістю і свіжістю, і це викликає у людей пожвавлення. Навесні почуття людей загострюються, предмети сприймаються більш емоційно. Що стосується весняного гардероба, все має бути дещо абстрактним, більш-менш схожим, кольори повинні бути складними. У малюнках і фактурі матеріалів недоречні яскраві поєднання, а кольорова гама одягу і додаткових елементів повинні бути рівноважними.

Влітку, навпаки, підкреслюються засмагла шкіра та тіло. Одяг має бути з легких, яскравих тканин природних кольорів, а принт тканин об’ємний і великий. Взуття легке, яскравих кольорів.

Восени ж одяг характеризується деякою масивністю, важкістю, щільненістю. Головне – це матеріал, його практичність, малюнок і фактура. Палітра кольорів в одязі досить різноманітна, але переважно в ній кольори самої осінньої пори року. Це всі відтінки зеленого, коричневого і бордового, для яскравості можна додати трохи жовтого і блакитного. Взуття слід обирати практичне і зручне.

І якщо осінь асоціюється з тяжкістю, масивністю і щільністю, то взимку насамперед це легкість. Взимку одяг відіграє ще більшу роль – тканина і матеріал повинні бути теплі, щільні, але легкі. В одязі переважають хутра і капелюхи, також підкреслюється фурнітура одягу. У взутті переважають важкі кольору, але легка і зручна форма. [2, c. 114].

Отже, вивчаючи принципи взаємовпливу і циклічної зміни різних модних тенденцій, можна помітити, що сезонна система створення, демонстрації і розповсюдження модних колекцій в одязі може призвести до поєднання різних циклів у створенні модного одягу, ґрунтуючись на певних тенденціях. Загальне правило свідчить, що такий цикл триває півроку.

Наприклад, розробка дизайну для моделей зимової колекції відповідає формуванню короткочасної тенденції на такий сезон як весна / літо, і навпаки. У зв’язку з цим, суб’єкти модної індустрії, що належать до сфери створення поточних тенденцій моди або виготовлення сучасного актуального модного одягу, мають доступ до відомостей, що дозволяють розробити додаткові проектні пропозиції.

У зв’язку з цим у Великобританії прийнято говорити: «Не буває поганої погоди, буває поганий одяг, що не відповідає погоді». Як відомо, англійці розбираються в моді, тому що саме в Англії народжуються світові модні тенденції останніх років. Але, часто буває так, що сезонна мода не відповідає сезону і виникає проблема, яким чином тоді можна одягати мереживні сукні взимку і носити хутряні туфлі влітку?

Чи може мода заподіяти шкоду здоров’ю та потрібно її в такому випадку дотримуватися? Зараз грані між сезонами відсутні як у природі, так і в моді. Модельєри найвідоміших будинків моди все частіше використовують у своїх колекціях одяг, що не відповідає сезону, лише для епатажу. Наприклад, Pradа презентували в останній колекції весна-літо туфлі на хутрі і капці, а Celine випустили дублянки яскравих кольорів з квітковим принтом. З цього випливає, що сезонність останнім часом непомітно зникає, так як мода не може нехтувати кліматичними змінами [1, c. 90].

Директор британського Vogue Херрнет Квік запевняє, що зовсім скоро ми побачимо народження демісезонного одягу, який можна буде одягати протягом всього року. Зараз звертати увагу на сезонність в одязі – це моветон для сучасних модників. Але чи готові пересічні покупці експериментувати над своїм стилем, який руйнує всі класичні закони моди і чи потрібна взагалі незручна мода?

Чому не можна одягатися у відповідності з погодними умовами? Адже мода з показів часто не має нічого спільного з тим, що людина одягає у повсякденному житті. Зруйнування кордонів сезонності здається дуже пафосно.

Таким чином, на мою думку, кожна людина вирішує сама: бути їй жертвою моди або одягатися у відповідності з погодними умовами і залишатися при цьому стильною.

Список використаних джерел

1. Грицай Є.В. Мода в контексті глобалізації// Актуальні проблеми духовності. Зб. наук. пр. — Вип. 4. — Кривий Ріг: І.В.. І., 2002. — С. 235-240.
2. Дихнич Л.П. Феномен моди в соціокультурних процесах ХХ століття.
Кузнецова Т.В. Феномен моди: естетика і діалектика// Філософські науки. — 1991. — № 6 — С. 167.