Для кожного юнака, настає час коли він замислюється про своє майбутнє про своє відношення до інших людей і до світу. Світ дуже великий в якому багато різних доріг , багато не розгаданих таємниць і подальша доля людини ,залежить від правильного вибору свого життя і своєї дороги . Але як бути тій людині якій не відомий цей всесвіт, — сліпому.

В дуже тяжкі умови ставить поет свого ще маленького героя Петра , який народився сліпим , але в своїй повісті він обдаровує його розумом і даром музиканта .

Коли він був маленький то в його сім*ї завжди панували : добро, спокій .Він завжди був наділений увагою і турботою своєї матері і дадька Максима, який виїхав в Італію , а звідти вернувся без ноги, але сильний дух воїна , ніжність і турбота матері допомогли сліпому Петру пізнавати цей світ. Можливо б Петро і замкнувся в собі б , но дядько Максим сказав щоб він менше думам о про свій не достаток , а думав про нещастя людей. Він гадав, що життя, яким живе хлопчик зовсім інше . Те що він не міг побачити , ярких кольорів , предметів і красу загалом всього світу дуже наганяло на нього сум , але Петро мав уявлення , завдяки сприйняттю його – звуків.

Але коли він зустрів сім*ю Ставрученков то дізнався є ще інший світ , зовсім не той в якому він живе. Він вважав і очікував що все буде по іншому, але зрештою зрозумів , що це його уявлення , що світ не такий легкий як здається . І в його душі посіявся смуток.

Коли він відвідав монастир і зустрівся зі сліпими дзвонарями , він зрозумів що лютість, самолюбство невід*ємна якість сліпої людини. Він свою долю відчуває близьку до долі Єгора , який не любить дітей. Але може бути й чуть інше ставлення до світу і до людей.

Коли ,Петро довідався від Ставрученко, легенду сліпого бандуриста Юрку він зрозумів, що не тільки, одні страждання властиві людині , що кожній людині є право вибору на кращу долю.

Петру стало на багато краще , але не від фізичної недуги , а від душевної . Замість лютості він відчуває почуття жалісті до людей і велике бажання їм допомогти. І він відкриває для себе талант і знаходить себе в музиці. Завдяки , музиці він може творити чудо, він доносить через музику те , що не міг зрозуміти сам.

У цій повісті Петро зробив вибір, стати музикантом , вибір який дав йому сенс життя , дав йому надії. Музикою він відчував всю красу тієї природи , яку він не міг побачити : співання пташок , дзюркіт струмків , річок.

Він не опустив руки , а навпроти , намагався боротись далі, але він це зробив не тільки для себе , але й для людей. Це був його вибір. Не менш складний вибір в цій повісті зробила Евеліна , вірний товариш Петра. Вона після знайомства с Петром намагалась весь час , бути поряд , вона дарувала йому своє тепло , показувала свою турботу , весь час підтримувала його . Час йшов і дівчинка не помітила як сильно прив*язалась до Петра, тепер вона вже не помічала його недоліки . А разом з Евеліною і йому було не так сумно і він забував про те що він сліпий.

Мрії , роблять її сліпою. Вона розуміє переживання і сумніви Петра , але робить « вчинок справжньої жінки « Евеліна сама каже Петру , про своє кохання до нього . А згодом по власній ініціативі, пропонує створити сім*ю. Це її вибір.. Але, Петро з часом зрозумів , що не може бути без своєї коханої і впускає її в своє серце і в своє життя. Вибір який вони зробили , цілком виправдав, їхні надії, їхні очікування . Згодом у них народився хлопчик і вони були щасливі.

А чи кожен з нас може зробити, правильний моральний вибір в своєму житті. Чи властиві кожному ці якості.
В поступку Евеліни ми побачили моральні цінності. Ситуація її не змушувала приймати цей не простий вибір , зв*язувати своє життя з сліпою людиною , але воно була вільна в своєму моральному виборі.

За різних обставин , людина знаходиться в ситуації коли їй треба зробити свій вибір. Хтось хоче перехитрити власну долю , інший ,вдаватиме що загалом не бачить проблем, хтось починає знаходити інші виходи зі скрутної ситуації. Але ж кожний із цих виборів свідчить про рівень самосвідомості і моральної чистоти.